Постанова

від 27.12.2017 по справі 523/14497/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/1894/17

Номер справи місцевого суду: 523/14497/17

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Котелевського Р.І.,

за участю:

захисника - адвоката Кулагіна Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кулагіна Є.С. в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2017 року, -

встановив:

оскарженою постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП , та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника, та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.

Згідно постанови судді районного суду, 25.09.2017 року, о 10 55 год., ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Renault Master , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Лиманній в бік Миколаївської дороги в м. Одесі, проїхав залізничний переїзд на заборонений червоний колір світлофора, чим порушив вимоги п. 20.5.в Правила дорожнього руху.

Не погоджуючись з рішенням судді районного суду захисник Кулагін Є.С. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови районного суду у заявку з тим, що про винесену постанову ОСОБА_3 дізнався лише 30.11.2017 року після звернення до суду за отриманням інформації про стан розгляду справи, та просить постанову скасувати та ухвалити нову якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому захисник посилається на те, що суддя районного суду розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_3, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване рішення про позбавлення правопорушника права керування транспортними засобами.

Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу; вивчивши матеріали адміністративної справи; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Як убачається з матеріалів справи, під час судового розгляду оскаржуваної постанови в районному суді ОСОБА_3 не був присутній, матеріали справи не містять належних доказів про його повідомлення про розгляд справи 07.11.2017 року. Згідно доводів апеляційної скарги, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримав 30.11.2017 року, що не спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, оскільки в справі відсутні документи, які б свідчили про іншу дату отримання останнім копії постанови. Апеляційна скарга подана 05.12.2017 року, згідно штампу вхідної кореспонденції Суворовського районного суду м. Одеси, а тому строк на оскарження, з урахуванням отримання ОСОБА_3 копії оскаржуваної постанови 30.11.2017 року, підлягає поновленню.

У відповідності до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_3, які він надав апеляційному суду, щодо обставин справи, останній визнав свою вину повністю та підтвердив обставини скоєння адміністративного правопорушення, які відображені в протоколі.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП повністю доведена, а тому рішення судді районного суду щодо визнання останнього винним в скоєні адміністративного правопорушення - є законним та обґрунтованим.

В той же час, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_3, апеляційний суд вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення відносно ОСОБА_3, суддя районного суду не в повній мірі дотримався вимог закону, що потягло за собою необґрунтоване призначення найбільш суворого стягнення, передбаченого санкцією ч.2 ст.123 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З оскаржуваної постанови судді вбачається, що призначивши адміністративне стягнення ОСОБА_3 у виді 6 (шести) місяців позбавлення права керування транспортними засобами, суддя районного суду не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону і, при наявності альтернативних стягнень, передбачених ч.2 ст.123 КУпАП, призначив стягнення, яке не відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, мотивуючи своє рішення про позбавлення спеціального права правопорушника, посилаючись на необхідність і достатність накладення саме такого адміністративного стягнення, з метою подальшого запобігання правопорушень, суд першої інстанції, розглянув справу без участі правопорушника, про що свідчить сама постанова від 07.11.2017 року, а тому не міг врахувати визнання своєї провини правопорушником та тої обставини, що керування транспортним засобом є для нього забезпечення нормального укладу його сім'ї.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, який, відповідно до матеріалів адміністративної справи, вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав себе винним та щиро розкаявся у скоєному.

Крім того, суддя районного суду, мотивуючі своє рішення про неможливість застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу, послався на те, що останній не працює.

Разом з цим, з урахуванням того, що під час апеляційного розгляду надано копію довідки ТОВ Реммсервіс (м. Одеса, ОКПО 33865567) від 27.12.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_3 є засновником товариства та отримує щомісячну заробітну платню у сумі 7000 (сім тисяч) гривень, то висновок судді районного суду щодо неможливості застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу, є безпідставним.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, враховуючи вимоги апеляційної скарги щодо скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової постанови, керуючись вимогами статей 23, 33 КУпАП, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вимоги щодо зміни виду застосованого адміністративного стягнення можуть бути задоволенні шляхом зміни постанови, та вважає за можливе частково задовольнити апеляційну скаргу, змінити постанову судді першої інстанції в частині застосування виду адміністративного стягнення та призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде достатнім та справедливим, та відповідатиме меті адміністративного стягнення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси, від 07.11.2017 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити в частині застосування адміністративного стягнення.

Призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника.

В решті постанову судді районного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Р.І. Котелевський