Постанова

від 21.12.2017 по справі 496/3275/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7598/17

Номер справи місцевого суду: 496/3275/14-ц

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

при секретарі судового засідання Бахірко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - Бойко Анни Володимирівни на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, третя особа Публічне акціонерне товариство Дельта Банк про визнання права власності, визнання частково недійсним рішень органів місцевого самоврядування, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування, правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який вподальшому уточнила, до ОСОБА_4, виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, третя особа ПАТ Дельта Банк про визнання права власності, визнання частково недійсним рішень органів місцевого самоврядування.

ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування, правовстановлюючих документів.

Представником позивача за зустрічним позовом було подано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року задоволено клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про забезпечення позову. А саме накладено арешт на: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного житлового черепашникового будинку під літерою А , житловою площею 42,80 кв.м., загальною площею 238,90 кв. м. та надвірних споруд: Б - сарай, В - літня кухня, Г - літній душ, Д - вбиральня, І - цистерна, № 1-4 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 0, 1398 га, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок НОМЕР_3, виданого виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області 12.01.2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 25.12.2001 року № 189, дублікат якого виданий секретарем Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області 26.09.2006 року, зареєстрованого в КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в книзі № 102-ж-192, номер запису 792, реєстраційний номер 16198153; земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, площею 0, 1398 га (в тому числі: під будівлями - 0,0514 га, рілля - 0,0884 га), яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області 01.12.1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 30.10.1997 року за № 115, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 441.

07 червня 2017 року представник ПАТ Дельта Банк - Бойко Анна Володимирівна звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року (а.в.м. 9-15).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року відмовлено представнику ПАТ Дельта Банк у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову (а.в.м.16).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою 04 вересня 2017 року засобами поштового зв'язку представник ПАТ Дельта Банк - Бойко Анна Володимирівна направила до суду апеляційну скаргу. Як зазначає апелянт, вказана ухвала порушує норми діючого законодавства та права апелянта, як іпотекодержателя цього нерухомого майна. А тому просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року (а.в.м. 17-34).

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ Дельта Банк підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольнивши в повному обсязі заяву представника позивача про забезпечення позову у спосіб, який він обрав, суд зазначив, що невжиття таких заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі у випадку задоволення позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів по забезпеченню позову суд посилався на те, що обставини, що існували на момент забезпечення не відпали, а тому і підстав для скасування прийнятих судом заходів не має. Разом з тим таке мотивування суду не відповідає на доводи заяви про скасування заходів по забезпеченню позову, тобто в такому контексті процесуальне рішення не мотивовано. Між тим, при вирішенні поданої заяви слід було враховувати наступне.

Перевіряючи законність ухвали про скасування забезпечення позову, колегія суддів прийняла до уваги вимоги ст. 149 ЦПК України, якими передбачено підстави забезпечення позову, види, заміна або скасування заходів забезпечення позову, а також роз'яснення Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову . Пунктом 4 зазначеної постанови Пленуму передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Виходячи з сенсу та змісту вказаного пункту аналогічним чином слід виходити і при вирішенні питання про скасування прийнятих заходів по забезпеченню позову.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Нерубаїської сільської ради Біляївського району Одеської області, управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, третя особа - ПАТ Дельта Банк про визнання право власності, визнання частково недійсним рішень органів місцевого самоврядування, правовстановлюючих документів.

Під час розгляду справи встановлено, що спірні земельна ділянка та будинок є предметом іпотечних договорів від 10.11.2006 року ВЕІ № 576459 та ВКМ №576459 від 20.08.2008 року, які укладені між ОСОБА_4 та АКІБ УКРСИББАНК (на теперішній час іпотекодержатель ПАТ Дельта Банк ). Тобто, майно (земельна ділянка та будинок) на яке накладено арешт, знаходиться в іпотеці ПАТ Дельта Банк .

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ст. 33 ЗУ Про іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. З урахуванням законодавства розпорядження предметом іпотеки без попередньої письмової згоди іпотекодержателем забороняється та у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавця зобов'язань має право вимагати дострокове виконання зобов'язання. Таким чином, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зняття арешту з спірного майно подружжя, оскільки залишаючи забезпечення позову ОСОБА_3, суд порушує права та законні інтереси ПАТ Дельта Банк у розпорядженні належним йому майном як Іпотекодержателя, а позивача ОСОБА_3 При цьому слід враховувати позицію висловлену ВСУ в постанові від 6 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16, що частиною 5 статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно сам по собі факт поділу майна між подружжям не припиняється не змінює статусу майна. Зокрема, статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Окремо колегія суддів звертає увагу на наступне. Спірне майно обтяжене іпотекою, при цьому позовні вимоги проти банку не заявлялись. Втім забезпечення позову було введено фактично проти третьої особи - банку, про можливість відчуження яким права вимоги прямо повідомляла сторона провадження. Фактично суд першої інстанції при вирішенні питання про обґрунтованість застосованого ним заходу забезпечення не перевірив реальність загрози невиконання рішення суду відповідачем, на що звертав увагу банк, а разом з тим відсутній правовий зв'язок забезпечення позову ОСОБА_3, тобто його предмету із здійсненням продажу права вимоги за кредитами, щодо яких не заявлялись позовні вимоги в межах цього провадження.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга Банку задовольняється, ухвала місцевого суду про скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова по суті поданої заяви.

Сторони провадження мають право на подачу інших заяв про забезпечення позову, за умови дотримання при цьому вимог ЦПК України, які розглядаються судом першої інстанції в загальному порядку.

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - Бойко Анни Володимирівни - задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати арешт на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного житлового черепашникового будинку під літерою А , житловою площею 42,80 кв.м., загальною площею 238,90 кв. м. та надвірних споруд: Б - сарай, В - літня кухня, Г - літній душ, Д - вбиральня, І - цистерна, № 1-4 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 0, 1398 га, який належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 11.06.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок НОМЕР_3, виданого виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області 12.01.2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 25.12.2001 року № 189, дублікат якого виданий секретарем Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області 26.09.2006 року, зареєстрованого в КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в книзі № 102-ж-192, номер запису 792, реєстраційний номер 16198153 та арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, площею 0, 1398 га (в тому числі: під будівлями - 0,0514 га, рілля - 0,0884 га), яка належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 11.06.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області 01.12.1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 30.10.1997 року за № 115, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 441, накладені як вид забезпечення позову ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови виготовлено 28 грудня 2017 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

П.М. Черевко

М.М. Драгомерецький

21.12.2017 року м. Одеса