Рішення

від 27.12.2017 по справі 581/881/17

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/881/17

Провадження № 2/581/336/17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2017 року сел. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

в присутності позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району Сумської області,

про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в :

28 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який уточнила та просила встановити факт її спільного проживання зі спадкоємцем ОСОБА_5 та встановити факт належності ОСОБА_6 державного акту на право приватної власності на землю серія СМ № 037487.

Мотивує свої вимоги тим, що 19 жовтня 2005 року померла ОСОБА_6, яка все життя до смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Ще за життя вона склала заповіт, згідно якого все майно заповіла позивачу. Після її смерті відкрилась спадщина, що знаходиться на території ОСОБА_4 сільської ради. Про наявність заповіту вона дізналась від працівників ОСОБА_4 сільської ради та сама тоді отримала дублікат заповіту, тому і не зверталась до нотаріуса для оформлення спадщини. При огляді документів виявилось, що в державному акті про право приватної власності на землю допущена помилка. Замість її ім'я за свідоцтвом про смерть Афанасія у державному акті зазначено ім'я Охтанашка .

Являючись єдиною близькою людиною померлій, яка останні роки за станом здоров'я потребувала стороннього догляду, вона проживала разом зі спадкодавцем, вела спільне господарство, доглядала за нею та здійснила її поховання.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району в судове засідання не з'явився, судом отримано заяву відповідача про розгляд справи без присутності представника, позовні вимоги визнані повністю.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - мешканці с. Русанівка підтвердили факт фактичного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім'єю протягом тривалого часу.

За життя ОСОБА_9 отримала державний акт ІІ-СМ № 037487 від 10 травня 2002 року на право приватної власності на землю площею 3,45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району Сумської області. В справі міститься його копія (а.с. 9).

6 січня 2005 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_4 сільською радою Липоводолинського району за реєстровим № 1, дублікат посвідчений ОСОБА_4 сільською радою Липоводолинського району за реєстровим № 57 16 лютого 2016 року, яким все майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, заповіла ОСОБА_2 (а.с. 5).

19 жовтня 2005 року в с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_6 (а.с. 6).

Відповідно до довідки № 599 від 18 жовтня 2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3 та померла 19 жовтня 2005 року та ОСОБА_6 є однією і тією ж особою (а.с. 10).

Згідно довідки № 653 від 16 листопада 2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживала разом з ОСОБА_6 за адресою: с. Русанівка вул. Шевченка, 40 до дня її смерті 19 жовтня 2005 року, доглядала її та вела спільне господарство, але зареєстрована була за адресою: с. Русанівка вул. Шевченка, 18 (а.с. 11).

Відповідно до довідки № 17 від 19 жовтня 2005 року, виданої виконкомом ОСОБА_4 сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2 проводила похорони своєї тітки ОСОБА_6, яка померла 19 жовтня 2005 року (а.с. 29).

З наданих Липоводолинською райдержнотконторою за № 1472/01-16 від 4 грудня 2017 року відомостей вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, спадкоємці з заявами не звертались, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями, які відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину немає, заповіт від імені ОСОБА_6, відповідно до Спадкового реєстру посвідчувався ОСОБА_4 сільською радою Липоводолинського району Сумської області 6 січня 2005 року за реєстровим № 1, та видавався дублікат заповіту 16 лютого 2016 року за реєстровим № 57 (а.с. 20).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини необхідне позивачу для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_6

Відповідно до позиції Верховного суду України, коли установи, які видали документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правоустановлюючого документу, що необхідний позивачу для оформлення особистих майнових прав спадкоємця за заповітом, які випливають із цього факту.

Суд приходить до висновку, що із матеріалів справи вбачається та доводиться дослідженими доказами, що дійсно позивач та ОСОБА_6 на час смерті останньої проживали разом, вели спільне господарство, спільний побут, що дає правові підстави позивачу прийняти спадщину після смерті ОСОБА_6

Також, на підставі наведених доказів, суд приходить до висновку, що зазначення у державному акті на право приватної власності на землю ім'я Охтанашка , замість ім'я Афанасія відбулось внаслідок помилки, а тому необхідно встановити факт того, що державний акт на право приватної власності на землю належить ОСОБА_6.

Керуючись ст. 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто на момент її смерті, яка сталась 19 жовтня 2005 року.

Встановити факт належності ОСОБА_6, яка померла 19 жовтня 2005 року державного акту про право приватної власності на землю серії СМ № 037487, який був виданий на підставі розпорядженням Липоводолинської районної державної адміністрації № 127 від 20 березня 2002 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 623 від 10 травня 2002 року на ім'я ОСОБА_9.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (вул. Шевченка, 18, с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач: ОСОБА_4 сільська рада (вул. Зелена, 1, с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04388426).

Повне рішення складене 29 грудня 2017 року.

Суддя О. В. Кузьмінський