Рішення

від 21.12.2017 по справі 173/1945/17

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1945/17

Провадження №2/173/1046/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1А з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21 грудня 2017 року на 10-00 годину.

Справа розглядалась без участі сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 померлої 19.07.2009 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на наступне : 19.07.2009 року померла його мати ОСОБА_4.

За життя ОСОБА_4, склала заповіт відповідно до якого належну їй земельну ділянку (пай) заповіла позивачу.

Після смерті ОСОБА_4, залишилось спадкове майно - земельна ділянка (пай) площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Після смерті матері він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою державного Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 03.10.2017 року йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач - представник ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 19.07.2009 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про смерть

Після смерті ОСОБА_3В залишилось спадкове майно - земельна ділянка (пай) площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

За життя мати позивача склала заповіт посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради від 22.02.2008 року. Згідно якого належну їй земельну ділянку (пай) заповіла позивачу, що підтверджується копією заповіту.

Позивач, як спадкоємець за законом, у встановлений законом строк подав до Верхньодніпровської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

03 жовтня 2017 року позивач звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 Проте, постановою державного нотаріуса першої Кам'янської державної нотаріальної контори, т.в.о. завідуюча Верхньодніпровської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, за життя була власником земельної ділянки площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Згідно повідомлення відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_3, був виготовлений державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП № 003989 зареєстрований 25.12.2003 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1221085500:01:018:0179

Відомостей про те чи отримувала ОСОБА_3В,. оригінал правовстановлюючого документу, тобто Державний акт на земельну ділянку (пай) суду не надані

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами ( зі збереженням її цільового призначення) при підтверджені цього права спадкодавця державним актом про право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3, була власником земельної ділянки паю площе 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області так як на її ім'я був виготовлений Державний акт, який посвідчував її право власності на спадкову земельну ділянку.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як не отримання (втрата) правовстановлюючого документа.

Зазначена вище земельна ділянка є спадковим майном.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що позивач є сином померлої та спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець бажає прийняти спадщину після померлої ОСОБА_3, та подав заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцем ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку (пай) площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 19.07.2009 року

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1138.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з неналежним зберіганням правовстановлюючого документу. Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку (пай) площею 4.400 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1221085500:01:018:0179 розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 19 липня 2009 року.

Понесені позивачами судові витрати в загальній сумі 1138.00 грн., покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Повний текст рішення виготовлений 21.12.2017 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстровано 21 .12.2017

Оприлюднено 29.12.2017

Дата набрання законної сили 22.01.2018