АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7822/17 Справа № 202/5368/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія 39
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Демченко Е.Л.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 серпня 2016 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, за участю третьої особи приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про усунення спадкоємців від права на спадкування спадщини за законом,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2016 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у вищезазначеній справі задоволено.
Накладено арешт на ряд об'єктів нерухомого та рухомого майна, що належить ОСОБА_7, заборонено будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження вказаного майна та заборонено будь-яким нотаріусам проводити дії щодо оформлення, реєстрації та видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування на майно відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з того, що існує ризик відчуження майна відповідачами та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , за змістом ч. 1 ст.151 ЦПК України (у редакції, яка діяла на день подання заяви), єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Проте, як видно з матеріалів справи, заява позивача не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Згідно п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції вказані вимоги закону не врахував, не з'ясував характер виниклих між сторонами правовідносин, не навів доказів щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, не з'ясував питання чи не було арештоване майно у спільній власності подружжя, не пересвідчився у співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам та помилково дійшов висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме та рухоме майно та корпоративні права ОСОБА_7
Враховуючи викладене, а також те, що судом порушено норми процесуального права, позивач не надав доказів наявності підстав для застосування саме тих заходів забезпечення позову про які просив суд, ухвала суду підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нову.
У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, за участю третьої особи приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про усунення спадкоємців від права на спадкування спадщини за законом, відмови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: М.Ю. Петешенкова
ОСОБА_8
ОСОБА_9
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2017 |
Оприлюднено | 04.01.2018 |
Номер документу | 71383534 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Петешенкова М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні