Рішення

від 17.11.2017 по справі 631/667/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/667/17

провадження № 2-о/631/22/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Євсюковій О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , із залученням до розгляду у справі в якості заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Нововодолазького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, - Про встановлення факту, який має юридичне значення , -

в с т а н о в и в:

01.09.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , із залученням до розгляду у справі в якості заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Нововодолазького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та Нововодолазької районної державної адміністрації, - Про встановлення факту, який має юридичне значення , на обґрунтування якої заявник зазначив, що він народився 16 листопада 1958 року та у свідоцтві про народження його батьками записані: мати - ОСОБА_4, батько - ОСОБА_5. 16 грудня 2002 року його мати отримала державний акт на право приватної власності на землю, в якому в прізвищі матері була помилка, а саме: записано Мєренкова замість Меренкова . Крім цього, у витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку також прізвище матері записано невірно, а саме: замість Меренкова записано Мєренкова . Його мати померла 09.01.2017 року та після її смерті він звернувся до приватного нотаріуса Нововодолазького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 з метою прийняття спадщини після її смерті, але отримав відмову, у в'язку із розбіжностями в написанні прізвища матері в правовстановлюючих документах на спадщину і свідоцтві про смерть. Тому просив встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю від 16.12.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221 на земельну ділянку, що розташована на території Старовірівської сільської ради КСП Путь Леніна , площею 5,0089 га, належить його матері - ОСОБА_4, яка померла 09.01.2017 року (а. с. 2 - 3).

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був оповіщений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, зареєстровану під вхідним № 3476/17-вх від 17.11.2017 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити (а. с. 27).

Заінтересована особа - Приватний нотаріус Нововодолазького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 , у судове засідання також не з'явилась, про місце та час розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, зареєстровану за вхідним № 3447/17-вх від 17.11.2017 року, в якій просила розглянути справу без її участі, зазначивши, що проти задоволення заяви не заперечує (а. с. 24).

Представник заінтересованої особи - Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області - ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності від 10.10.2017 року , у судове засідання теж не з'явилась, про місце та час розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду лист, зареєстрований за вхідним № 3452/17-вх від 17.11.2017 року, в якому зазначила, що районна державна адміністраціяпросить розглянути справу без їх участі та не заперечує щодо задоволення вимог заявника (а. с. 25, 26).

Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у осіб, що беруть участь у справі, свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання особами, які беруть участь у справі, особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог та заінтересовані особи, при незаперечені проти її задоволення, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до відомостей, що містяться у свідоцтві про народження (серії ІІ-ЯР № 801445), виданого 09.12.1958 року Старовірівським бюро запису актів громадянського стану Харківської області, ОСОБА_2 народився 16.11.1958 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження цього ж дня зроблено відповідний актовий запис за № 127 та його батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_4. При цьому свідоцтво записано російською мовою й в графі мати дослівно зазначено: Меренкова Евгения Григорьевна (а. с. 8).

З копії паспорту громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (серії МК № 214615, виданого 21.06.1996 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області), вбачається, що написання її прізвища, ім'я та по-батькові російською мовою зазначено Меренкова Евгения Григорьевна та що вона зареєстрована з 22.10.1996 року в селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області (а. с. 4).

16.12.2002 року на ім'я ОСОБА_7, яка мешкає у селі Старовірівка, видано Державний акт на право приватної власності на землю (серії ІІІ-ХР № 096389), відповідно до якого їй на підставі розпорядження голови Нововодолазької райдержадміністрації № 254 від 19.09.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку, площею 5,0089 гектарів (кадастровий № 6324285500:04:000:0088 та № 6324285500:06:000:0209), яка розташована на території Старовірівської сільської ради, КСП Путь Леніна . Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221 (а. с. 5).

Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6304421462017 та № НВ-6304505602017 від 06.06.2017 року земельні ділянки площею 0,4584 гектарів та 4,5505 гектарів, розташовані на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (кадастровий № 6324285500:04:000:0088 та № 6324285500:06:000:0209), з 16.12.2002 року зареєстровані як такі, що належать на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі розпорядження голови Нововодолазької райдержадміністрації від 19.09.2002 року та державного акту від 16.12.2002 ІІІ-ХР 096389 (а. с. 10-12, 13-15).

Свідоцтвом про смерть (серії I-ВЛ № 571111), виданим 10.01.2017 року Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, підтверджений факт смерті 09 січня 2017 року в селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області у віці 81 років ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 10.01.2017 року складено відповідний актовий запис за № 06 (а. с. 9).

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятої приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 26.08.2017 року № 338/02-31, вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дві земельні ділянки для ведення товарного господарського виробництва, кадастровий № 6324285500:06:000:0209 та № 6324285500:04:000:0088, що розташовані на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, у зв'язку із розбіжностями в написанні прізвища спадкодавця у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 096389 від 16.12.2002 року та в свідоцтві про смерть серії І-ВЛ № 571111 (а. с. 21).

Під час розгляду заяви ОСОБА_2 суд виходить з того, що з огляду на приписи частини 2 статті 234 та частини 1 статі 256 Цивільного процесуального кодексу України - встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Положення частини 1 статті 234 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України передбачений перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.

З огляду на зміст пункту 6 вищезазначеної норми процесуального права у судовому порядку підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, зазначена норма права передбачає, що підставою встановлення наведеного вище факту є наявність відповідних розбіжностей між відомостями, які містяться у певному правовстановлюючому документі та безпосередньо документами, що посвідчують особу, а саме: свідоцтві про народження або паспорті.

Тотожні роз'яснення надані й в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення .

Отже, в ході розгляду справи за суттю вимог заявника, судом встановлено, що дійсно відомості стосовно прізвища спадкодавця заявника - його матері - які містяться у правовстановлюючому документі, а саме: в Державному акті на право приватної власності на землю (серії ІІІ-ХР № 096389) не відповідають відомостям щодо прізвища, яке міститься у її Свідоцтві про смерть (серії I-ВЛ № 571111).

При цьому, суд враховує, що наявність зазначених розбіжностей впливає на виникнення та можливість реалізації заявником своїх спадкових прав на зазначене нерухоме майно, а також те, що встановити цей факт в іншому, ніж судовому порядку, неможливо.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення його заяви шляхом встановлення факту належності Державного акту на право приватної власності на землю (серії ІІІ-ХР № 096389), виданого 16.12.2002 року, на ім'я ОСОБА_7, яка мешкає у селі Старовірівка, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221, яким їй на підставі розпорядження голови Нововодолазької райдержадміністрації № 254 від 19.09.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку, площею 5,0089 гектарів (кадастровий № 6324285500:04:000:0088 та № 6324285500:06:000:0209), що розташована на території Старовірівської сільської ради, КСП Путь Леніна , - ОСОБА_4, померлій 09.01.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , статтями 4, 8, 10, 11, 38, 58, 60, 61, 76, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 234, 256, 292, 294 та 296 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_2 , із залученням до розгляду у справі в якості заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Нововодолазького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, - Про встановлення факту, який має юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_4, померлій 09.01.2017 року, правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю (серії ІІІ-ХР № 096389), виданого 16.12.2002 року, на ім'я ОСОБА_7, яка мешкає у селі Старовірівка, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 221, яким їй на підставі розпорядження голови Нововодолазької райдержадміністрації № 254 від 19.09.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку, площею 5,0089 гектарів (кадастровий № 6324285500:04:000:0088 та № 6324285500:06:000:0209), що розташована на території Старовірівської сільської ради, КСП Путь Леніна .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко