КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2017 року м. Київ № 810/1883/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" (далі - позивач, ТОВ "Технополіс -1") з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (відповідач, контролюючий орган, ОВПП ДФС), в якому просить (враховуючи заяву від 11.09.2017 про зміну позовних вимог, а.с. 207 Том I):
- визнати неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо здійснення перенесення 29.11.2016 року коштів з ІКПП ТОВ "Технополіс -1" на ІКПП "Нез'ясовані платежі" та щодо подальшого не зарахування на інтегровану картку платника ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133) коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі 18 177 958,99 грн., сплачених в період з 02.02.2016 по 03.02.2017 через рахунок Луганської філії ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 35411631) з призначенням платежу по ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133);
- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2017 № Ю-400-17, згідно якої станом на 31.07.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ "Технополіс - 1" (код ЄДРПОУ 32498133) становить 16 992 624, 35 грн., та згідно якої Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вимагає сплатити недоїмку у сумі 16 992 624,35 грн.;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перенесення коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 177 958,99 грн. з ІКПП "Нез'ясовані платежі", Платежі до з'ясування Умовного платника (код 66666666) на ІКПП ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Технополіс -1" не порушувало частину 9 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI та не передавало свої обов'язки щодо сплати єдиного соціального внеску третій особі.
Позивач зазначає, що ТОВ "Технополіс-1" самостійно, повно, своєчасно нараховувало та сплачувало у період з 02.02.2016 по 03.02.2017 суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 18 177 958,99 грн. з банківського рахунку ТОВ "Технополіс-1" відкритого через філію позивача, а саме: Луганську філію ТОВ "Технополіс-1" (ідентифікаційний код 35411631), яка не є юридичною особою та є відокремленим підрозділом позивача.
Також позивачем зазначено, що починаючи з 2014 року та по 03.02.2017 ТОВ "Технополіс-1" сплачувало єдиний соціальний внесок з власного рахунку, відкритого через відокремлений підрозділ ТОВ "Технополіс-1" - Луганську філію ТОВ "Технополіс-1" (ідентифікаційний код 35411631), оскільки основні рахунки ТОВ "Технополіс-1" в установах банків з 2013 року зазнавали обтяжень через неправомірні дії органів Державної виконавчої служби України, у зв'язку з чим, не могли повноцінно використовуватись ТОВ "Технополіс-1".
Враховуючи викладене, позивач вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання призначене на 26.09.2017 не з'явився, водночас, в цей же день, через канцелярію суду представником позивача були подані додаткові письмові пояснення та клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача, у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2017 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючи на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та стверджував, що контролюючий орган приймаючи спірну вимогу діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відокремлений підрозділ ТОВ "Технополіс-1" - Луганська філія ТОВ "Технополіс-1" не взятий на облік, як платник єдиного соціального внеску.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 26.09.2017 вирішив здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження в межах встановленого строку розгляду адміністративних справ.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 32498133) зареєстроване як юридична особа 18.04.2003, про що 24.10.2004 внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 339 120 0000 000388.
Як вбачається зі змісту Витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Технополіс-1" є платником єдиного внеску з 30.04.2003, номер взяття на облік: 02-3472 (а.с. 46-88 Том I).
Відповідно до відомостей Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2012 АА № 715199, ТОВ "Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 32498133) 16.10.2007 створено відокремлений підрозділ (філію), а саме: Луганська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 35411631). Правовий статус суб'єкта (філії): без права юридичної особи, Головне підприємство: 32498133 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (а.с. 89 Том I).
Як встановлено, судом ТОВ "Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 32498133) протягом 2016 року та по 03.02.2017 включно, перераховувало суми єдиного внеску, нараховані на виплачені у аналогічний період суми заробітної плати, з поточного рахунку Луганської філії ТОВ Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 35411631), що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень, звітами з єдиного соціального внеску (які подаються контролюючому органу до 20 числа місяця наступного за звітним) та що не заперечується відповідачем.
Листом від 29.11.2016 № 9804/10/28-10-07-3-20, який отриманий позивачем 04.01.2017 Офіс великих платників податків ДФС повідомив ТОВ "Технополіс-1" про те, що … Сплату єдиного соціального внеску за ТОВ "Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 32498133) на протязі 2016 року здійснювала Луганська філія ТОВ Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 35411631), а саме за період з 02.02.2016 по 04.11.2016 Луганською філією ТОВ Технополіс-1" було здійснено перерахування єдиного соціального внеску за ТОВ Технополіс-1" на загальну суму 12 947 129,53 грн., які були рознесені до інтегрованої картки платника податків ТОВ Технополіс-1".
Листом Державної фіскальної служби України від 12.11.2015 № 41779/7/99-99-20-03-01-17 про порушення вимог закону № 2464 надано роз'яснення щодо сплати єдиного соціального внеску третьою особою.
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464 заборонена передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до до пункту 7 частини 3 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Враховуючи вимогиЗакону № 2464, з метою усунення невідповідностей між даними органу ДФС та даними територіального органу Державної казначейської служби України стосовно сплати єдиного соціального внеску, 29.11.2016 року здійснено перенесення коштів з ІКПП ТОВ Технополіс на ІКПП Нез'ясовані платежі . В результаті чого в ІКПП платника ТОВ Технополіс виникла недоїмка в розмірі 14 112 452,93 грн., яка пілягає погашенню. (а.с. 12 Том I).
У подальшому відповідачем були виставлені ТОВ Технополіс (код ЄДРПОУ 32498133) вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме:
- від 11.01.2017 № Ю - 400-17, відповідно до якої станом на 31.12.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ Технополіс становить 15 838 468,54 грн. (а.с. 11 Том II);
- від 13.03.2017 № Ю - 400-17, відповідно до якої станом на 28.02.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ Технополіс становить 17 677 668,66 грн. (а.с. 11 Том I);
- від 07.06.2017 № Ю - 400-17, відповідно до якої станом на 31.05.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ Технополіс становить 17 067 712,33 грн. (а.с. 100 Том I);
- від 14.07.2017 № Ю - 400-17, відповідно до якої станом на 30.06.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ Технополіс становить 16 919 920,46 грн. (а.с. 197 Том I);
- від 11.08.2017 № Ю - 400-17, відповідно до якої станом на 31.07.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ Технополіс становить 16 992 624,35 грн. (а.с. 209 Том I).
Не погоджуючись із правомірністю прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) з тих підстав, що сплата сум єдиного внеску з поточного рахунку філіалу фактично здійснювалося від імені ТОВ Технополіс , позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин(далі - Закон № 2464).
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абз. 1 та 2 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до частини 7 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Частиною 5 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (частина 10 статті 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Частиною 1 статті 14 Закону № 2464 встановлено, що органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства Фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок оперативного обліку № 422), визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Зокрема, Порядком оперативного обліку № 422 та Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, закріплений обов'язок контролюючого органу зі щоденного оперативного контролю за повнотою, своєчасністю та відповідністю надходжень та зі щоденного звіряння відомостей з Казначейством, при щоденному рознесенні платежів.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка це - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - юридичної особи затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , що зареєстрований Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 та набрав чинності з 29.05.2015, а саме - наведена в додатку 6 до Інструкції № 449.
При цьому, безпосередньо порядок формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, положеннями Розділу 6 цієї Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Відповідно до пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Згідно з абзацом 2 пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
В той же час, з наданих представником відповідача документів не вбачається, що контролюючий орган протягом 2016 року проводив перевірки щодо нарахування єдиного внеску за відповідний період.
Також відповідачем не надано суду жодних пояснень стосовно того, чому контролюючим органом станом на кінець місяця впродовж 2016 року не визначалася недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску та не складалася вимога.
При дослідженні наданих позивачем копій платіжних доручень, судом було встановлено, що ТОВ Технополіс-1 у період з 02.02.2016 по 03.02.2017 через Луганську філію ТОВ Технополіс-1 здійснювало перерахування коштів (єдиного соціального внеску) з рахунку № 26004300702814 на рахунок МГУ ДФС-Центральний офіс обслуговування великих платників податків № 37198201012810.
В платіжних дорученнях, призначенням платежу було зазначено: ;101;32498133; сплата ЄСВ 22,0% за відповідний період, нараховано та перераховано повністю за ТОВ Технополіс-1 .
Дані платіжні документи були прийняті банком до виконання та платежі проведено в ті самі або наступні дні, що підтверджується відмітками банку на таких платіжних дорученнях.
У відповідності до спільного наказу Міністерства фінансів України від 19.09.2013 № 493/815 Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (втратив чинність 25.03.2016), зазначено, що дане положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2.1 розд. ІІ вказаного Положення передбачалось, що Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).
Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Згідно з п. 3.1 розд. ІІІ Положення, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.
Аналогічні положення містяться і у Положенні про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54.
У відповідності до частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Приписами частини 5 статті 45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз норм цього Кодексу дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Поняття єдиний казначейський рахунок закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього Положення № 122 встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Таким чином, зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.
Під час розгляду справи, відповідачем не спростовувався той факт, що ТОВ Технополіс-1 через Луганську філію ТОВ Технополіс-1 здійснювало перерахування коштів (єдиного соціального внеску) на казначейський рахунок № 37198201012810, що був відкритий для МГУ ДФС-Центральний офіс обслуговування великих платників податків.
Крім того, в листі від 20.01.2017 № 448/8/28-10-07-03-05, що адресований ДФС України та Департаменту податків і зборів з фізичних осіб, ОВПП ДФС зазначив, що Луганська філія ТОВ Технополіс-1 (код 35411631) на протязі 2016 року сплачувала ЄСВ за ТОВ Технополіс-1 (код 32498133), тим самим підтверджено, що позивачем сплачувався ЄСВ.
У той же час, в тексті своїх заперечень проти позову та у судовому засіданні представник відповідача заперечував не проти сплати позивачем єдиного соціального внеску, а проти порядку такої сплати, а саме проти того, що суми єдиного соціального внеску були перераховані позивачем не з власного поточного рахунку в банку, а з поточного рахунку свого відокремленого підрозділу, з даного приводу суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єктами господарювання, зокрема, є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (частина 6 статті 55 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 58 ГК України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини 2 статті 58 ГКУ, відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Статтею 95 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Отже, з аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи (філії) мають право здійснювати всі або частину функцій юридичної особи. В той же час, відповідно до положень частини 1 статті 80 ЦК України саме юридична особа як організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 30.03.2017 було адресовано Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики скаргу щодо недобросовісної поведінки ОВПП ДФС при прийнятті вимоги від 13.03.2017 № Ю-400-17 (а.с. 183- 201 Том I).
У листі від 27.07.2017 № 04-27/10-485 (177114) Про розгляд звернення Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики надав роз'яснення, що "…Філія є невідємною частиною підприємства, яке її заснувало, тому й не може бути визнана третьою особою відносно такого підприємства".
Враховуючи викладене, Луганська філія ТОВ Технополіс-1 не є третьою особою по відношенню до ТОВ Технополіс-1 . Тобто невизнання сплати єдиного соціального внеску Луганською філією ТОВ Технополіс-1 за ТОВ Технополіс-1 є неправомірним… (а.с. 183-184 Том II).
Крім того, відповідно до частини 4 статті 64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Пунктом 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 затверджено Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція № 492).
Відповідно до пункту 1.2 Загальних положень Інструкції № 492 відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи - резидента.
Юридичні особи - резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (пункт 1.3. Інструкції № 492).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відкритий через філію рахунок є рахунком юридичної особи, яка його відкрила.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що сплата єдиного внеску юридичною особою з рахунку відкритого через свій відокремлений підрозділ, не є передачею обов'язку зі сплати єдиного внеску третій особі.
Отже, позивач не порушував положення пункту 9 статті 25 Закону 2464, оскільки здійснював сплату єдиного соціального внеску самостійно з власного рахунку, а не через третю особу.
Крім того, під час судового розгляду справи, позивачем були надані пояснення, які не були спростовані відповідачем, що починаючи з 2014 року та по 03.02.2017 позивач сплачував єдиний соціальний внесок з рахунку відкритого через відокремлений підрозділ Луганську філію ТОВ Технополіс-1 (код 35411631), у зв'язку з тим, що основні банківські рахунки ТОВ Технополіс-1 починаючи з 2013 року зазнавали неправомірних обтяжень з боку недобросовісних контрагентів та безпосередньо через неправомірні дії державної виконавчої служби, а відтак не могли повноцінно, а здебільшого і взагалі, використовуватись ТОВ Технополіс-1 .
На підтвердження зазначених обставин, позивач посилався на такі документи (а.с. 16-31 Том II):
- Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 01.04.2013 ВП № 37649089 накладено арешт на кошти ТОВ Технополіс-1 (код ЄДРПОУ 32498133) в межах суми 56 631.99 грн.;
- Постановами від 04.12.2013, 20.03.2014 та 10.04.2014 в межах ВП № 39234484 державною виконавчою службою накладено арешт на кошти на рахунках ТОВ Технополіс-1 на суму близько 42 млн. грн.
Постановою від 23.04.2014 по ВП 39234484 державною виконавчою службою припинено чинність арешту коштів та повернуто виконавчий документ в орган, що його видав;
- Постановами від 28.07.2014 та 29.09.2014 по ВП № 43981483 державною виконавчою службою повторно накладено арешт на кошти на рахунках ТОВ Технополіс-1 та його філій на суму близько 42 млн. грн.
- Постановою від 23.03.2015 у ВП № 43981483 державною виконавчою службою звільнено з-під арешту кошти у зв'язку зі скасування рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ;
- Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 23.02.2015 у ВП № 30827958 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ Технополіс-1 , на суму 1 043 155,61 грн.;
- Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 17.06.2015 у ВП № 30827958 знято арешт з коштів у зв'язку зі скасуванням судом постанови про накладення арешту на суму 1 043 155,61 грн.;
- Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 16.06.2015 у ВП № 37649089 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ Технополіс-1 , на суму 537 242,74 грн.;
- Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 07.12.2016 у ВП № 37649089 знято арешт з коштів у зв'язку зі скасуванням судом постанови про накладення арешту на суму 537 242,74 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що враховуючи накладення арештів на рахунки позивача, ТОВ Технополіс-1 тривалий час було позбавлене можливості користуватись основними банківськими рахунками, у зв'язку з чим сплачувала єдиний соціальний внесок, через рахунок відкритий через свою філію.
В свою чергу, під час розгляду справи, судом було встановлено, що ТОВ Технополіс-1 щомісячно протягом 2016 року та по 03.02.2017 своєчасно нараховувало та сплачувало єдиний соціальний внесок з власного рахунку, що відкритий через Луганську філію ТОВ Технополіс-1 , яка в розумінні діючого законодавства України не є третьою особою по відношенню до позивача, а є відокремленим підрозділом ТОВ Технополіс-1 , у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо передачі ТОВ Технополіс-1 свого обов'язку по сплаті єдиного соціального внеску третій особі є необгрунтованими.
Аналогічної правової думки дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 19.01.2017 у справі 826/13949/16.
Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо здійснення перенесення 29.11.2016 року коштів з ІКПП ТОВ "Технополіс -1" на ІКПП "Нез'ясовані платежі" та щодо подальшого не зарахування на інтегровану картку платника ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133) коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі 18 177 958,99 грн., сплачених в період з 02.02.2016 по 03.02.2017, та прийняття спірної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2017 № Ю-400-17 суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем, що єдиний соціальний внесок за позивача у спірний період сплачувала третя особа, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 266765,03 грн., який сплачений при зверненні до суду платіжним дорученням від 22.06.2017 № 5970.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо здійснення перенесення 29.11.2016 року коштів з ІКПП ТОВ "Технополіс -1" на ІКПП "Нез'ясовані платежі" та щодо подальшого не зарахування на інтегровану картку платника ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133) коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі 18 177 958,99 грн., сплачених в період з 02.02.2016 по 03.02.2017 через рахунок Луганської філії ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 35411631) з призначенням платежу по ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133).
3. Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2017 № Ю-400-17, згідно якої станом на 31.07.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ "Технополіс - 1" (код ЄДРПОУ 32498133) становить 16 992 624, 35 грн., та згідно якої Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вимагає сплатити недоїмку у сумі 16 992 624,35 грн.
4. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перенесення коштів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 177 958,99 грн. з ІКПП "Нез'ясовані платежі", Платежі до з'ясування Умовного платника (код 66666666) на ІКПП ТОВ "Технополіс -1" (код ЄДРПОУ 32498133).
5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір у розмірі (двісті шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 03 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2017 |
Оприлюднено | 03.01.2018 |
Номер документу | 71392592 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні