Рішення

від 29.12.2017 по справі 826/12658/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року м. Київ № 826/12658/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Дегтярьової О.В., Пащенка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

04.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн (ТОВ Пан Логістик Корпорейшн ) звернулося в суд з позовом до Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 14.06.2017 АА №0011838 та від 21.08.2017 АА №0012470.

Зазначило, що оскаржувані постанови є протиправними та мають бути скасовані у судовому порядку, оскільки при їх прийнятті відповідачем допущено суттєві порушення. На час проведення перевірок та накладення на позивача адміністративно-господарських штрафів, останній не був перевізником у розумінні положень Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III (Закон №2344-III у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). На той час позивач був тільки власником транспортного засобу (ТЗ), який перевірявся, адже такий ТЗ позивачем раніше переданий іншій юридичній особі в оренду на підставі відповідного договору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 відкрито провадження у справі і призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 задоволено клопотання представника відповідача і замінено первинного відповідача - Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на належного - Укртрансбезпеку. У задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Логістик (ТОВ Пан Логістик ) відмовлено. Прийнято рішення про подальше здійснення розгляду справи у складі колегії суддів.

Присутній у судовому засіданні 01.11.2017 представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Представник відповідача, у свою чергу, заперечувала проти позову та просила залишити його без задоволення з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов. Пояснила, що оскаржувані постанови прийняті обґрунтовано, а саме у зв'язку з виявленням порушень перевізником норм Закону №2344-III.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

14.06.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято оскаржувану постанову АА №0011838, якою, відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, на ТОВ Пан Логістик Корпорейшн накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

21.07.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято оскаржувану постанову АА №0012470, якою, відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, на ТОВ Пан Логістик Корпорейшн накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Вказані постанови прийняті у зв'язку з порушенням ТОВ Пан Логістик Корпорейшн вимог Закону №2344-III, що встановлені за результатами проведених перевірок ТЗ товариства.

Зокрема, 17.04.2017 та 21.06.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено перевірки ТЗ DAF, номерний знак НОМЕР_1, у результаті яких встановлено порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, що полягало у неоформленні щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку, тобто тахокарток.

За результатами проведених перевірок складено акти від 17.04.2017 АХ №0205220 та від 21.06.2017 АХ №0205587.

В актах перевірок зазначено, що за кермом перевіряємого ТЗ, який належить ТОВ Пан Логістик Корпорейшн , знаходився водій ОСОБА_1

Як пояснив у ході судового розгляду справи представник позивача, перевіряємий ТЗ дійсно належить ТОВ Пан Логістик Корпорейшн , однак він переданий в оренду іншій юридичній особі - ТОВ Пан Логістик , водій якого і знаходився за кермом ТЗ на час проведення перевірки.

З приводу строку звернення до суду з метою оскарження спірних постанов представник позивача пояснив, що примірники оскаржуваних постанов позивач отримав 19.06.2017 (постанова АА №0011838) та 20.09.2017 (постанова АА №0012470). Зверненню позивача до суду передувала процедура адміністративного (досудового оскарження) постанови АА №0011838 уже через два дні після отримання та через 7 днів після оскарження. Зважаючи на дані обставини відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ, з якої вбачається, що власником ТЗ DAF XF 95.530 (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е), реєстраційний номер НОМЕР_1, є ТОВ Пан Логістик Корпорейшн .

Такий ТЗ, на підставі договору оренди автомобіля від 18.03.2016 №5830, переданий у тимчасове володіння та користування ТОВ Пан Логістик , видами господарської діяльності якого є: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Зокрема, відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору оренди автомобіля, у порядку та на умовах, визначених договором, ТОВ Пан Логістик Корпорейшн , як орендодавець, зобов'язується передати ТОВ Пан Логістик , як орендарю, в тимчасове володіння та користування автомобіль (спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, моделі XF 95.530, реєстраційний номер НОМЕР_1), а ТОВ Пан Логістик , як орендар, зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль і зобов'язується сплачувати ТОВ Пан Логістик Корпорейшн , як орендодавцю, плату.

Пунктом 7.1 розділу 7 договору оренди автомобіля визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017.

Факт передачі транспортного засобу від орендодавця до орендаря, тобто ТОВ Пан Логістик підтверджується актом прийому-передачі автомобіля від 18.03.2016, підписаного обома сторонами та скріпленого їх печатками.

Факт того, що ОСОБА_1 з 21.03.2016 прийнятий ТОВ Пан Логістик на посаду водія автотранспортних засобів за переведенням з ТОВ Пан Логістик Корпорейшн підтверджується наявною у матеріалах справи копією наказу директора ТОВ Пан Логістик від 21.03.2016 №47-к.

Факт здійснення перевезень, на час проведення перевірок ТЗ, ТОВ Пан Логістик підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-супровідних документів.

З викладеного суд робить висновок, що на момент здійснення перевірок ТОВ Пан Логістик Корпорейшн не мав статусу перевізника у розумінні Закону №2344-III.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно пункту 6.1 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), що використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Дія Інструкції поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до Інструкції №385 перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому (п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції №385).

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа (п. 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши викладені норми, оцінивши доводи сторін та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття оскаржуваних постанов, оскільки не доведено, що порушення, за які на позивача накладено адміністративно-господарські штрафи, вчинено саме ним як перевізником.

Суд зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ТЗ позивачем передано в оренду іншій юридичній особі на підставі договору, на час проведення перевірок та виявлення порушень позивач не мав статусу перевізника. Зважаючи на викладене, судом не надається оцінка виявленим правопорушенням, адже в даному випадку має значення те, що суб'єктом владних повноважень до відповідальності, передбаченої Законом №2344-III, притягнуто іншу особу, а саме особу, яка в силу викладених вище обставин об'єктивно не могла допустити порушення, інформація про які міститься в актах перевірок.

Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що вимоги ТОВ Пан Логістик Корпорейшн є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли Укртрансбезпекою належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.06.2017 АА №0011838, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.08.2017 АА №0012470, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, місто Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Логістик Корпорейшн (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, 43, код ЄДРПОУ 39209230) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Чудак О.М.

Суддя Дегтярьова О.В.

Суддя Пащенко К.С.