Рішення

від 12.12.2017 по справі 653/423/17

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/423/17

Провадження № 2/653/474/17

РІШЕННЯ

іменем України

"12" грудня 2017 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Крапівіної О.П., при секретарі Пшеничній В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом , ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом в якому посилається на те, що вона являється дружиною ОСОБА_6, який помер 06.03.2008 року в с. Соколова Хмільницького району Вінницької області. Крім неї спадкоємцями першої черги є також їхні діти, відповідачі по справі, які заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавали.

На момент смерті вона проживала разом з чоловіком і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до вимог цивільного закону, вважається такою, що прийняла спадщину.

За життя ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 073070 виданого йому 26.10.2002 року належала земельна ділянка пл. 7,73 га, яка складається з трьох земельних ділянок пл. 2,59 га кадастровий номер 6522183700:10:003:0020, пл. 4,79 га кадастровий номер 6522183700:10:033:0002, пл. 0,35 га кадастровий номер 6522183700:10:013:0095 на території Привільненської сільської ради Генічеського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В кінці 2013 року вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини, надавши нотаріусу всі необхідні документи, але в оформлені спадщини їй було відмовлено. Свою відмову нотаріус мотивував тим, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано з порушенням п. 2.14 Інструкції Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі , затвердженої наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 р. (в редакції, яка діяла на момент видачі та реєстрації зазначеного вище державного акта на землю).

У зв'язку з тим, що у виправленні недоліків в Державному акті на землю їй у Генічеському Відділі Держземгеокадастра було відмовлено, через зміну законодавства, а неточності в його оформленні не впливають на права спадкодавця, який за життя набув право власності на вказані земельні ділянки, вона вимушена вирішувати це питання в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердив заявлені у позові обставини, просить суд визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку пл.7,73 га, яка складається з трьох земельних ділянок пл. 2,59 га кадастровий номер 6522183700:10:003:0020, пл. 4,79 га кадастровий номер 6522183700:10:033:0002, пл. 0,35га кадастровий номер 6522183700:10:013:0095 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Привільненської сільської ради Генічеського району і яка була передана у власність ОСОБА_6, померлого 06.03.2008 року в с. Соколова Хмільницького району Вінницької області на підставі розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 27.08.2004 року № 414\04 і належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 073069 від 26.10.2004 року.

Відповідачі в судове засіданні не з'явились. Надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Заявлені у позові вимоги ними повністю визнаються.

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється дружиною ОСОБА_6, який помер 06.03.2008 року в с. Соколова Хмільницького району Вінницької області і проживала разом з ним на час відкрилась спадщина. Крім неї спадкоємцями першої черги є також їхні діти, відповідачі по справі, які спадщину після смерті батька не прийняли. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб, довідкою сільської ради с. Соколова та Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

З наданого позивачкою суду Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 073070 виданого йому 26.10.2002 року вбачається, що за життя спадкодавцю належала земельна ділянка пл. 7,73 га, яка складається з трьох земельних ділянок пл. 2,59 га кадастровий номер 6522183700:10:003:0020, пл. 4,79 га кадастровий номер 6522183700:10:033:0002, пл. 0,35 га кадастровий номер 6522183700:10:013:0095 на території Привільненської сільської ради Генічеського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як слідує з листа нотаріуса, в оформлені спадщини позивачу було відмовлено з посиланням на п. 2.14 Інструкції Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власиості на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі , затвердженої наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 р. (в редакції, яка діяла на момент видачі та реєстрації зазначеного вище державного акта на землю). Згідно вказаного пункту Інструкції, державний акт на право власності на земельну ділянку підписувався органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність та відповідним органом земельних ресурсів.

Як зазначає нотаріус належний спадкодавцю державний акт на землю підписаний головою Привільненської сільської Херсонської області, тоді як рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність приймалося головою Генічеської райдержадміністрації, що є порушенням вимог зазначеної Інструкції.

З наданих позивачем суду документів, а також інформації Управління Держземгеокадастра в Херсонській області слідує, що ОСОБА_6, який помер 06.03.2008 року в с. Соколова Хмільницького району Вінницької області дійсно набув права власності на вказану земельну ділянку, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 073069 від 26.10.2004 року.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець фактично набув права вланості на вказану земельну ділянку, а допущені помилки в оформленні Державного акту не є такими, що обмежують це право. Оскільки до позивача перейшли усі правата обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, в тому числі і право на належну йому земельну ділянку, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову.

Визнання позову за даних обставин не протирічить закону і не порушує прав сторін та інших осіб.

Вимоги про розподіл судових витрат в судовому засіданні сторонами не заявлялись.

Керуючись ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 82, 109 ЦПК України, ст..330, 388, 392 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку пл..7,73 га, яка складається з трьох земельних ділянок пл. 2,59 га кадастровий номер 6522183700:10:003:0020, пл. 4,79 га кадастровий номер 6522183700:10:033:0002, пл. 0,35 га кадастровий номер 6522183700:10:013:0095 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Привільненської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка була передана у власність ОСОБА_6, померлого 06.03.2008 року в с. Соколова Хмільницького району Вінницької області на підставі розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 27.08.2004 року № 414\04 і належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 073069 від 26.10.2004 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_7