Рішення

від 14.12.2017 по справі 917/1729/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017р. Справа № 917/1729/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії, проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг", вул. Вадима Пугачова, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 30661566

про стягнення 30542,90 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №10-74/1916 від 15.02.2017р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору №349 від 01.04.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 30542,90 грн., з них: 19633,43грн. - сума основного боргу, 2297,91 грн. - пені, 6811,56 грн. - інфляційні нарахування, 1800,00 грн. - 3 % річних (враховуючи клопотання позивача від 28.11.2011р. вхід. №14502)

28.11.2017р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що при підготовці позовної заяви було допущено технічну помилку, а саме: у прохальній частині позовної заяви не зазначено суму основного боргу за теплову енергію, яка врахована в загальній сумі, що заявлено до стягнення, а також зазначив про описку в мотивувальній частині позову щодо назви відповідача, вказавши - Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

13.11.2017р. від відповідача надійшов лист, в якому відповідач повідомляє, що згідно постанови про арешт коштів боржника №ВП52125570 від 05.04.2017р., яке було видане Автозаводським відділом державної виконавчої служби м.Кременчука на розрахункові рахунки підприємства у банківських установах накладено арешт та відбувається процес списання коштів на користь позивача.

Згідно зі ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача у судове засідання 4.12.2017р. не унеможливлює розгляд справи, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст. 77 ГПК України.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.04.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивач, теплопостачальна організація ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №349 з додатками.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);

- споживач зобов'язується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (п. 2.2.2. договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" );

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується ОСОБА_1 про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2 до Договору), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого ОСОБА_1 про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації (п. 5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію");

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію").

Позивач в обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати послуг, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 19 633,43грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача: суми основного боргу у розмірі - 19 633,43грн., 2297,91 грн. пені за прострочення зобов'язань з жовтня 2016 року по вересень 2017р; 6811,56 грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань з липня 2015р. по серпень 2017 року; 1800,00 грн. 3% річних за прострочення зобов'язань з жовтня 2014р. по вересень 2017 р., (розрахунки в матеріалах справи).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на визначений сторонами в договорі порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення вчасних розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в стягненні 19633,43грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню (заборгованість з жовтня 2016р. по вересень 2017р., розрахунок в матеріалах справи).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті п.6 додатку №4 до договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Так, позивачем нараховано відповідачу 2297,91грн. пені за прострочення зобов'язань з жовтня 2016 року по вересень 2017р.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків щодо стягнення з відповідача пені, суд прийшов до висновку, що сума пені є завищеною. Обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є сума пені у розмірі - 2297,35 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні. (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон").

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі даної норми позивач заявив до стягнення 6811,56 грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань з липня 2015р. по серпень 2017 року та 1800,00грн. 3% річних за прострочення зобов'язань з жовтня 2014р. по вересень 2017 р..

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що дані суми позивачем завищені. Обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є сума 3% річних у розмірі - 1798,25грн., а сума інфляційних втрат у розмірі - 6517,32 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон").

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 19633,43грн. - суми основного боргу, 2297,35грн. - пені, 1798,25грн. - 3 % річних та 6517,32грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" (вул. Вадима Пугачова, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 30661566, інші відомості: відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, інші відомості: відсутні) суму основного боргу у розмірі 19633,43грн., суму пені у розмірі - 2297,35грн., суму 3 % річних - 1798,25грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі - 6517,32грн., 1600,00 грн. витрат з оплати судового збору. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Копію рішення направити сторонам.

Суддя Паламарчук В.В.