Справа № 698/308/17
Провадження № 2/698/250/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2017 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Кухаренко О.В.,
за участю секретаря Гончар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів передбачених за недійсним правочином, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з вказаним позовом до ТОВ Прайд Авто Трейд про захист прав споживачів, визнання договору ревардингу недійсним та стягнення коштів. В позові посилався на те, що 01 вересня 2016 року позивач уклав договір ревардингу № 303142 з ТОВ Прайд Авто Трейд предметом якого є транспортний засіб Geely Emgrand X7 1,8 MT Basic (Чорний). За цим договором товариство зобов'язувалося придбати та передати у користування позивачу автомобіль на строк та на умовах передбачених цим договором. Вартість автомобіля відповідно до Додатку № 2 до договору ревардингу № 303142 від 01.09.2016 року становить 183000 гривень. Цього ж дня позивачем відповідно до квитанції № 10 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ТОВ Прайд Авто Трейд , що відкритий в ПАТ УкрСиббанк (код банку отримувача 351005), проведено перерахунок грошових коштів у сумі 36600 гривень 00 копійок, як оплата вартості фінансування за договором № 303142, а також комісійний збір в сумі 366 гривень. Також, 16.09.2016 року позивачем сплачено ревардинговий платіж на рахунок відповідача в сумі 84000 гривень та 500 гривень комісійного доходу.
Позивач зазначив, що з часу проведення відповідних оплат згідно договору ревардингу відповідач відмовляється та ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором ревардингу від 01.09.2016 року №303142.
Позивач 18.03.2017 року листом звертався до відповідача з вимогою розірвання договору та поверненням коштів, однак на момент звернення з позовом до суду відповіді не отримав.
Позивач вважає, що договір є нікчемним відповідно до статті 220 ЦК України, так як договір не був посвідчений нотаріально. У зв'язку з цим позивач просить визнати договір ревардингу № 303142 від 01.09.2016 року недійсним та стягнути з відповідача сплачені кошти та судовий збір при звернені до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву від 22.12.2017 року, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач відзив не надав, до суду представника не направив, про час і місце проведення судового засідання по справі був повідомлений судом належним чином, що стверджується оголошенням у засобі масової інформації Черкаський край від 13.12.2017 року.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 01 вересня 2016 року позивач уклав договір ревардингу № 303142 з ТОВ Прайд Авто Трейд предметом якого є транспортний засіб Geely Emgrand X7 1,8 MT Basic (Чорний). За цим договором товариство зобов'язувалося придбати та передати у користування позивачу автомобіль на строк та на умовах передбачених цим договором. Вартість автомобіля відповідно до Додатку № 2 до договору ревардингу № 303142 від 01.09.2016 року становить 183000 гривень.
01 вересня 2016 року позивачем відповідно до квитанції № 10 виданою філією Черкаське ОУ АТ Ощадбанк на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ТОВ Прайд Авто Трейд , що відкритий в ПАТ УкрСиббанк (код банку отримувача 351005), проведено перерахунок грошових коштів у сумі 36600 гривень 00 копійок, як оплата вартості фінансування за договором № 303142, а також комісійний збір в сумі 366 гривень. Також, 16.09.2016 року позивачем сплачено перший ревардинговий платіж на рахунок відповідача в сумі 84000 гривень та 500 гривень комісійного доходу, що підтверджується квитанцією № 145 виданою філією Черкаське ОУ АТ Ощадбанк .
Відповідно до розділу 1 вказаного договору ревардинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору ревардингу.
Згідно п. 2.1 договору, постачальник (ТОВ Прайд Авто Трейд ) зобов'язується придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно (товар визначений у п. 3.1.цього договору), а отримувач (ОСОБА_1) зобов'язується прийняти товар та сплачувати ревардингові платежі та інші платежі згідно з умов цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору строк користування отримувачем товаром складається з періодів (місяців) згідно з графіком сплати ревардингових платежів (додаток №3 до договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за формою, встановленою постачальником.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що товаром по даному договору є автомобіль Geely Emgrand X7 1,8 MT Basic (Чорний).
Відповідно до п. 3.2 Договору вартість товару на момент укладення даного договору та розмір першого ревардингового платежу вказується в додатку №2 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з додатком №2 до договору вартість предмета ревардингу складає 183 000 грн. 00 коп., а розмір фінансування 36 600 грн.
Відповідно до п. 4.1.1. договору постачальник зобов'язаний передати у користування та володіння отримувача товар в порядку, встановленому даним договором.
Відповідно до п. 5.1. договору, товар передається в користування отримувачеві протягом строку, який становить від п'яти до ста двадцяти робочих днів з моменту сплати отримувачем на рахунок постачальника першого ревардингового платежу, платежу за передачу товару.
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що з дати підписання акту приймання-передачі отримувач має право користуватися товаром згідно з його звичайним призначенням.
Чинним цивільним законом не врегульовано правовідносини, що виникають з договору ревардингу.
Тому суд на підставі ст.8 ЦК України суд при вирішенні даної справи керується правовими нормами ЦК України, інших актів законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (застосовує аналогію закону).
Як вбачається з положень оскаржуваного договору, він містить у собі ознаки договору лізингу, найму та купівлі-продажу транспортного засобу.
Тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Закону України Про фінансовий лізинг .
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для визнання договору недійсним, суд виходить з наступного.
Як передбачено пунктом 3.6. договору, постачальник не відповідає перед отримувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності товару, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.
В той же час договір не містить вказівки яка саме особа є продавцем та де знаходиться, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.
Зазначені умови оспорюваного договору суперечать вимогам частини першої статті 808 ЦК України, яка передбачає, що якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Таким чином у вказаному договорі суттєво обмежені права позивача по відношенню до постачальника у разі неналежного виконання останнім обов'язків, передбачених договором та законом. Звужені обов'язки постачальника, які передбачені ч. 2 ст.10 Закону України Про фінансовий лізинг , положеннями ЦК України, оскільки за даним договором лише п.4.1.1. передбачено єдиний обов'язок постачальника передати у користування та володіння отримувача товар в порядку, встановленому цим договором (передати у власність обов'язок відсутній), повністю виключена відповідальність постачальника за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі товару та його належної якості, одночасно значно розширені права постачальника.
Положеннями розділу 12 договору встановлено жорстку односторонню відповідальність одержувача не лише за будь-яке порушення зобов'язання, а й за розірвання договору за його ініціативою, що є обмеженням принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та є несправедливими умовами договору згідно з вимогами статті 18 Закону України Про захист прав споживачів .
Передбачена у розділі 1 договору та додатку №2 до нього оплата вартості фінансування договору у розмірі 36 600 грн., виходить за межі переліку передбачених законом платежів, у зв'язку з чим вказані положення договору є несправедливими.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів"містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2, 3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
Як вже встановлено судом, аналіз змісту оскаржуваного договору ревардингу від 01 вересня 2016 року, укладеного між сторонами, дає підстави прийти до висновку, що в договорі виключені та обмежені права одержувача як споживача стосовно постачальника у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом (пункт 3.6. договору), звужені обов'язки постачальника (що в даному договорі фактично діє як лізингодавець), які передбачені в Законі України Про фінансовий лізинг , положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність постачальника за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі товару та передачі товару належної якості, одночасно значно розширені права постачальника.
Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, оскаржуваний договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Судом встановлено, що договір ревардингу від 01 вересня 2016 року, укладений між ТОВ Прайд Авто Трейд та ОСОБА_1, нотаріально посвідчено не було. Відповідно, виходячи з положень частини першої статті 220 ЦК України у зв'язку з недодержанням сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для визнання договору недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи, що позивачем на рахунок відповідача сплачено загалом 121466 грн. на виконання договору ревардингу № 303142 від 01.09.2016 року, який судом визнано недійсним, необхідно застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача на користь позивача одержані ним за недійсним договором кошти в сумі 121466 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1214,66 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 216, 220, 227, 509, 628, 799, 806, 808 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 223, 264, 280, 284Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 18, 22 Закону України Про захист прав споживачів , ст. 2, 10, 16 Закону України Про фінансовий лізинг , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір ревардингу № 303142 від 01.09.2016 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд (адреса: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, код ЄДРПОУ 34754266, р/р НОМЕР_2 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 23.05.2000 року Катеринопільським РВ УМВС України у Черкаській області) 121466 (сто двадцять одну тисячу чотириста шістдесят шість) гривень 00 копійок сплачених за договором ревардингу від 01 вересня 2016 року № 303142.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позову до суду судовий збір у сумі 1214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) гривень 66 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Кухаренко О.В.
Суд | Катеринопільський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2017 |
Оприлюднено | 05.01.2018 |
Номер документу | 71399692 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Катеринопільський районний суд Черкаської області
Кухаренко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні