Ухвала

від 29.12.2017 по справі 761/45149/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45149/17

Провадження № 1-кс/761/28642/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника Акціонерного товариства закритого типу «Консул» - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Акціонерного товариства закритого типу «Консул» про скасування арешту майна, накладеного постановою від 08 червня 2012 року помічника прокурора Прокуратури Шевченківського району м.Києва про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів у кримінальній справі № 60-3470,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства закритого типу «Консул» про скасування арешту майна, накладеного постановою від 08 червня 2012 року помічника прокурора Прокуратури Шевченківського району м.Києва про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів у кримінальній справі № 60-3470, а саме: нежилого будинку літ. А за адресою : м.Київ, вул. Верхній Вал, буд.28\12, земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:85:419:0005.

В обґрунтування клопотання представник заявника вказав, що накладення арешту на вказане нерухоме майно, яке належить підприємству, перешкоджає виконанню плану санації АТЗТ «Консул» відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 та суперечить інтересам кредиторів АТЗТ «Консул», в тому числі - інтересам ПАТ «КБ «Надра», який є потерпілою особою в даній справі.

Посилаються також на усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

В той же час, наявність арешту майна з 2012 року є обмеженням особи у праві володіння, користування та розпорядження належним АТЗТ «Консул» майном, втручанням у господарську діяльність АТЗТ «Консул».

Ставлять питання про скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, оскільки: АТЗТ «Консул» не має жодного відношення до зазначених вище договорів про відкриття мультивалютних кредитних ліній, які укладені між ВАТ «КБ «Надра» та TOB «Керен». Ні поручителем, ні заставодавцем, ні іпотекодавцем за цими зобов`язаннями АТЗТ «Консул» ніколи не було. Будинок в іпотеку за цими зобов`язаннями не передавався; станом на час винесення постанови про накладення арешту на нерухоме майно АТЗТ «Консул», як і до часу звернення із клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді, тобто протягом декількох років, жодних слідчих дій щодо АТЗТ «Консул» не проводилось, службові особи у зазначеному кримінальному провадженні до слідчого не викликались, відносно них не приймалось рішень щодо їх процесуального статусу; ПАТ «КБ «Надра» як потерпіла сторона в межах даної кримінальної справи та як кредитор, вимоги якого визнані в межах справи про банкрутство АТЗТ «Консул», є заінтересованим у продажі будинку та погашенні власних грошових вимог за рахунок отриманих від продажу будинку коштів; загроз збереженню майна більше немає - оскільки він знаходиться у законного власника АТЗТ «Консул» та під контролем потерпілої особи.

Посилаються на ті обставини, що нерухоме майно не має відношення до мультивалютних кредитних ліній, у зв*язку з правовідносинами у яких було накладено арешт на майно, тому вважають, що арешт накладено за відсутності наявних на те правових підстав.

Також зазначили, що в подальшому відпала необхідність в утриманні такого майна, оскільки ПАТ «КБ «Надра» визнано кредитором в справі № 50/624-6 про банкрутство АТЗТ «Консул» і ПАТ «КБ «Надра» є єдиним учасником комітету кредиторів АТЗТ «Консул».

Саме ПАТ «КБ «Надра», який є потерпілою особою в даній справі, вирішує всі питання щодо подальшого розгляду справи про банкрутство АТЗТ «Консул», в тому числі і щодо розпорядження будинком. Зборами кредиторів, які відбулися 11.08.2014 року був схвалений план санації АТЗТ «Консул». ПАТ «КБ «Надра» брало участь на цих зборах кредиторів та голосувало «за» схвалення плану санації.

Представник Акціонерного товариства закритого типу «Консул» в суді підтримав доводи клопотання, просив скасувати арешт майна, зазначивши, що використовуючи процедуру звернення до прокурора, який прийняв рішення про арешт майна, АТЗТ «Консул» не отримало ефективного захисту з приводу вказаного питання, відповіддю заступника керівника місцевої прокуратури доступу до матеріалів справи, які стосуються заходу забезпечення, представнику не надано, роз*яснено право вирішити порушені питання у встановленому порядку, з посиланням на положення ст.303 КПК України, шляхом звернення до слідчого судді.

Уповноважений прокурор Київської місцевої прокуратури № 10, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна, в судове засідання не з*явився, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши доводи клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його частквого задоволення, виходячи з такого.

Як убачається зі змісту клопотання, представник АТЗТ «Консул» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, який був застосований за правилами КПК України (1963р.), з огляду на ті обставини, що звернувшись в межах досудового розслідування у кримінальні справі № 60-3470 до уповноваженого прокурора місцевої прокуратури, який застосував захід забезпечення, проте доступу до матеріалів досудового розслідування та належного захисту як власник майна не отримав. На клопотання надано роз*яснення, що представнику у зв*язку з порушеним питанням необхідно діяти у відповідності до ст. 303 КПК України.

Згідно норм КПК України учасникам кримінального провадження, власникам тимчасово вилученого майна та іншим особам надано право на звернення до слідчого судді у відповідності до вимог ст.174 КПК України, яким передбачено право на звернення з клопотанням про скасування арешту майна, у відповідності до ст.303 КПК України на дії та бездіяльність слідчих, прокурорів.

Проте з матеріалів клопотання убачається, що дієвих заходів прокурором, що здійснює процесуальне керівництво, з даного питання не вжито, більш того, ініціатором накладення арешту на майно є представник місцевої прокуратури.

Закріплення у КПК права потерпілого та інших осіб на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК втілює міжнародно-правовий стандарт, на необхідність якого неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Зокрема, у справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000 суд сформулював принцип, згідно з яким внутрішній суд зобов`язаний гарантувати введення окремої судової процедури, яка стане ефективним засобом правового захисту при подачі скарги на тривалий розгляд справи, а неможливість внутрішнього законодавства забезпечити подібний засіб правового захисту прирівнюється до порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимогами якої передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ураховуючи практику ЕСПЛ, положення КПК, можна визначити, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або винесення процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод і інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження.

Отже слідчий суддя уважає, що відмовивши у доступі заявнику до розгляду його клопотання буде порушенням права на доступ до правосуддя, що протирічить міжнародним стандартам та усталеній практиці, яка закріплена в численних Рішеннях Європейського суду з прав людини з цих підстав.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на відсутність дієвого та ефективного контролю з боку прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, ігнорування з цього приводу запиту суду, слідчий суддя уважає, що такими діями порушується право власності, захист якого гарантується Конституцією України.

У відповідності до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено слідчим суддею, постановою від 08 червня 2012 року помічника прокурора Прокуратури Шевченківського району м.Києва про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів у кримінальній справі № 60-3470 накладено арешт на нежилий будинок АДРЕСА_1 , із забороною вчинення фізичним та юридичним особам, установам, організаціям будь яких дій на відчуження, оформлення права власності, видавати акти та посвідчення про право власності.

При цьому матеріали кримінальної справи № 60-3470 серед іншого базуються на укладених в період з 26.06.2007 року по 18.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та TOB «Керен» договорах про відкриття мультивалютних кредитних ліній. Як убачається зі змісту постанови про накладення арешту, предметом розгляду в межах кримінальної справи № 60-3470 є незаконне заволодіння особами, які мають відношення до TOB «КУА КРУАР», коштами TOB «Керен» та ВАТ «КБ «Надра», а також розкрадання коштів, здійснення діяльності, пов`язаної з незаконним заволодінням, розпродажем майна та об`єктів нерухомості, які належали підприємствам, з метою ухилення від погашення заборгованості по отриманим кредитам у ВАТ «КБ «Надра».

Накладаючи арешт на нерухоме майно, прокурор виходив з тих даних, що зазначене в постанові нерухоме майно має значення, може бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних, підлягають приєднанню в якості речових доказів, оскільки майно відноситься до такого, стосовно якого здійснюються дії по незаконному заволодінню, розпродажу майна та об*єктів нерухомості, які належали підприємствам, з метою ухилення від погашення заборгованості по отриманим кредитам у ВАТ «КБ «Надра».

При цьому слідчий суддя враховує, що в межах досудового розслідування можуть бути вжиті заходи по забезпеченню майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Проте представником заявника підтверджені ті обставини, що АТЗТ «Консул» не має жодного відношення до зазначених в постанові прокурора мультивалютних кредитних ліній, відкритих на підставі договорів між ВАТ «КБ Надра» та ТОВ «Керен», не є поручителем чи заставодавцем, майно, зазначене в постанові, не є заставним за вказаними договорами.

При цьому заявник є власником майна на підставі інвестиційного договору від 25 лютого 2002 року зі змінами, відповідно до умов якого інвестору АТЗТ « Консул» передано частину будинку № 28\12, літера А на вул. Верхній Вал в м.Києві відповідно до акту одночасно із підписанням договору. Відомості про власника внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, будь яких даних про те, що вказане майно, яке належить АТЗТ «Консул», має доказове значення для встановлення обставин, у зв*язку з яким здійснюється кримінальне провадження, матеріали справи та зміст постанови не містить. Доводи власника майна , зазначені в клопотанні, не спростовані прокурором в суді.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Судом встановлено, що з 2012 року посадових осіб АТЗТ «Консул» у даному кримінальній справі не повідомлено про підозру, жодних слідчих дій з останніми не проводилося, службові особи до слідчого не викликалися, відносно них не приймалося рішення про процесуальний статус у кримінальній справі. Одночасно слідчий суддя враховує зміст протоколу засідання комітету кредиторів АТЗТ «Консул» № 11/12-КК, серед учасників якого з правом вирішального голосу зазначений представник Банку КБ «Надра», який є також потерпілим відповідно до змісту постанови прокурора від 08.06.2012 про накладення арешту на майно як на речові докази. Отже, арешт не може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна, цивільного позову.

Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Також слідчий суддя керується правилами ст.28 КПК України, відповідно до яких під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що є об*єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання, доведеності, що в подальшому відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, наявність підстав для часткового скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту. Враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про накладення арешту постановою прокурора від 08.06.2012 на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:85:419:0005, то вимоги в частині скасування арешту земельної ділянки не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Акціонерного товариства закритого типу «Консул» задовольнити частково.

Скасувати арешт, застосований постановою від 08 червня 2012 року помічника прокурора Прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_4 про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів у кримінальній справі № 60-3470, а саме: нежилого будинку літ. А за адресою : м.Київ, вул. Верхній Вал, буд.28\12, із забороною вчинення фізичним та юридичним особам, установам, організаціям будь яких дій (вчиняти угоди, спрямовані на відчуження, оформлення права власності, видавати акти та посвідчення про право власності, вчиняти інші дії).

Ухвала оскарженню не підлягає, підлягає негайному виконанню, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1