Рішення

від 26.12.2017 по справі 628/2556/17

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/2556/17

Провадження № 2/628/1259/17 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого -судді Демченко І.М.

за участю секретаря Романової Н.П.

представника позивача Діденкової Л.І.,

представника третьої особи Василенко Л.В.,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп'янську цивільну справу за позовною заявою Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_3, третя особа: Сектор опіки та піклування Служби у справах дітей Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Куп'янська районна державна адміністрація Харківської області звернулась до суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав з передачею дитини для подальшого влаштування сектору опіки та піклування служби у справах дітей Куп'янської райдержадміністрації, в якій вказала, що відповідач є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але належним чином утриманням, вихованням та розвитком дитини вона не займається, оскільки веде асоціальний спосіб життя, а саме: ніде не працює, вживає алкогольні напої з сумнівними особами в будинку, де мешкає з донькою. Стан житла незадовільний, кількість продуктів харчування і дитячих речей обмежена. Батько дитини в актовому запису про народження записаний відповідно до ст. 135 СК України. Сім'я ОСОБА_3 перебуває в полі зору служби у справах дітей з 2007 року, протягом цього часу дитина потрапляла на облік, як така, що проживає у складних життєвих обставинах. Після проведеної профілактичної роботи, на деякий час, поведінка відповідача та умови проживання дитини поліпшувалися, але на нетривалий час. З 03 липня 2017 року ОСОБА_4 у черговий раз була поновлена на обліку як така, що проживає у складних життєвих обставинах, тому що її мати зовсім не реагує на профілактичну роботу, разом зі співмешканцем та іншими особами постійно вживає спиртні напої, дитині не приділяє належної уваги. На даній час дівчинка навчається в 6 класі Гусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Куп'янської районної ради Харківської області та за характеристикою має середній рівень навчальних досягнень. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується негативно. З нею постійно проводилась профілактично-роз'яснювальна робота щодо необхідності створення належних умов для утримання, виховання та розвитку дитини, необхідності приведення житлового приміщення у належний санітарний стан, неприпустимості вживання спиртних напоїв, але це не мало позитивного результату. Під час чергової постановки на облік служби у справах дітей, ОСОБА_6 була попереджена про можливість позбавлення батьківських прав, але ситуація в сім'ї не покращилась.

Відомостей про звернення Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області до суду з аналогічним позовом немає.

04 жовтня 2017 року суддею направлявся запит щодо підтвердження місця реєстрації відповідача. Отримавши відповідь 25 жовтня 2017 року, у цей же день ухвалою судді провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання на 10 листопада 2017 року.

10 листопада 2017 року у судовому засіданні була оголошена перерва для виклику свідків за клопотанням представника позивача та надання актів обстеження матеріально-побутових умов проживання відповідача.

У судове засідання 27 листопада 2017 року такі акти були надані та, крім того, допитані свідки. У судовому засіданні була продовжена перерва до 14 грудня 2017 року для допиту малолітньої ОСОБА_4 у присутності психолога.

Допитавши у судовому засіданні 14 грудня 2017 року в якості свідка малолітню ОСОБА_4, перерва була продовжена до 26 грудня 2017 року у зв'язку з необхідністю направлення запиту до Управління праці та соціального захисту Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області про отримання відповідачем соціальної допомоги на дитину.

18 грудня 2017 року від Управління праці та соціального захисту Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області надійшла запитувана судом довідка.

Представник позивача по довіреності Діденкова Л.І. та представник третьої особи Василенко Л.В. дану позовну заяву підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, вказуючи на те, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини позитивно вплине на подальшу долю малолітньої ОСОБА_4. Відповідач не працює та достатнього рівня життя для дитини не забезпечує. Родина перебуває на обліку, як така що живе у складних життєвих умовах, раніше проводилася профілактична робота з відповідачем, після якої вона виправилася, однак на неї з 03 липня 2017 року знову почали надходити скарги до сільської ради та позитивних змін не відбулося.

Відповідач у судовому засіданні з позовом категорично не погодилася, пояснюючи, що дитиною вона не нехтує, у доньки є необхідні речі та умови. За домоволодінням вона доглядає, готує їжу, займається пранням, є огород і домашнє господарство. Для школи у дитини є все необхідне. Зі своїм співмешканцем вона мешкає постійно на протязі 12 років.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази та допитавши свідків, судом буди встановлена такі факти та відповідні до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_4, про що Гусинською сільською радою Куп'янського району Харківської області 05 липня 2006 року був зроблений актовий запис № 04. Батьками дитини вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.3). Відомості про батька дитини булли вказані на підставі ч.1 ст. 135 СК України за заявою матері, що підтверджується довідкою виконкому Гусинської сільської ради за № 03 від 05 липня 2006 року (а.с.12).

Відповідач зареєстрована і мешкає в АДРЕСА_1 спільно з батьком ОСОБА_8, 1941 року народження, донькою ОСОБА_4 та співмешканцем ОСОБА_9, 1987 року народження (а.с.4,5,6). За довідкою-характеристикою виконкому Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області від 13 вересня 2017 року за № 224, ОСОБА_3 недостатньо уваги приділяє дитині, зловживає спиртними напоями, не працює, у будинку постійно сторонні люди. До сільської ради надходили скарги від жителів села з приводу вживання місцевими жителями спиртного у будинку відповідачки. У 2017 року помешкання ОСОБА_3 неодноразово відвідувалося та проводилися профілактичні рейди, в результаті яких фіксувався незадовільний стан житла та перебування відповідача і її співмешканця у стані алкогольного сп'яніння. Профілактична робота не дає позитивного результату.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами сільським головою Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області Коньшиним С.В. 18 вересня 2017 року за № 230 на адресу начальника Служби у справах дітей Діденкової Л.І. було направлене клопотання про вирішення питання щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 (а.с.7).

Під час проведення 13 вересня 2017 року комісійного обстеження співробітниками Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області житлово-побутових умов проживання відповідача ОСОБА_3, було встановлено, що вона знаходилася у стані алкогольного сп'яніння, на зауваження не реагує, дитини пішла до школи у неохайному вигляді (а.с.8).

Крім того, під час кількох профілактичних рейдів щодо обстеження умов проживання родини відповідача у складі комісій як співробітників Гусинської сільської ради, так і представників Гусинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Служби у справах дітей Куп'янської РДА встановлено, що у будинку умови задовільні, є пічне опалення, але немає дров, також недостатньої продуктів харчування, білизни і речей для дитини. Малолітня ОСОБА_4 не має власної кімнати, але у неї є місце, де вона виконує домашнє завдання. Батьки належної уваги дитині не приділяють. Комісіями було зафіксовано кілька випадків перебування у будинку кількох осіб на підпитку. У зв'язку з цим з відповідачкою проводилися профілактичні бесіди ( а.с.36-39).

Як було з'ясовано судом малолітня ОСОБА_4 навчається у 6 класі Гусинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Куп'янської районної ради Харківської області та має середній рівень здібностей, приймає участь у позакласній та позашкільній роботі, має друзів серед однолітків та до школи завжди ходить охайна (а.с.9,10). Дитини не перебуває на диспансерному обліку в АЗПСМ с. Гусинка та є здоровою ( а.с.11).

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської райдержадміністрації Харківської області від 18 грудня 2017 року за № 0118/4402 відповідач до 30 вересня 2017 року перебувала на обліку та отримувала допомогу одиноким матерям на неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У ході розгляду даної справи було встановлено, що 22 грудня 2017 року відповідач подала документи до Управління праці та соціального захисту населення на продовження зазначеної вище виплати, що підтвердила у судовому засіданні і представник позивача.

02 жовтня 2017 року сектором опіки та піклування Служби у справах дітей Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області за № 12-29/926 складений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона належним чином не займається утриманням, виховання та розвитком дитини, веде асоціальний спосіб життя, ніде не працює, вживає за місцем мешкання спиртні напої. Родина відповідача перебуває у полі зору Служби у справах дітей з 2007 року як така, що проживає у складних життєвих обставинах. Після проведеної профілактичної роботи на деякий час поведінка відповідача та умови проживання дитини поліпшувалися, але не на тривалий час. З 03 липня 2017 року дитина ОСОБА_4 знов була поновлена на обліку у зв'язку з не реагуванням її матері на профілактично-роз'яснювальну роботу ( а.с. 13).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка секретар Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області ОСОБА_11 пояснила, що родину відповідача знає тривалий час. Під час профілактичного рейду у листопаді місяці 2017 року комісією, до складу якої вона входила, було з'ясовано, що відповідач соціальну допомогу на дитину не одержує, так як не оформила документів. У будинку чисто, тепло, санітарний стан на достатньому рівні, але немає окремого місця для дитини, туалет відсутній. Обмежена кількість консервації, є господарство і свійські тварини (кози, качки, кролики). У помешканні бувають особи, які зловживають спиртними напоями.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор Гусинської ЗОШ ОСОБА_12 пояснила суду, що малолітня ОСОБА_4 навчається посередньо, порушень дисципліни не має, зовнішній вид у дитини нормальний. Зі слів дитини йому відомо, що ОСОБА_13 бажає залишатися з матір'ю. Мати дівчинки вживає алкоголь та не займається вихованням дитини. Під час рейду з'ясовано, що у будинку умови задовільні, але окремого місця для занять дитини немає. Мати батьківські збори не відвідує. Відомостей про неналежне батьківське піклування щодо дитини школа не має та звернень з цього приводу не було.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до норм ст.12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При вирішенні спору суд виходив з того, що данні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України Про охорону дитинства , Європейської Конвенції про захист основних прав і свобод, рішеннями ЄСПЛ. Статтею 8 Конвенції проголошено, що кожен має право на повагу до свого... сімейного життя... Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішеннях ЄСПЛ у справах "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ЄCПЛ 2000-IX), "Скоццарі та Дж'юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII) було встановлено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ по справі "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)), "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, пп. 73 - 76 від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року) п. 61, "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I), "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року констатовано, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Рішеннями ЕСПЛ "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року) встановлено, що крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, Суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачені підстави для позбавлення батьківських прав. Мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення кримінального правопорушення щодо дитини.

З огляду на зміст норми Закону (п.2 ч.1 ст.164 СК України), позбавлення батьківських прав може застосовуватися лише тоді, коли мати чи батько не просто не виконують свої обов'язки по вихованню дитини, а й ухиляються від їх виконання, тобто за умови доведення винної поведінки того з батьків, який свідомо нехтує здійсненням своїх обов'язків, передбачених ст.150 СК України.

За роз'ясненнями п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30 березня 2007 р., позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків і ухилення їх від виконання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір'ю обов'язків по вихованню, а також встановити, що вона ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, послався на те, що відповідач нехтує інтересами дитини, не займається вихованням і забезпеченням дочки. Але доказів в підтвердження, що відповідач умисно і систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків, суду надано не було.

Згідно з ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Аналізуючи надані акти обстеження умов проживання сім'ї відповідача суд виходить з того, що відомості, відображені у них, були частково спростовані свідками, які зауважували, що умови проживання родини відносно задовільні, санітарний стан достатній, є домашнє господарство і харчі, дитина має куточок для виконування домашніх завдань.

Взагалі, оцінюючи надані в ході розгляду даної справи докази, суд дійшов висновку, що всі письмові докази, надані представником позивача, не містять посилань на конкретні факти ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків. Не вбачається, у чому саме полягали її дії по ухиленню від виконання цих обов'язків, та які дії реагування, окрім профілактичних бесід, у зв'язку з цим були вжиті.

Доказів перебування відповідача на обліку у відповідних установах, через зловживання спиртними напоями, тощо, суду не надано, у висновку на них також відсутнє посилання. Не надано суду і доказів притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, розпиття спиртних напоїв чи насильства у родині.

Доказів соціальної занедбаності неповнолітньої ОСОБА_4 суду не надано. Навпаки, наявна задовільна характеристика дитини з місця навчання. Щодо емоційного статусу дитини, то свідками, а також характеристикою з навчального закладу, підтверджено, що дитина активна, має друзів серед однолітків до школи ходить охайна (а.с.10).

Крім того, у ході розгляду даної справи судом з'ясовувалася думка неповнолітньої ОСОБА_4 щодо можливості позбавлення її матері батьківських прав. У присутності спеціаліста психолога ОСОБА_14 дитина виявила бажання залишитися у родині з матір'ю і дідусем. Також додала, що мати сама та з її допомогою готують їжу, прибирають у хаті. ОСОБА_4 робить уроки, має окреме ліжко, але іноді спить з матір'ю, гуляє, спілкується з однолітками. Є домашнє господарство, тварини, город, овочі. Повідомлені дитиною обставини суд розцінює, як докази задовільного психоемоційного клімату у родині.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх доказів винної поведінки відповідача чи свідомого систематичного нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на наведене суд, враховуючи характер поведінки відповідача та її ставлення до дитини, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який не відповідає інтересам дитини, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав, у даному випадку є недоцільним, оскільки відповідач приймає участь у вихованні дитини, виявляє бажання у виконання батьківських обов'язків, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, що за обставин, які склалися, застосовувати не можна.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, у зв'язку з чим слід відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що з врахуванням відносин, що склалися у родині, вона повинна вживати дієві заходи щодо прийняття участі у вихованні, утриманні та розвитку дитини, проявляти батьківську турботу, оскільки у подальшому, якщо її ставлення до дочки не зміниться, зацікавлені особи не позбавлені можливості повторно звернутися до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 81, 141, 264, 265, 354 ЦПК України, п. 9, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, ст. ст. 150, 164 СК України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області, розташованої за адресою: 63701 Харківська область м. Куп'янськ, проспект Конституції,3, ідентифікаційний код юридичної особи у ЄДРПОУ: 04058739 до ОСОБА_3, яка зареєстрована і мешкає за адресою: 63710 АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, третя особа: Сектор опіки та піклування Служби у справах дітей Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області, розміщений за адресою: 63701 Харківська область м. Куп'янськ, вул. 1-го Травня, 19, ідентифікаційний код юридичної особи у ЄДРПОУ: 26451496, про позбавлення батьківських прав відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення (п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Повний текст рішення суду виготовлений 29 грудня 2017 року.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Головуючий Демченко І.М.