Ухвала

від 26.12.2017 по справі 335/7293/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/7293/17

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №11-сс/778/1453/17 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/7293/17Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

скаржника ОСОБА_7

преставника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2017 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2017 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти в сумі 3200 доларів США та 100000 гривень, які вилучені 16.06.2017 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти. Посилалась при цьому на те, що грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 належать саме їй, внаслідок заощадження за період трудової діяльності. Зазначена квартира належить їй на праві приватної власності.

Крім того, за вищевказаною адресою вона проживає разом із неповнолітнім сином, а з ОСОБА_9 апелянт розлучена з 1993 року та разом вони не проживають з того ж часу, останній має окреме місце проживання.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу. Прокурор проти апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частина 3 цієї ж статті, передбачає, що якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2017 року ОСОБА_7 не пропущений, а тому відсутні підстави для поновлення цього строку.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті слід зазначити наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017080000000154 від 21.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК.

Органом досудового розслідування встановлено, що учасниками протиправного фінансового механізму, організовано діяльність підконтрольних підприємств, рахунки яких відкрито в ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «КБ «Приватбанк». Вказані підприємства зареєстровані на номінальних керівників та засновників, у тому числі із числа учасників «конвертаційного центру», які реального відношення до їх діяльності не мають та управління рахунками не здійснюють.

На рахунки вказаних підприємств налагоджено надходження коштів від підприємств-замовників протиправних фінансових послуг, які зацікавлені в незаконній мінімізації податкових платежів, переведенні їх в готівку та подальшому привласненні. Отримані безготівкові кошти члени «конвертаційного центру» переводять на рахунки інших, підконтрольних учасникам протиправного механізму суб`єктів господарювання, з яких, в свою чергу, на рахунки невстановлених фізичних осіб, відкриті в ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «КБ «Приватбанк». З рахунків останніх кошти знімаються готівкою через мережу відділень та банкоматів зазначених банківських установ та, за відрахуванням відповідного відсотку за надані послуги, видаються посадовим особам або представникам підприємств-замовників протиправних послуг.

Вищевказаний протиправний механізм функціонує за сприяння посадових осіб Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, шляхом супроводження вищевказаних підприємств під час здійснення планових та позапланових перевірок працівниками Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, реєстрації податкових накладних вищевказаних підприємств, надання допомоги у вирішенні проблемних питань під час здійснення вищевказаної протиправної діяльності тощо.

При цьому, з метою уникнення інтересу до діяльності протиправної схеми з боку представників контролюючих та правоохоронних органів, при здійсненні значної частини фінансових операцій, організаторами протиправного фінансового механізму в податковій звітності підконтрольних підприємств відображається придбання ними товарно-матеріальних цінностей у реальнодіючих суб`єктів господарювання, які, за специфікою власної діяльності, отримують невраховані готівкові кошти та потребують документального відображення «фіктивних» продаж власних товарів за безготівку, які насправді реалізуються за готівку, зокрема: ТОВ «Панда» (код ЄДРПОУ 31189253), ТОВ «АФ Агросервіс» (код ЄДРПОУ 20341855), ТОВ «Владам-Юг» (код ЄДРПОУ 24790656), ПП «Мадеса» (код ЄДРПОУ 30905643), ПП «Ланнівський цукровий завод» (код ЄДРПОУ 00372256), ПП «Цукровик-агро» (ЄДРПОУ 34643996) та інші.

До зазначених незаконних фінансово-економічних механізмів на переконання слідства причетний ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , уродженець м.Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) - який є організатором протиправного фінансового механізму, спрямованого на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку та розкрадання державних/бюджетних коштів, який діє на території Запорізької області. Безпосередньо здійснює керівництво та віддає вказівки іншим учасникам щодо видачі готівкових коштів, встановлює вартість протиправних послуг у вигляді відсотків від коштів, перерахованих на рахунки підприємств, вирішує проблемні питання, які виникають з працівниками правоохоронних та контролюючих органів, самостійно контактує з замовниками протиправних послуг.

16 червня 2017 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2017 в квартирі ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , проведено обшук, за результатами якого були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, а також 100000 (сто тисяч) гривень.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що грошові кошти, вилучені 16.06.2017 під час обшуку, є предметом протиправної діяльності зі збуту горілчаних виробів та підробки марок акцизного податку та можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, та в подальшому визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, які у свою чергу, відповідно до п.6 ч.9 ст. 100 КПК під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження можуть бути конфісковані у дохід держави, прокурор просив задовольнити клопотання.

Слідчий суддя, з посиланням на ч.1 ст. 170 КПК, задовольнив зазначене клопотання.

Проте колегія суддів не може погодитися із зазначеним рішенням слідчого судді виходячи з такого.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно.

Ні органом досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст. 171 КПК, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому подання про арешт коштів мотивований тим, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області зловживаючи своїм службовим становищем сприяють особам, які здійснюють впровадження протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження та незаконне заволодіння бюджетними коштами, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах.

До зазначених незаконних фінансово-економічних механізмів причетний ОСОБА_9 , який є організатором протиправного фінансового механізму, спрямованого на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку та розкрадання державних бюджетних коштів.

Вилучені грошові кошти є предметом протиправної діяльності зі збуту горілчаних виробів та підробки марок акцизного податку та можуть бути засобами для розкриття злочину.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів і фактично посилаючись на те, що у зазначеній злочинній схемі причетний ОСОБА_9 , як організатор протиправного фінансового механізму, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя свою позицію взагалі не аргументував, а лише процитував в ухвалі положення процесуального закону, які регулюють визначення поняття, порядок і підстави такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 364 КК.

У фабулі витягу з кримінального провадження було зазначено, що посадові особи правоохоронних органів Запорізької області зловживають своїм службовим становищем, чим завдають державному бюджету України та бюджету Запорізької області збитків в особливо великих розмірах.

При цьому матеріали, додані до клопотання відомостей щодо здійснення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_9 не містять.

ОСОБА_9 не є службовою особою, а отже і не є суб`єктом вказаного злочину.

В поданні не наведено зв`язку між невстановленими посадовими особами Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та гр. ОСОБА_9

ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Слідчим суддею залишилось поза увагою наявність протиріч у клопотанні слідчого, яким одночасно зазначалось, що ОСОБА_9 нібито є організатором незаконного переведення безготівкових грошових коштів у готівку, а вилучені кошти є предметом протиправної діяльності зі збуту горілчаних виробів та підробки марок акцизного податку та можуть бути засобами для розкриття злочину даного злочину. Більш того, обидва обґрунтування слідчим суддею було покладено в основу ухвали про накладення арешту на грошові кошти.

Ні в клопотання слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі так і не було наведено розмір завданих збитків, які є обов`язковою умовою складу злочину за ч.2 ст.364 КК. Відсутні в матеріалах і дані про спосіб розкрадання ОСОБА_9 «державних/бюджетних коштів». Даних протиріч не зміг пояснити й прокурор під час апеляційного розгляду.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, що передбачає задоволення апеляційної скарги з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171 КПК та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2017 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 3200 доларів США та 100000 гривень, які вилучені 16.06.2017 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Повернути ОСОБА_7 вилучені у неї грошові кошти в сумі 3200 доларів США та 100000 гривень згідно протоколу обшуку від 16.06.2017 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4