Рішення

від 20.12.2017 по справі 808/3235/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року (о 11 год. 00 хв.)Справа № 808/3235/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Західна логістика про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - позивач або ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Західна логістика (далі - відповідач або ТОВ ТК Західна логістика ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 966 037,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованих податковим органом за результатом перевірки, а також самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 966 037,35 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте 19.12.2017 надіслав до суду клопотання (вх. №36457) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається таким, що повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 205 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ ТК Західна логістика (код ЄДРПОУ 39181911) є юридичною особою, яка зареєстрована 15.04.2014 за № 1 415 102 000 034664, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-11).

Посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку ТОВ ТК Західна логістика з питань повноти декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року, за результатами якої складено Акт від 17.02.2017 №29/12-01/39181911 (а.с.17). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем ст.46, ст.48, пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203, п.200.1-200.2 ст.200, п.120-1 ст.120-1 ПК України.

На підставі Акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 11.04.2017 №0001191201 (а.с.16), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 1 732 498,75 грн., у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 1 385 999 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 346 499,75 грн. Указане рішення надсилалось на адресу відповідача поштою, однак було повернуто до податкового органу без вручення. Указане рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Крім того, 15.04.2017 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_1 за березень 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за звітний період у розмірі 19031 грн. (а.с.14).

З урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 2227 грн., сума податкового зобов'язання за податковою декларацією № НОМЕР_1 від 15.04.2017 становить 16804 грн.

27.07.2017 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 за червень 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за звітний період у розмірі 2387 грн. (а.с.15).

Крім того, на підставі пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 214 347,60 грн. (а.с.19-24).

Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 1 966 037,35 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 02.08.2017 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 28.07.2017 № 409-17 на суму 1 963 650,75 грн., яка повернута до податкового органу без вручення (а.с.25).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Львівській області звернулось із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що самостійно визначені податкові зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 1 966 037,35 грн. відповідачем у повному обсязі сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Із матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0001191201, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 1 732 498,75 грн. надсилалось на адресу відповідач, однак повернуто до податкового органу не врученим. Указане рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 02.08.2017 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 28.07.2017 № 409-17 на суму 1963650,75 грн., яка повернута до податкового органу без вручення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 28.07.2017 № 409-17 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 966 037,35 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Західна логістика (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45 Б, код ЄДРПОУ 39181911) про стягнення податкового боргу,- задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Західна логістика (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45 Б, код ЄДРПОУ 39181911), а також з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 1 966 037,35 грн. (один мільйон дев'ятсот шістдесят шість тисяч тридцять сім гривень 35 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 20.12.2017.

Суддя Ю.В. Калашник