Рішення

від 27.12.2017 по справі 823/1794/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

27 грудня 2017 року справа № 823/1794/17

10 год. 32 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Техніком до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техніком звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0015561205 від 16.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що законодавством передбачена відповідальність саме за несвоєчасну сплату податків. Однак позивач сплатив податок на додану вартість через банківську установу в межах строків сплати податкового зобов'язання, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: 30 травня і 30 грудня 2016 року, тому зарахування банком цих коштів на рахунки казначейства 31.05.2016 та 04.01.2017 не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримував та наполягав на задоволенні позову. 05.12.2017 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

В письмових запереченнях та в ході судового розгляду справи представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на ту обставину, що TOB Техніком подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року (реєстраційний № 908 і 586774 від 20.05.2016) з граничним строком сплати 30.05.2016, фактично сплачено 31.05.2016 та податкову декларацію з ПДВ за листопад 2016 року (реєстраційний № 9247314750 від 20.12.2016) з граничним строком сплати 30.12.2016, фактично сплачено 04.01.2017.

Представник відповідача вказував, що сплачуючи ПДВ через касу банку 30.05.2017 позивач знав, що дата валютування вказаних коштів 31.05.2017. Також подане позивачем платіжне доручення № 1810 про сплату ПДВ за листопад 2016 року одержано банком 04.01.2017, тобто із затримкою 5 днів.

Оскільки виявлені порушення мають місце представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла станом на 11.12.2017) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та подання ним заяви про розгляд справи без його участі, керуючись положеннями ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 11.12.2017 постановив усну ухвалу, із занесенням до журналу судового засідання, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Техніком , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 36778776, зареєстроване 03.03.2011 та є платником податку на додану вартість.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету посадовою особою позивача складено акт від 14.08.2017 №1392/23-00-12-0506/36778776, яким зафіксовано порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0015561205 від 16.08.2017 про застосування до позивача штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань в розмірі 1486 грн. 72 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України №24122/6/99-99-11-03-01-25 від 25.10.2017 наведене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що податкові зобов'язання з ПДВ, визначені платником у податковій декларації підлягають сплаті протягом тридцяти календарних днів місяця наступного за звітним.

Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно п. 8.1, 8.2, 8.3 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З наведених положень законодавства вбачається, що з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника ініціювання переказу для останнього вважається завершеним.

В свою чергу, конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Отже, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Тобто платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, звільняється від відповідальності, як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року у справі № К/800/31650/16; від 08 лютого 2017 року у справі №К/800/18686/16; від 07 грудня 2016 року у справі № К/800/30717/15.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року від 20.05.2016 в якій визначено податкові зобов'язання в розмірі 4712 грн. з граничним строком сплати 30.05.2016.

Також позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2016 року від 18.12.2016 в якій визначено податкові зобов'язання в розмірі 11829 грн. з граничним строком сплати 30.12.2016.

В той же час, позивачем через касу банку Черкаське ГРУ ПАТ КБ Приватбанк 30.05.2016 внесено грошові кошти в сумі 4712 грн. з призначенням платежу по сплаті ПДВ, що підтверджується квитанцією №0.0.560186060.2 від 30.05.2016. Окрім того позивач шляхом ініціювання за допомогою системи Клієнт-Банк через ПАТ КБ Приватбанк вніс платіжне доручення №1810 від 30.12.2016 з призначенням платежу по сплаті ПДВ в розмірі 11829 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач вчасно виконав свій обов'язок щодо сплати податку на додану вартість.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В контексті перелічених положень Кодексу адміністративного судочинства України в ході судового розгляду спору відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що використовуючи владні, управлінські функції при вирішенні питання про притягнення до відповідальності позивача, відповідач діяв всупереч вимог Закону, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 77, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0015561205 від 16.08.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, код ЄДРПОУ 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техніком (місцезнаходження: вул. Соборна, 132, м. Монастирище, Черкаська обл., 19100, код ЄДРПОУ 36778776) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко