Рішення

від 03.01.2018 по справі 706/822/17

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/822/17

2/706/379/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

за участю секретаря Рибчинецької Я.А.,

представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Розсішки до ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області, сільського голови с. Розсішок Христинівського району Черкаської області ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

СТОВ Розсішки звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району, сільського голови с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та визнання незаконними дій.

Позивач просив поновити встановлений законом строк на звернення до суду; визнати недійсним свідоцтво серії ЧЕ - XVI № 683457 від 30.01.2012 р. про право власності ОСОБА_4 на майновий пай СТОВ „Розсішки» на суму 7460 грн. з момента його видачі ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району; дії сільського голови с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 по видачі 30.01.2012 р. ОСОБА_4 вказаного свідоцтва визнати такими, що є за межами її повноважень, визначених законом, та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України , а також стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району на його користь судові витрати.

В обґрунтування позову СТОВ Розсішки посилалось на те, що з матеріалів цивільної справи Христинівського районного суду № 706/1709/15-ц їм стало відомо, що 30.01.2012 р. сільським головою с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 було видано ОСОБА_4 свідоцтво серії ЧЕ - XVI № 683457 про її право власності на майновий пай СТОВ „Розсішки» на суму 7460 грн. Такі дії сільського голови вчинені за межами повноважень ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району та її голови, визначених Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про господарські товариства , тому суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України. Згідно зі ст. 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений у частки, розмір яких визначається установчими документами. З наведеного стає очевидним, що згідно зі ст. 50 Закону України Про господарські товариства СТОВ не має у статутному фонді майнових паїв. СТОВ Розсішки як юридична особа було створено на підставі Закону України Про господарські товариства і засновано на приватній власності одного громадянина України - ОСОБА_5, внесок якого до статутного фонду товариства становив 75000 грн. Формування статутного фонду ОСОБА_5 було завершено 27.11.2010 р. Будь - яких змін щодо розміру статутного фонду СТОВ Розсішки та його учасників у подальшому не здійснювалося, тому ОСОБА_4 і свідоцтво серії ЧЕ - XVI № 683457 від 30.01.2012 р. про її право власності на майновий пай СТОВ Розсішки на суму 7460 грн. жодного відношення до формування статутного фонду СТОВ Розсішки не мають, а дії сільського голови с. Розсішок Христинівського району, яка, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, перевищуючи свої повноваження, визначені законом, 30.01.2012 р. видала вказане свідоцтво ОСОБА_4 є незаконними та суперечать Конституції України. Оскільки вказаними незаконними діями сільського голови зачіпаються охоронювані законом права та інтереси СТОВ Розсішки , тому їх захист гарантується судом.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. При вирішенні справи представник позивача у судове засідання не з'явився, однак до суду від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі його представника.

За таких обставин суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника позивача.

Відповідач сільський голова с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3, вона ж як представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району у судовому засіданні позов визнала частково, а саме, в частині, де неправильно вказана назва підприємства у майновому сертифікаті на ім'я ОСОБА_4, у сертифікаті вказано СТОВ Розсішки , а правильним буде СВК Росішки , в іншій частині позов не визнала. Пояснила, що у майновому сертифікаті на ім'я ОСОБА_4, виданому 30.01.2012 р., було зазначено, що вона має право на пайовий фонд майна СТОВ Розсішки , тоді як треба було зазначити - СВК Росішки . Це була просто технічна помилка. На той час сертифікати виписувались в СТОВ Розсішки , а реєструвались в сільській раді. Сертифікати у сільській раді не зберігались, сільською радою не отримувались. На даний час свідоцтво з неправильним зазначенням погашене, натомість видане нове свідоцтво на ім'я ОСОБА_4, де зазначено, що вона має право на пайовий фонд майна СВК Росішки . При вирішенні справи представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району та відповідач сільський голова с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, однак до суду від відповідачів надійшли заяви з проханням розглянути справу без їх участі та участі їх представників.

За таких обставин суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району та відповідача сільського голови с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, однак її інтереси за довіреністю представляв ОСОБА_1

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи.

Представник третьої особи ОСОБА_1 у судовому засіданні висловив думку, що позов не підлягає задоволенню повністю, та пояснив, що при видачі свідоцтва була допущена технічна помилка. Питання виправлення цієї помилки можливо було вирішити самими зацікавленими особами, не подаючи позову до суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі: копії погашеного свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 683457 від 30.01.2012 р. про право ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СТОВ Розсішки , свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 000001 від 18.12.2017 р. про право ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СВК Росішки , спадкової справи № 155/2011 після смерті ОСОБА_7, яка померла 25.05.2011 р., Книги записів реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району, статуту СТОВ Розсішки , інші письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2012 р. приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_7, яка померла 25.05.2011 р., є її дочка ОСОБА_4, третя особа у справі; спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права власності на майновий пай члена КСП в загальному пайовому фонді підприємства СВК Росішки в розмірі 7460 грн.

У той же час відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району 30.01.2012 р. третій особі ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 683457, за яким третя особа ОСОБА_4 має право на пайовий фонд майна не СВК Росішки , а СТОВ Розсішки в розмірі 7460 грн.

Зазначення у вказаному свідоцтві про право третьої особи ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СТОВ Розсішки було помилковим, оскільки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2012 р. вона мала право на пайовий фонд майна СВК Росішки .

Про помилковість видачі свідоцтва про право третьої особи ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СТОВ Розсішки вказували у своїх поясненнях сільський голова с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСОБА_1

У зв'язку з цим відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району були вжиті заходи для виправлення цієї помилки.

18.12.2017 р. відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району було видане нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 000001 про право третьої особи ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СВК Росішки , копія свідоцтва наявна в матеріалах справи.

В цей же день відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району було погашене свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 683457 від 30.01.2012 р. про право третьої особи ОСОБА_4 на пайовий фонд майна СТОВ Розсішки , копія свідоцтва з відміткою про його погашення наявна в матеріалах справи.

Про видачу нового свідоцтва та погашення попереднього свідоцтва вчинені відповідні записи в Книзі записів реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району, копія наявна в матеріалах справи.

Враховуючи, що на час вирішення справи відсутній предмет розгляду за позовною вимогою про визнання недійсним свідоцтва серії ЧЕ - XVI № 683457 від 30.01.2012 р. про право власності третьої особи ОСОБА_4 на майновий пай СТОВ Розсішки на суму 7460 грн. з моменту його видачі ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району, вказане свідоцтво погашене, тому у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами за цією позовною вимогою суд враховує таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Спір щодо визнання недійсним майнового сертифіката виник внаслідок неправильних дій відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району, вказана позовна вимога фактично задоволена відповідачем після пред'явлення позову, при цьому представник позивача у судовому засіданні присутній не був, тому суд на підставі вказаних вище положень ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району на користь позивача СТОВ Розсішки сплачений останнім судовий збір у розмірі 1600 грн.

Також позивач СТОВ Розсішки просив поновити встановлений законом строк на звернення до суду, оскільки про видачу 30.01.2012 р. сільським головою с. Розсішок Христинівського району третій особі ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЧЕ-ХVІ № 683457 про її право власності на майновий пай СТОВ „Розсішки» на суму 7460 грн. товариству стало відомо лише 01.03.2017 р. з матеріалів цивільної справи Христинівського районного суду № 706 / 1709 / 15 - ц при розгляді її апеляційним судом Черкаської області, тому встановлений законом строк на звернення до суду був пропущений не з їх вини.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На підставі ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У позовній заяві позивач вказав, що про видачу 30.01.2012 р. спірного свідоцтва йому стало відомо лише 01.03.2017 р.

Доказів того, що позивачу про існування свідоцтва, яке є предметом розгляду у справі, було відомо раніше, учасниками справи суду не надано.

Тому суд вважає, що перебіг позовної давності у даному випадку починається 01.03.2017 р., коли позивач довідався про порушення свого права, а позивачем не пропущений строк позовної давності. Необхідності у поновленні строку позовної давності немає.

У задоволенні позовної вимоги про визнання дій сільського голови с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 по видачі 30.01.2012 р. третій особі ОСОБА_4 вказаного вище свідоцтва такими, що є за межами її повноважень, визначених законом, та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, необхідно відмовити з таких підстав .

Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення з позовом ).

Отже, до компетенції адміністративних судів відповідно до положень КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) належали спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Правовідносини за вказаною позовною вимогою не є спором про право і відносяться до публічно-правових, оскільки відповідач у даному випадку виконує владні управлінські функції.

Тому вказана позовна вимога відповідно до положень КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) повинна була розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У той же час відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи) адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Тобто, зазначена позовна вимога відповідно до положень КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи) мала б розглядатись в порядку адміністративного судочинства, однак, оскільки вона є похідною від вимоги у приватно-правовому спорі і заявлена разом з нею, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду, тому на підставі ч. 3 ст. 19 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи) підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .

Позивач просив визнати дії сільського голови с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 по видачі 30.01.2012 р. третій особі ОСОБА_4 вказаного вище свідоцтва такими, що є за межами її повноважень, визначених законом, та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Однак, сільський голова відповідно до чинного законодавства не наділений повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право власності на майновий пай і в даному випадку відповідач сільський голова с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 не видавала свідоцтво, що є предметом розгляду у справі.

Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28.02.2001 р. Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво, свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою.

Тобто, повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право власності на майновий пай наділена відповідна сільська, селищна або міська рада і в даному випадку свідоцтво, що є предметом розгляду у справі, було видане відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району.

Оскільки відповідач сільський голова с. Розсішок Христинівського району ОСОБА_3 не видавала свідоцтво, що є предметом розгляду у справі, тому не можна визнати її дії такими, що є за межами її повноважень, визначених законом, та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Враховуючи, що у задоволенні позовної вимоги відмовлено, судовий збір, сплачений позивачем за даною позовною вимогою, не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району на користь СТОВ Розсішки .

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261 ч. 1 ЦК України, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 19, п.п. 10 п. 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України, ст.ст. 81, 89, 141 ч.ч. 1, 9, 142 ч. 3, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Розсішки (Черкаська область, Христинівський район, с. Розсішки, провулок Черняховського, 1, п/і 20032, код ЄДРПОУ 36651396) до ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області (Черкаська область, Христинівський район, с. Розсішки, вул. Миру, 1, п/і 20032, код ЄДРПОУ 34176520), сільського голови с. Розсішок Христинівського району Черкаської області ОСОБА_3 (Черкаська область, Христинівський район, с. Розсішки, вул. Миру, 1, п/і 20032), третя особа: ОСОБА_4 (Черкаська область, Христинівський район, с. Розсішки, вул. Комінтерна, 32, п/і 20032), про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та визнання незаконними дій відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Розсішки судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошеннярішення апеляційної скарги.

Суддя М.Ф. Олійник