Ухвала

від 28.12.2017 по справі 201/18405/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/18405/17

Провадження № Ікс/201/11443/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши за участю скаржника у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжметробуд» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах «Криворіжметробуд» звернувся до суду зі скаргою, в порядку ст.303 КПК України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, на відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року,в якій просив визнати протиправною бездіяльність Керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області щодо нерозгляду скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження від 18.12.2017 у строк встановлений ст. 308 КПК України та зобов`язати Керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області усунути недотримання розумних строків у кримінальному провадженні, шляхом задоволення скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та надання відповідних обов`язкових для виконання вказівок уповноваженим підпорядкованим слідчим та прокурорам щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень,а саме щодо закінчення кримінального провадження відповідно до вимог ст. 283 КПК України.

В обгрунтування скарги зазначено, що в провадженні слідчих слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.3 КК України. Скаржнику стало відомо, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що протягом травня-липня 2016 року розпорядником бюджетних коштів в особі Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради було проведено конкурсні торги з предмету закупівлі: «Капітальний ремонт дитячого парку ім. Ю. Гагаріна у м. Кривий Ріг». За результатами торгів було акцептовано пропозицію одного з учасників в особі ТОВ «Криворіжметробуд» (ЄДРПОУ 13440410). В подальшому, 29 липня 2016 року між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та ТОВ «Криворіжметробуд» укладено відповідний договір №154 на загальну суму 8752615,20 гривень. 25 серпня 2016 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Криворіжметробуд» було перераховано частину бюджетних коштів в якості передоплати на закупівлю будівельних матеріалів в сумі 2625784,56 гривень. В кінці серпня 2016 року розпочалося проведення будівельних робіт на об`єкті.

Після чого в період часу з листопада по грудень 2016 року Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Криворіжметробуд» було перераховано грошові кошти в сумі 3444023,04 гривні за виконані роботи.

Протягом травня-липня 2016 року розпорядником бюджетних коштів в особі Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради було проведено конкурсні торги з предмету закупівлі: «Капітальний ремонт районного парку Ювілейний у місті Кривому Розі». За результатами торгів було акцептовано пропозицію одного з учасників в особі ТОВ «Теплобудсервіс» (ЄДРПОУ 32264179). В подальшому, 29 липня 2016 року між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та ТОВ «Теплобудсервіс» укладено відповідний договір №155 на загальну суму 6067638,98 гривень. 25 серпня 2016 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Теплобудсервіс» перераховано частину бюджетних коштів в якості передоплати на закупівлю будівельних матеріалів в сумі 1820291,69 гривня. В кінці серпня 2016 року розпочалося проведення будівельних робіт на обєкті. Після чого в період часу з листопада по грудень 2016 року Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Теплобудсервіс» перераховано грошові кошти в сумі 1772023,02 гривні.

Згідно документації конкурсних торгів та проектно-кошторисної документації до вказаних обєктів будівництва, в ході проведення робіт виконавці (ТОВ «Криворіжметробуд» та ТОВ «Теплобудсервіс») повинні здійснювати улаштування цементно-бетонних покриттів одношарових товщиною шару 10см. Проте в ході досудового розслідування нібито буловстановлено, що фактична товщина шару цементно-бетонних покриттів, які улаштовуються вищевказаними підрядними організаціями становить 4-9см. Також фактично обома підрядними організаціями не здійснюється улаштування підстильних шарів основи з піску, що передбачено проектно-кошторисної документацією.

В подальшому, між ТОВ «Криворіжметробуд» та ТОВ «Теплобудсервіс» з одного боку та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради з іншого боку було підписано офіційні документи, - акти виконаних робіт, в які, на думку слідства, внесено неправдиві відомості щодо об`ємів виконаних робіт, що стали підставою для перерахування бюджетних коштів на розрахункові рахунки зазначених підрядних підприємств.

15 лютого 2017 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комплексну будівельно-технічну, товарознавчу та судово-економічну експертизу.

Скаржник у в своїй скарзі посилається, також, на те, що дане кримінальне провадження здійснюється щодо ТОВ «Криворіжметробуд» та його посадових осіб, а отже на дані правовідносини поширюється дія ст. 641 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до ч.3 якої під час досудового розслідування представник юридичної особи має право:1) знати, у зв`язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу;2) користуватися правовою допомогою;3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;4) брати участь у проведенні процесуальних дій;5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо;8) заявляти відводи;9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.

Представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, 12.12.2017 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України, про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження, про закриття кримінального провадження.

В порушення ст.ст 641, 220, 221 КПК України слідчим, прокурором не були належним чином розглянуті дані клопотання у строк передбачений КПК України, жодної відповіді сторона обвинувачення скаржнику не надала.

18.12.2017 представником юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження було подано скаргу про недотримання розумних строків до Керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області, проте жодної відповіді скаржнику не надано, що, на його думку, є відмовою в задоволенні скарги на недотримання розумних строків.

Скаржник зазначає, що бездіяльність керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської областіу кримінальному провадженні №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року, полягає у не розгляді клопотань скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження від 18.12.2017 у строк встановлений ст. 308 КПК України, а бездіяльність підпорядкованих йому прокурорів та слідчих полягає у невиконанні обов`язку з вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 283, а також порушення ч. 1 та п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 28, п.2 ч.1 ст. 219, ст.294, ст. 295 КПК України, щодо недодержання розумного строку розслідування кримінального провадження та не вчинення процесуальних дій відповідно до ст.219 та ст.283 КПК України у встановлений Кримінальним процесуальним кодексом строк.

На думку скаржника, у зв`язку із неналежним здійсненням своїх обов`язків, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12016040230000716не забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування вказаного кримінального правопорушення, а керівник регіональної прокуратури Дніпропетровської області не усунув такі порушення проігнорувавши скаргу представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Представником юридичної особи у скарзі та у судовому засіданні наводились доводи на обґрунтування посилань про відсутність події кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні, а також надавались відповідні докази. При цьому представник юридичної особи наводив також аргументи щодо закінчення строків досудового розслідування та обов`язку прокурора вчинити процесуальні дії передбачені Кримінальним процесуальним кодексом.

Представник Прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги судом повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за необхідне, з метою дотримання передбачених КПК України строків розгляду клопотання розглянути дану справу за участі представника особи, яка заявила клопотання на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази слідчий суддя приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000716 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Зі скарги вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що протягом травня-липня 2016 року розпорядником бюджетних коштів в особі Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради було проведено конкурсні торги з предмету закупівлі: «Капітальний ремонт дитячого парку ім. Ю. Гагаріна у м. Кривий Ріг». За результатами торгів було акцептовано пропозицію одного з учасників в особі ТОВ «Криворіжметробуд» (ЄДРПОУ 13440410). В подальшому, 29 липня 2016 року між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та ТОВ «Криворіжметробуд» укладено відповідний договір №154 на загальну суму 8752615,20 гривень. 25 серпня 2016 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Криворіжметробуд» було перераховано частину бюджетних коштів в якості передоплати на закупівлю будівельних матеріалів в сумі 2625784,56 гривень. В кінці серпня 2016 року розпочалося проведення будівельних робіт на об`єкті.

Після чого в період часу з листопада по грудень 2016 року Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Криворіжметробуд» було перераховано грошові кошти в сумі 3444023,04 гривні за виконані роботи.

В подальшому, між ТОВ «Криворіжметробуд» та ТОВ «Теплобудсервіс» з одного боку та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради з іншого боку було підписано офіційні документи, - акти виконаних робіт, що послужили підставою для перерахування бюджетних коштів на розрахункові рахунки зазначених підрядних підприємств.

У вказаному кримінальному провадженні призначено комплексну будівельно-технічну, товарознавчу та судово-економічну експертизу.

Адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Криворіжметробуд», 12.12.2017 року подано клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України, про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження, про закриття кримінального провадження, що підтверджується копіями вказаних клопотань, наданих скаржником і досліджених в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Станом на дату розгляду даної скарги представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, не надано відповіді на вищевказані клопотання.

Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040230000716 розпочато 29.09.2016, при цьому саме досудове розслідування здійснювалося фактично щодо ТОВ «Криворіжметробуд» (ЄДРПОУ 13440410), адже з матеріалів кримінального провадження вбачається, що саме правомірність дій цього підприємства та його посадових осіб, одразу було поставлено під сумнів слідчими, прокурором і досліджувалася у даному кримінальному провадженні. Таким чином, досудове розслідування щодо ТОВ «Криворіжметробуд» станом на дату розгляду скарги триває більше 14 місяців.

Доказів прийняття рішень про продовження строку досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016040230000716 відповідно до передбаченої КПК процедури стороною обвинувачення суду не надано.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з цією ж статтею строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею, або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Порядок продовження строку досудового розслідування визначений ст.295 КПК України, відповідно до якої продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов`язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. В даному випадку стороні захисту не надсилалося жодних постанов про зупинення досудового розслідування, а тому можна зробити висновок про те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не зупинялося.

Оскільки представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не отримував відповідного клопотання про продовження строків досудового розслідування та про його зупинення, суд робить висновок про те, що строк досудового розслідування не продовжувався, а тому становить з 29 вересня 2016 року більше 14 місяців, що є порушенням принципу дотримання розумних строків.

Відповідно до ч.8 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Згідно ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Адвокат ОСОБА_3 під час судового розгляду зазначив про те, що оскільки строки досудового розслідування перевищили 14 місяців, достатні докази винуватості підозрюваних відсутні, прокурор зобов`язаний вчинити дії, визначені ст.283 КПК України, а строк вчинення цих дій визначений ст. 219 КПК України, тобто 2 місяці з моменту повідомлення особі про підозру, але в будь-якому випадку не може порушувати принципів розумного строку здійснення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 63 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до принципів і засад, гарантованих ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч.1,2, 4,5,6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, з урахуванням можливого продовження строку, загальний строк досудового розслідування згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом із тим, ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Кримінальне провадження закривається згідно з ч. 1 ст. 284 КПК України у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення; або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; або якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у такому випадку закрити кримінальне провадження у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Для розуміння поняття найкоротших, розумних строків досудового розслідування, слід керуватися ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

В даному випадку кримінальне провадження не є таким, що передбачає значну складність у збиранні доказів, жодних додаткових процесуальних дій тривалий час не проводиться. Поведінка учасників кримінального провадження також не ускладнювала провадження. Факти, відомі представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, що стосуються даного кримінального провадження вказують на затягування кримінального провадження слідчим, прокурором.

При цьому варто враховувати позицію викладену в Узагальненні практики застосування судами загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства у кримінальних справах статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за 2011 - перше півріччя 2012 року від 01.06.2013 підготовленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так у п.4 зазначеного узагальнення зазначено, що з аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган (Brogan) та інші протии Сполученого Королівства").

У кримінальному провадженні відлік часу, на думку ЄСПЛ, починається з моменту висунення обвинувачення в широкому розумінні цих слів. Тобто сюди включається й арешт, і початок слідства, коли особу притягують як підозрювану, і повідомлення про кримінальне переслідування, й "інші дії, що мають на увазі схожі твердження і що істотно впливають на становище підозрюваного" (справа "Екле проти ФРН"). У п. 253рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України"йдеться про наступне: "Суд зазначає, що момент, з якого ст.6 починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п.62 рішення ЄСПЛ від 18 січня 2007 року у справі "Шубінський проти Словенії")"

Обов`язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов`язаних критеріїв. У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (п.67 рішення у справі "Пелісьє і Сассі проти Франції"). Далі йдеться про те, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 89 рішення ЄСПЛ від 2 березня 2006 року у справі "Нахманович проти Росії" та п. 71 рішення ЄСПЛ від 7 грудня 2006 року у справі "Іванов проти України").

Таким чином, посилання у фабулі кримінального провадження на кримінальне правопорушення з боку ТОВ «Криворіжметробуд», або його посадових осіб прямо вказує на наявність кримінального переслідування юридичної особи, а також вказує на дату початку відліку розумних строків з 29.09.2016 року, що підтверджується низкою заходів забезпечення кримінального провадження здійснених по відношенню до ТОВ «Криворіжметробуд» в даному кримінальному провадженні.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є у тому числі складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

При визначенні складності справи до уваги беруться характер фактів, які необхідно встановити, кількість свідків, можливе об`єднання справ, а також вступ до провадження нових учасників. У деяких випадках надмірна складність справи іноді може слугувати виправданням тривалості провадження, але не є абсолютним фактором, який визначив би відсутність порушення вимоги "розумного строку" у випадку занадто тривалого розгляду;

Оцінюючи у сукупності з іншими обставинами справи поведінку учасників кримінального провадження суд приходить до висновку про те, що намагання заявника пришвидшити процес розгляду є подією, яка спрямована на дотримання розумних строків розслідування кримінального провадження.

Водночас, використання усіх засобів оскарження, передбачених національним законодавством, не вважається ЄСПЛ таким, що свідчить про затягування строків розгляду справи через поведінку заявника.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши представника, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку юридична особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження не перешкоджала кримінальному провадженню.

У даній справі стороною обвинувачення не надано суду належних та достатніх доказів обґрунтованності надмірно довгого проведення досудового розслідування.

Важливість гарантії розгляду справ упродовж розумного строку зумовила вироблення позиції ЄСПЛ щодо необхідності існування у національному законодавстві спеціальних правових інструментів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження у справі та пришвидшити її розгляд.

Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства та судового розгляду залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

Але за будь-яких обставин строк досудового розслідування та судового розгляду не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено у статтях 6, 13 Конвенції.

Суд приходить до висновку про порушення в даному кримінальному провадженні принципу розумності строків досудового розслідування, що, по суті є порушенням прав ТОВ «Криворіжметробуд» на розгляд його справи в розумні строки.

Згідно ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Судом встановлено, що 12.12.2017 року представником юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження подано клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України; про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження, про закриття кримінального провадження. 18.12.2017 керівнику регіональної прокуратури Дніпропетровської області подано скаргу про недотримання розумних строків. Станом на час розгляду скарги, дані звернення не були розглянуті уповноваженим прокурором, а доказів протилежного стороною обвинувачення суду не надано.

Відповідно до п.91 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області щодо нерозгляду скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження від 18.12.2017 у строк встановлений ст.308 КПК України, оскільки в даному випадку прокурором було порушено строки розгляду скарги про недотримання розумних строків в кримінальному провадженні, про що свідчить відсутність у заявника жодного процесуального рішення з цього питання, та відповіді на подане клопотання. При цьому суд не має можливості визначити конкретну особу, яка повинна була вирішити клопотання по суті, оскільки суду не надані матеріали кримінального провадження, а також дані про те, кому саме розподілено дане клопотання і хто саме з посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області має повноваження вирішити дане клопотання по суті.

При розгляді даної справи суд враховує рекомендації викладенні в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» підготовлені Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільнихі кримінальних справ ОСОБА_4 та секретарем пленуму,суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5 в якому, зокрема зазначено, що не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов`язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов`язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а, приймається абстрактне рішення зобов`язати прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, вжити необхідних процесуальних заходів, спрямованих на закінчення проведення досудового розслідування протягом розумного строку з прийняттям рішення, передбаченого ст. 283 КПК.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у даному кримінальному провадженні, уповноважений прокурор в порушення вимог ст.ст.3,8,19,62,68 Конституції України, ст.ст.2,8,9,28 КПК України не забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального провадження №12016040230000716, в частині того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Оцінюючи вимоги скарги в частині зобов`язання керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області усунути недотримання розумних строків у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про обгрунтованність даних вимог.

Суд приходить до такого висновку враховуючи те, що ст.303 КПК України передбачає можливість оскарження рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Таким чином процесуальні дії, передбачені ч.2 ст.283 КПК України мали бути виконанні в розумні строки, а тому подальше зволікання з їх здійсненням є протиправним та відповідна бездіяльність прокурора є предметом оскарження відповідно до п.91 ч.1 ст. 303 КПК України, та має бути негайно усунута уповноваженим прокурором.

Вирішуючи вимоги скарги в частині зобов`язання вчинити певні дії шляхом саме задоволення поданої скарги, суд приходить до висновку про необгрунтованність саме такої форми вирішення спірного питання, оскільки прокурор у своїй діяльності є самостійною процесуальною особою, втручання в діяльність якої є неприпустимою. Так, згідно вимог ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Таким чином, суд не має повноважень на надання вказівок прокурору про те, яке саме рішення повинен прийняти керівник регіональної прокуратури. В той же час, оскільки скарга була подана, але жодного рішення, в порядку ч.2 ст.308 КПК України не прийнято, (доказів протилежного представниками прокуратури не надано), то вказана обставина свідчить про порушення передбаченого законом строку розгляду скарги по суті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов`язання вчинити певну процесуальну дію - розгляду по суті в порядку ч.2 ст.308 КПК України скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження від 18.12.2017 року та надання відповідних обов`язкових для виконання вказівок уповноваженим підпорядкованим слідчим та прокурорам щодо строків вчинення певних процесуальних дій, або прийняття процесуальних рішень. При цьому, оскільки трьохденний строк розгляду цієї скарги вже було порушено, тому дане питання повинно бути вирішено терміново, тобто протягом доби після отримання повного тексту цієї ухвали.

Відповідно до вимог ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію;3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 110, 220, 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області щодо нерозгляду скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження від 18.12.2017 року у строк встановлений ст.308 КПК України.

Зобов`язати Керівника регіональної прокуратури Дніпропетровської області усунути недотримання розумних строків у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.3 КК України, шляхом розгляду по суті в порядку ч.2 ст.308 КПК України скарги представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження від 18.12.2017 року та надання відповідних обов`язкових для виконання вказівок уповноваженим підпорядкованим слідчим та прокурорам щодо строків вчинення певних процесуальних дій, або прийняття процесуальних рішень, а сааме протягом доби з моменту отримання копії даної ухвали, вирішити по суті питання про вчинення процесуальних дій передбачених ч.2 ст.283 КПК України щодо закінчення кримінального провадження №12016040230000716 від 29 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено 02.01.2018 року.