Ухвала

від 03.01.2018 по справі 904/10694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

03.01.2018м. Дніпро№ 904/10694/17

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Нафта" (49101, місто Дніпро, вулиця Михайла Грушевського, будинок 23, приміщення 1, ідентифікаційний код 40722635) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веглас" (49100, місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 8, приміщення 3, ідентифікаційний код 40470939)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 46 768,00 грн., 3% річних у розмірі 579,12 грн., штрафу у розмірі 7 579,84 грн.

В С Т А Н О В И В:

29.12.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Нафта" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веглас" заборгованості у розмірі 46 768,00 грн., 3% річних у розмірі 579,12 грн., штрафу у розмірі 7 579,84 грн.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Заява обґрунтована наявністю заборгованості з оплати поставленого за договором поставки нафтопродуктів №НПН-000094 від 28.10.2016 дизельного палива Євро у сумі 46 768,00 грн. Заявник зазначає, що відповідно до видаткової накладної №НПН-11081 від 11.08.2017 року поставив боржникові дизельне паливо на загальну суму 96768,00 грн. За умовами договору (п.3.2) боржник зобов'язаний оплатити повну вартість (в розмірі 100%) до моменту поставки товару, але станом на 14.12.2017 боржником було перераховано лише частину коштів у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.09.2017. Таким чином, заборгованість боржника за договором складає 46 768,00 грн. Також, заявник на підставі п.4.2 договору за порушення строків оплати поставленого товару просить видати наказ про стягнення штрафу у розмірі 7 579,84 грн. та на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 579,12 грн.

Розглянувши заяву та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Нафта" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

Відповідно до ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору (п.п.1.1 постанови пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Грошова заборгованість - сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Якщо до цього терміну заборгованість не погашена, то вона стає простроченою.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Як зазначено вище, заявник обґрунтовує виникнення заборгованості через несплату поставленого за видатковою накладною №НПН-11081 від 11.08.2017 року дизельного палива на загальну суму 46768,00 грн. У той же час, вказаної видаткової накладної, якою б підтверджувалась поставка товару заявником до заяви про видачу судового наказу не додано. Також не додано і довіреності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Веглас", якого уповноважено на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором поставки нафтопродуктів №НПН-000094 від 28.10.2016. Додана до заяви товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №НПН-702610 від 11.08.2017 не містить ні вартості товару, що поставляється, ні посилання на договір, за яким здійснюється поставка товару, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати поставка якого саме товару відбулася за цією накладною. Наведене свідчить про недотримання заявником при зверненні до суду вимог пункту 4 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідним доказом.

З викладеного слідує, що у даному випадку існує спір про право.

Крім того, заявник просить видати наказ про стягнення з боржника 3% річних за загальний період з 12.08.2017 по 14.12.2017 у розмірі 579,12 грн. та штраф у розмірі 7 579,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.9 постанови пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вбачається із доданих до заяви документів, боржником заборгованість у розмірі 50 000,00 грн. внесено 04.09.2017. Відтак, розрахунок нарахувань слід здійснювати по дату, яка передує дню внесення платежу.

Із доданого заявником розрахунку вбачається, що нарахування здійснюється по 04.09.2017 включно, що також свідчить про наявність спору щодо таких нарахувань.

Розрахунок штрафу заявником також здійснено у періоди, що і нарахування 3% річних, крім того, як зазначено вище неустойка (пеня, штраф) не відноситься до складу безспірних вимог.

З урахуванням викладеного, оскільки вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, до заяви не додано відповідних доказів, які б підтверджували відсутність спору про право, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Нафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веглас" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 46 768,00 грн., 3% річних у розмірі 579,12 грн., штрафу у розмірі 7 579,84 грн. - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 148, п.4 ч.3 ст. 150, п.3 ч.1 ст. 152, ст. 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес Нафта" в задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веглас" заборгованості у розмірі 46 768,00 грн., 3% річних у розмірі 579,12 грн., штрафу у розмірі 7 579,84 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.01.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Суддя ОСОБА_1