Рішення

від 29.11.2017 по справі 911/2939/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р.                                         Справа № 911/2939/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу          

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АКБ ”, м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат”, Київська область, смт. Бородянка

про                     стягнення 248 800,38 грн.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АКБ” (далі – позивач) надійшла позовна заява від 28.09.2017 р. № б/н (вх. 2965/17, 02.10.2017 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат” (далі – відповідач) про стягнення 248800,38 грн. заборгованості за надання послуг з охорони.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за надані позивачем послуги з охорони.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.10.2017 р.

25.10.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

25.10.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем на виконання ухвали господарського суду Київської області від 05.10.2017 р. подано клопотання про долучення копій документів, а саме Статуту ТОВ “Компанія “АКБ” та витягу з ЄДРПОУ станом на день порушення провадження у справі (05.10.2017 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2017 р. та повторно зобов'язано відповідача подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, витяг з ЄДРПОУ станом на день порушення провадження у справі, відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень та контррозрахунок суми заявленої до стягнення позивачем.

17.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про долучення копій документів, а саме рахунків на оплату, виписаних ТОВ “Компанія “АКБ” для ТОВ “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат”.

28.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені й, відповідно, суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача у разі задоволення позовних вимог. Відповідно до поданого клопотання, сума позовних вимог становить: 124000,00 грн. – заборгованість за договором, 40413,55 грн. – пені, за кожен день прострочення, 2927,64 грн. – 3% річних, 29760,00 грн. – інфляційних втрат, разом до стягнення – 197101,19 грн. Крім того, витрати на судовий збір – 2956,52 грн.

28.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про повернення судового збору. Дане клопотання вмотивоване тим, що у зв'язку з поданням позивачем клопотання про зменшення позовних вимог і відповідно зменшення ціни позову та суми судового збору, ТОВ “Компанія “АКБ” просить повернути переплачену суму судового збору у розмірі 775,49 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності з ст. 87 ГПК України ухвали господарського суду Київської області буди надіслані відповідачу, який не був присутній у судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2017 р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду даного спору був повідомлений належним чином ухвалами від 05.10.2017 р. та від 25.10.2017 р.,

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, так як матеріалів наявних у справі достатньо для його вирішення в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Як вже зазначалось, 28.11.2017 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині пені, яка, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача з мотивів викладених в позові.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що процесуальним законодавтсвом позивачу надано право до прийняття судом рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з вказаним клопотанням судом не прийнято рішення з даного спору, суд приймає вказане клопотання про зменшення позовних вимог.

Розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АКБ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат”, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, господарський суд

встановив:

01.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “АКБ” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат” (замовник) був укладений договір № 044/2014/Ф про надання послуг з охорони, згідно умов п. 1.1. якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з охорони об'єкта охорони, що знаходиться за адресою, згідно з дислокацією розташування об'єкту.

Сторонами була погоджена дислокація (додаток № 1 до договору) розташування об'єкту – Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Леніна, 224-В; кількість постів – 3; дата прийому об'єкту – 01.10.2014 р.

Згідно із п. 2.1. договору вартість послуг виконавця за цим договором визначається протоколом договірної ціни (додаток № 2) та становить 41290,00 грн. за один місяць надання послуг з фізичної охорони об'єкта.

Пунктом 7.2. договору визначено його строк, згідно якого строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього договору та є чинним протягом 12 місяців. Крім того, згідно із п. 7.3. договір вважається поновленим на строк, встановлений п. 7.2. даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 10-ть днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується.

01.11.2014 р. сторонами була погоджена нова дислокація розташування об'єкту, де було змінено кількість постів охорони з 3 на 5. Також була погоджена нова ціна, а саме вартість здійснення охорони становить 15,00 грн. з ПДВ за годину надання послуг одним працівником персоналу охорони.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата за договором здійснюється замовником не пізніше 5-го числа місяця наступного за тим, в якому надані послуги з охорони об'єкта, шляхом перерахування замовником визначеної в протоколі договірної ціни, суми грошових коштів на рахунок виконавця на підставі акту наданих послуг.

Також, п. 4.3.6. договору встановлено, що замовник зобов'язаний приймати послуги щодо охорони об'єкта, якість яких відповідає вимогам цього договору, та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено договір про надання послуг з охорони від 01.10.2014 р. № 044/2014/Ф, відповідно до якого позивачем надавались послуги з охорони, зокрема у період з жовтня 2014 р. по липень 2015 р. Разом з тим, відповідач у порушення умов договору, свої зобов'язання виконував несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 124000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та, з врахуванням того, що матеріали справи не містять відомостей про наявність заяв сторін про припинення дії договору, а сторони також не надали таких відомостей, суд приходить до висновку, що на момент спірних правовідносин договір продовжував дію

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним щомісяця надавались, на виконання п. 2.2. договору, відповідачу рахунки на оплату послуг та акти надання послуг (копії наявні в матеріалах справи), згідно яких відповідач частково здійснював оплату за надані послуги, чим підтверджував отримання таких послуг та чинність укладеного договору. Однак, відповідачем було підписано акти надання послуг лише за жовтень 2014 р., грудень 2014 р., січень 2015 р., лютий 2015 р. Інші акти відповідач не підписав, вмотивовану відмову від підписання таких актів - не надав. Разом з тим, п. 2.3. договору передбачено, що замовник зобов'язаний підписати наданий виконавцем акт наданих послуг в тижневий строк, або надати вмотивовану відмову від його підписання. У випадку, якщо Замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання виконавцем належних послуг в повному обсязі замовнику є підтвердженим.

Відповідачем не подано суду доказів вмотивованої відмови від підписання актів надання позивачем послуг з охорони в період з березня 2015 р. по липень 2015 р., а представник позивача заявив у судовому засіданні, що така відмова позивачеві також не надавалась. Отже, відповідачем не спростовано надання виконавцем належних послуг в зазначений період.

Крім того, задля здійснення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги по охороні об'єкта, позивачем на адресу відповідача 09.04.2015 р. було направлено претензію, якою останній вимагав відповідача сплатити суму заборгованості за надані позивачем послуги за жовтень 2014 року – березень 2015 року на суму 80160,00 грн. у семиденний термін з дня отримання даної претензії. Докази направлення вказаної претензії наявні у матеріалах справи (аркуші справи 27-28). Проте, відповідачем здійснено розрахунки не в повному обсязі.

Таким чином, матеріали справи свідчать про надання послуг з охорони протягом жовтня 2014 р. – липня 2015 р. включно, у відповідності до договору між сторонами, що, серед іншого, підтверджуються також тим, що відповідач частково розрахувався за такі послуги, що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів справи, в якій відповідач у призначенні платежу вказує відповідні рахунки виставлені позивачем саме за даним договором.

Крім того, позивач стверджує, що акти наданих послуг за період з жовтня 2014 р. по липень 2015 р. були повторно направлені відповідачеві під час розгляду справи, докази направлення наявні в матеріалах справи (аркуші справи 47, 49-51). Відповідач, в свою чергу, в судові засідання не з'явився, відзив на позов, заперечень і спростувань не подав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статей 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наданими позивачем та не спростованими відповідачем матеріалами, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 124000,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг з охорони від 01.10.2014 р. № 044/2014/Ф є обґрунтованою і доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на загальну суму боргу в період з 06.08.2015 р. по 06.02.2016 р. (з урахуванням уточнення, періоду викладеного в клопотанні про зменшення позовних вимог, яке прийнято судом). Так, розмір пені заявленої позивачем до стягнення, враховуючи зменшення позовних вимог, становить 40413,55 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору за прострочення грошового зобов'язання замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із частиною шостою ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок. Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Вказаного висновку дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 03.07.2017 р. № 915/960/16.

Під час перерахунку позовних вимог в частині стягнення пені судом з'ясовано, що розрахунок пені виконано позивачем невірно. Здійснивши розрахунок пені, позивачем не враховано, що початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Крім того, нарахування санкцій може здійснюватись протягом шести місяців, якщо іншого строку не встановлено договором.

Разом з тим, проаналізувавши умови договору, судом встановлено, що сторонами при його укладенні строк нарахування пені збільшено не було.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, оскільки розмір пені, що підлягає задоволенню, згідно розрахунку суду з урахуванням періоду нарахування пені встановленим позивачем та норм законодавства щодо нарахування пені, становить 19131,99 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати на суму 29760,00 грн. та 3 % річних на суму 2927,64 грн., нараховані за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті наданих послуг з охорони об'єкту з 06.08.2015 р. по 28.09.2017 р.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 2927,64 грн. та інфляційних втрат на суму 29760,00 грн., встановлено, що згідно з розрахунком здійсненим судом відповідні суми є більшими від заявлених позивачем, а тому враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в межах заявленої суми.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості відповідача в частині: основного боргу – 124000,00 грн., пені – 19131,99 грн., інфляційних втрат – 29760,00 грн., 3% річних – 2927,64 грн. Водночас відповідачем дані обставини не спростовано.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “В.С.В. “Бородянський м'ясокомбінат” (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, 224-В; ЄДРПОУ 37838228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “АКБ” (02140, м. Київ, просп. М. Бажана, 10-А, оф. 3; ЄДРПОУ 38916249) 124000 (сто двадцять чотири тисяці) гривень 00 копійок основного боргу, 19131 (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять одну) гривню 99 копійок пені, 29760 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок інфляційних збитків, 2927 (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) гривень 64 копійок 3 % річних та 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 30 копійок судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.01.2018 року.

Суддя                               А.В. Лопатін