Ухвала

від 28.12.2017 по справі 826/17914/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/812/17 справа №826/17914/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство промислової політики звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення та вимоги

в с т а н о в и в:

18 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті була надіслана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ).

Разом з тим, пунктом 14 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ) було встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції виготовлене у повному обсязі 13 червня 2017 року, а тому, враховуючи положення статей 103, 212 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, останнім днем строку на касаційне оскарження, у даному випадку, є 3 липня 2017 року (понеділок).

Проте, касаційна скарга згідно з датою штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті подана лише 14 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

В касаційній скарзі Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві також заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому як на поважність причин його пропуску послалася на те, що, по-перше, функції податкових інспекцій було передано Головним управлінням Державної фіскальної служби, що унеможливило своєчасне звернення до суду, по-друге, скаржник вже звертався до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ці самі судові рішення і на час звернення до цього суду рахунки податкового органу були заблоковані; по-третє, ухвалою Вищого адміністративного суду від 1 листопада 2017 року була йому безпідставно повернута з підстав неповного виконання вимог ухвал про залишення касаційної скарги без руху.

Однак, наведені обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, оскільки по-перше, вони не підтверджені жодними доказами, по-друге, передача функцій податкових інспекцій стосується внутрішньої організації роботи податкового органу, і жодним чином не впливає на можливість дотримання процесуального закону щодо строків касаційного оскарження судових рішень; по-третє, обставині неможливості сплати судового збору Вищий адміністративний суд України вже оцінку надавав, у зв'язку із чим подовжувались строки на усунення недоліків касаційної скарги; по-четверте, ухвалою Вищого адміністративного суду від 1 листопада 2017 року касаційна скарга поверталась не з підстав неповного виконання вимог ухвал про залишення касаційної скарги без руху, як помилково вважає Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Варто закцентувати увагу й на тому, що доводи податкового органу про поновлення процесуального строку фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями Вищого адміністративного суду України, прийнятими за результатами розгляду його касаційної скарги, яку він подавав до цього суду, водночас це питання мало вирішуватись ним в установленому процесуальним законом порядку.

До того ж, невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку касаційного оскарження час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення; водночас, відповідач не навів й обставин (підтверджених відповідними належними доказами) неможливості звернення з касаційною скаргою в період з дати отримання ухвали про повернення касаційної скарги по 14 грудня 2017 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених відповідачем у клопотанні підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Також, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

За змістом частини третьої статті 58 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Водночас і нормами КАС України в редакції Закону України №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини 3 та 6 статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.

Касаційна скарга від імені Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підписана ОСОБА_2 як представником й на підтвердження таких її повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену інспектором Береговою А.О., що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону; до того ж, довіреність, як убачається з її ксерокопії, вчинена виконуючою обов'язки начальника органу Державної фіскальної служби ОСОБА_3, проте без будь-якого документального обгрунтування покладення їх на останню.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч положенням наведеної норми, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про звільнення від його сплати з підстав відсутності на бюджетного фінансування для сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Варто відзначити й те, що Державна податкова інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в обгрунтування неможливості сплати судового збору вказувала на відсутність бюджетних коштів без надання жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Отже, виходячи з наведеного, клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, обґрунтоване відсутністю відповідного бюджетного фінансування та, як наслідок, - неможливість сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у 2016 році.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

На 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата складала 1378 грн.

З огляду на подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у та вимоги про сплату боргу на загальну суму 125711,34 (81406,19+11438,56+5226,36 + 27640,23), скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2262, 80 (125711,34*1,5%*120%).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 133, 332 пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ,

у х в а л и в :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство промислової політики звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та скасування рішення, вимоги залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко