Ухвала

від 03.01.2018 по справі 810/4484/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД УХВАЛА 03.01.2018           Київ           К/9901/4530/17 810/4484/16   Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 810/4484/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна кави» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним  податкового повідомлення-рішення,                                                                           в с т а н о в и в : До Верховного Суду 28 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року.  Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України (в редакції, що діяла з 03.08.2017 р.), внаслідок недоведеності поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, запропонованно навести підстави для поновлення строку касаційного оскарження, окрім тих, які наводились скаргою та були визнанні судом неповажними та встановлений тридцяти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.  Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала від 9 листопада 2017 року отримана відповідачем 17 листопада 2017 року. Станом на 3 січня 2018 року вимоги ухвали не виконані. Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Форма та зміст касаційної скарги передбаченні статтею 330 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 р.), за приписами частини четвертої якої до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Як статтею 330 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) так і статтею 213 КАС України (в редакції, що діяла з 3.08.2017р.) обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Клопотання скаржника про продовження строків на усунення недоліків мотивовано тим, що контролюючий орган має обмежені фінансові можливості для сплати судового збору у повному обсязі. Посилання, якими обґрунтовано клопотання відповідача, не передбачені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, як підстави відстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання. Самі по собі фінансові складнощі сплати збору мають суб'єктивні а не об'єктивні підстави, оскільки органи Державної фіскальної служби України належним чином забезпеченні видатками на сплату судового збору відповідно до Державного бюджету України на 2017 рік. Об'єктивних, не залежних від волі суб'єкта оскарження підстав скаржник не навів. Відтак, має місце не усунення недоліків касаційної скарги. Згідно частини другої статті 332 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Як пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України (в редакції, що діяла з 03.08.2017 року) так і пунктом 1 частини першої статті 169 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) передбачене повернення касаційної скарги у випадку якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху унеможливлює прийняття її до розгляду та призводять до її повернення. Керуючись 169, ч. 4 ст. 330, ч.5, ч.7 ст. 332 КАС  України, суд -                                                        у х в а л и в: Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 810/4484/16 – повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                    Р.Ф. Ханова