ВЕРХОВНИЙ СУД У Х В А Л А 02.01.2018 м. Київ К/9901/1436/17826/23366/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: Державна податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 11.10.2017 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті) подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.10.2017 у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовив, а касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано документа про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено тридцятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 15.11.2017. У межах встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги відповідач надав клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017. Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.12.2017 суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І. Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подана без додержання вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України; недоліки касаційної скарги скаржником не усунуті, а заявлене клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, не підлягає задоволенню з огляду на таке. Обґрунтовуючи заяву про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник посилається на те, що процедура сплати судового збору та отримання оригінала платіжного документа про його сплату від органу державної казначейської служби потребує значного часу. При цьому обставин, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії у строк, встановлений судом, відповідач не наводить та докази на їх підтвердження не надає. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк. Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження процесуального строку, встановленого судом. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику – копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя Л.І. Бившева
Суд | Верховний Суд |
Дата ухвалення рішення | 02.01.2018 |
Оприлюднено | 05.01.2018 |
Номер документу | 71446160 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні