Рішення

від 27.12.2017 по справі 582/1428/17

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/559/17

Справа № 582/1428/17

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2017 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Петен Я.Л.,

за участю секретарів - Гриценко К.Ф., Каплуна Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_3, смт. Терни Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_2, смт. Терни Недригайлівського району Сумської області, про визнання недійсними договорів,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1. звернувся до суду з даним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними договір оренди землі, укладений 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, та додаткову угоду до договору оренди землі від 12 листопада 2014 року, укладену 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею 0,3005 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 2,8186 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, які останній успадкував після смерті рідного дядька ОСОБА_4 Влітку 2017 року ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_5, який здійснює за ним догляд, як за інвалідом першої групи по зору, який за станом здоров'я потребує сторонньої допомоги, від його імені уклав з ФОП ОСОБА_2 13.02.2017 договір оренди земельної ділянки площею 0,3005 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та додаткову угоду до договору оренди від 12.11.2014 щодо користування земельною ділянкою площею 2,8186 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Однак, вказані договір та додаткову угоду ОСОБА_3 не підписував і згоди на їх укладення не надавав, а ОСОБА_5 повноважень на укладення даних договорів від імені ОСОБА_3 не мав, договори підписав помилково, вважаючи, що має на це право як особа, яка здійснює догляд за інвалідом.

Посилаючись на невідповідність вчинених правочинів волі та волевиявленню позивача ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_1. просив із підстав передбачених ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, визнати недійсними договір оренди землі, укладений 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, та додаткову угоду до договору оренди землі від 12 листопада 2014 року, укладену 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2.

Представник позивача ОСОБА_1. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі із підстав, зазначених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Не заперечував, що позивач оспорюваного договору та додаткової угоди не читав та не підписував, проте вважав, що ОСОБА_5 є опікуном позивача, а тому має право на укладення правочинів від його імені. Вважає, що його ввели в оману.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником земельних ділянок площею 0,3005 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 2,8186 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

Вказані земельні ділянки позивач ОСОБА_3 отримав у власність у порядку спадкування після смерті свого рідного дядька ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 08.11.2016 (а.с.32-33).

13 лютого 2017 року між ОСОБА_3, позивачем по справі, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на строк десять років укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,3005 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.6-7).

Умови договору викладені на чотирьох сторінках. Підпис орендодавця наявний лише на останній сторінці, під підписом в дужках зазначено ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НОМЕР_4 від 03.03.2017 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано за відповідачем, підстава реєстрації права - договір оренди землі від 13.02.2017 року (а.с.8).

Крім того, 13 лютого 2017 року між ОСОБА_3, позивачем по справі, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на строк десять років укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12 листопада 2014 року, укладеного між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, щодо користування земельною ділянкою площею 2,8186 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.9).

В графі орендодавець наявний підпис, під підписом в дужках зазначено ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НОМЕР_3 від 28.03.2017 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 зареєстровано за відповідачем, підстава реєстрації права - додаткова угода від 13.02.2017 року. Аналогічна інформація викладена в інформаційній довідці Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.10.2017 року (а.с. 5, 10).

Отже, із витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація права оренди належних позивачу земельних ділянок, площею 0,3005 га та 2,8186 га, відбулася.

Згідно довідки до огляду МСЕК №657492 позивачу ОСОБА_3 безтерміново встановлено інвалідність першої групи по зору (а.с.15), в зв'язку з чим останній потребує стороннього догляду. Таку допомогу ОСОБА_3 надає мешканець смт. Терни Недригайлівського району Сумської області - ОСОБА_5, який офіційно оформлений як особа, яка здійснює догляд за інвалідом першої групи та отримує відповідну грошову компенсацію за такий догляд, що підтверджується інформацією Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації (а.с.46-58).

Звертаючись із позовом про визнання правочинів недійсними, представник позивача посилався на те, що останні позивачем не підписувались, підпис належить іншій особі, а саме ОСОБА_5, який здійснює сторонній догляд за позивачем ОСОБА_3 Про те, захворювання позивача не пов'язане із його здатністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_3 дієздатності не позбавлений і в дієздатності не обмежений, і згоди на укладення правочинів не надавав. ОСОБА_5 повноважень на укладення договорів від імені ОСОБА_3 не мав, згідно рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, від 06.10.2017, йому призначено компенсацію з 26.09.2017, за здійснення стороннього догляду за ОСОБА_4 на підставі заяви останнього (а.с.47, 57).

Відповідно до вимог статей 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Згідно зі ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За змістом роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договору та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, вони в силу вимог статей 210, 640 ЦК України є укладеними, а отже оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-99цс13.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсними спірних правочинів, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України).

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У пункті в ч. 3 ст. 152 ЗК України закріплено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Також ст. 210 ЗК України передбачено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідач, а також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що позивач оспорюваних договору та додаткової угоди не підписував.

Частиною першою ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, ст. 241 ЦК Україним презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №6-2612цс16

Не підписання договору оренди його стороною чи уповноваженою стороною особою, свідчить як про порушення вимоги щодо форми договору, так і підтверджує відсутність волевиявлення сторони договору щодо погодження його істотних умов.

Таким чином, ОСОБА_5, підписуючи оспорювані договір та додаткову угоду від імені позивача не мав на те повноважень, позивач не підписував зазначених договору та додаткової угоди, а тому ці договір оренди та додаткова угода є недійсними, а земельні ділянки на підставі положень ст. 216 ЦК України підлягають поверненню позивачу.

За таких обставин, з достовірністю встановлено, що спірні договори (угоди), укладені від імені позивача, підписані не ним, а іншою особою, повноважень в якої на це не було. Таким чином спірні договори були укладені без волевиявлення позивача у справі, а тому маються підстави для визнання недійсними спірних правочинів на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Доводи відповідача щодо отримання позивачем плати за оренду земельних ділянок, суд вважає необґрунтованими, так як вони не спростовують факт відсутності вільного волевиявлення останнього на укладення зазначених оспорюваних правочинів на викладених у них умовах.

Та обставина, що позивач вважає порушеними його права та інтереси саме наявністю укладеного без його волевиялення правочинів, заслуговує на увагу, і вони підлягють судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

За таких обставин, позов ОСОБА_3 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 1280 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 12 листопада 2014 року, укладену 13 лютого 2017 року від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави 1280 грн. судового збору.

Повне рішення складене 04 січня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен