Постанова

від 22.12.2009 по справі 4-3168/09

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

Справа №4-3168/09

22 грудня 2009 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Хоменко Р.В., за участю прокурора Панова В.Є., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора Печерського району м. Києва старшого радника юстиції Філатової Т.М. від 24.03.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом обману державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаною скаргою на постанову про порушення кримінальної справи №56-2212 за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом обману державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Скарга мотивована тим, що предмет оскарження постановлений без достатніх приводів та підстав, передбачених законодавством України та з порушенням чинного законодавства України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримав та просить її задовольнити посилаючись на обставини викладені у ній.

Прокурор висловив думку про безпідставність скарги, посилаючись на те, що постанова яка є предметом оскарження винесена в межах закону.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення адвоката скаржника, заслухавши думку прокурора, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 24.03.2009 року прокурором Печерського району м. Києва старшим радником юстиції Філатової Т.М. порушена кримінальна справа №56-2212 за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом обману державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України

Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що підставою для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України були данні, які встановлювали що невстановлені особи, маючи умисел на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах шляхом обману, 15.05.2002 року уклали від імені МП «Акорд» та TOB «Гортіс» (код ЄДРПОУ 31113301) договір комісії за № 5. На виконання вказаного договору комісії МП «Акорд» 21.05.2002 року уклало з TOB «Турб-Сервіс» (Росія) договір купівлі-продажу за № 4, відповідно до умов якого TOB «Турб-Сервіс» (Росія) нібито придбало у TOB «Гортіс» та імпортувало комплекс технічних засобів для каскада мікро ГЕС до 100 шт. (потужність 500 кВТ) (далі - Комплекс) на загальну суму 15014589,5 грн. Хоч насправді TOB «Гортіс» Комплекс не експортувало, оскільки TOB «Турб-Сервіс» (Росія) відповідно до листа слідчого відділу Управління по місту Москві Федеральної служби Податкової поліції Російської Федерації від 28.01.2003 року за № 46/22оп не зареєстровано суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, а експортно-імпортних операцій не здійснювало. Відповідно до договору від 15.05.2002 року за № 17 ДП «Промінь» (код ЄДРПОУ 31515786) поставило TOB «Гортіс» Комплекс, хоч на справді ДП «Промінь» його не виробляло, фактично нікому не постачало, оскільки розрахунки за його постачання не проводились.

Крім того, на виконання договору комісії укладеного з TOB «Гортіс», МП «Акорд» та на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 15.05.2002 року укладеного з TOB «Юнг Моніторинг Системи» (Росія), експортувало систему авторегулювання натягів смуги тонколистового стану гарячої прокатки (далі -САРН) на загальну суму 5099610,05 грн. Відповідно до договору від 24.04.2002 року за № 13 ДП «Промінь» поставило TOB «Гортіс» САРН, хоч на справді ДП «Промінь» його не виробляло, фактично нікому не постачало, оскільки розрахунки за його постачання не проводились.

В подальшому невстановлені особи шляхом відображення у бухгалтерському обліку товариства зазначених фіктивних безтоварних операцій по придбанню та експорту товару, сформували податковий кредит та від'ємне значення податку на додану вартість, і надали до ДПІ у Печерському районі м. Києва, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лескова, 2, декларації з податку на додану вартість за травень 2002 року, відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки суми такого відшкодування, із завідомо неправдивою інформацією, що дало змогу невстановленим особам незаконно 07.10.2008 року отримати на розрахунковий рахунок TOB «Гортіс» в АКБ «Східно-Європейський Банк» за № 26007001008501 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3821837 грн.

При цьому в судовому засіданні встановлено, приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Згідно зі ст.ст.94,97,98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору чи слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Об'єктивна сторона вказаного злочину полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Тобто способами вчинення шахрайства є обман або зловживання довірою.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна.

Отже для підтвердження правомірності прийнятого рішення щодо порушення кримінальної справи за ознаками інкримінованого злочину повинні бути дані які вказують що мало місце заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживанням довірою.

У відповідності до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Із матеріалів на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи вбачаються дані які вказують на ознаки злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, в формі заволодіння не встановленими особами держаними коштами в особливо великих розмірах шляхом обману.

Отже, враховуючи вищевикладене, скарга підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора Печерського району м. Києва старшого радника юстиції Філатової Т.М. від 24.03.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом обману державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України залишити без задоволення.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя: