Справа №303/5960/17
2/303/2785/17 ряд.стат.звіту №52
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2017 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого - судді Монич В.О.
при секретарях Глеба Е.І.
Іванчо Л.М.
з участю : представника позивача Гончарова В.В. представників відповідача Тричинець Н.П.
Лещинець Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_5 інтереси якої представляє Гончаров Валентин Вікторович до Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_5 інтереси якої представляє Гончаров Валентин Вікторович звернулася в суд із позовом до Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивує тим, що з серпня 1985 року позивачка працювала на посадах вихователя і завідувача Зняцівського ясла-садка, який перейменований у Зняцівський дошкільний навчальний заклад Зняцівської сільської ради Мукачівського району. Наказом завідувача ДНЗ від 27 вересня 2017 року за №22 позивачка перебуваючи на посаді вихователя була звільнена з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання обов"язків, покладених на неї трудовим договром. Позивачка своє звільнення вважає незаконним, так як, у наказі зазначено, що звільнення її відбулося у зв'язку із скаргою громадянки ОСОБА_6 про причину некоректної поведінки позивачки, а подібне порушення трудової дисципліни позивач вчиняла і раніше, за що наказом від 13.09.2017 за №21 нанеї вже накладалося дисциплінарне стягнення у вигляді догани. У якості правової підстави звільнення вказується на порушення позивачкоюп.2.31 Правил внутрішнього трудового розпорядку Зняцівського ДНЗ та вимог ст.30 Закону України Про дошкільну освіту . На додатковий адвокатський запит представника позивача від 09.10.2017 за №52 Зняцівський ДНЗ надав посвідчену ним копію Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Зняцівського ДНЗ, затверджених протоколом загальних зборів трудового колективу від 06.01.2017 за№1. Проте ні пункт 2.31 цих Правил, ні ст.30 Закону України Про дошкільну освіту не передбачають жодних трудових обов'язків як працівників Зняцівського ДНЗ, так і педагогічних працівників. Зокрема пункт 2.31 Правил передбачає можливість розірвання трудового договору з працівником, який виконує виховні функції, у випадку вчинення ним аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, дій, які порушують та принижують честь і гідністьвихованців, не дотримується педагогічної етики, норм суспільної моралі. А стаття 30 Закону України Про дошкільну освіту встановлює кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників закладу дошкільної освіти та норми їх навантаження і регламентує питання сплати їх праці та відпочинку (відпусток). Скарга громадянки ОСОБА_6 також не містить даних про те, які конкретні трудові обов'язки не виконала позивачка.Між тим, у скарзі зазначається, що позивач пояснила томадянці ОСОБА_7 про те, що дитина останньої внаслідок свого стану здоров'я не може залишатися у дошкільному навчальному закладі цілий день без нагляду спеціальної особи. Отже, як у наказі про звільнення позивача з роботи, так і у скарзі громадянки ОСОБА_6 не зазначено, які конкретні трудові обов'язки не виконала позивачка, а тому притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності за таке невиконання є безпідставним і незаконним. В день винесення наказу про звільнення позивачки вона перебувала на лікарняному, що стверджується листком непрацездатності. Частиною третьою ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається в період тимчасової непрацездатності працівника. Звільнення позивача відбулося незаконно, тому, просить визнати її звільнення незаконним та поновити її на роботі у Зняцівському дошкільному навчальному закладі Зняцівської сільської ради Мукачівського району. на раніше займаній посаді вихователя та стягнути з Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району. на її користь суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. та витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 6 600 грн. 00 коп..
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з наведених у ньому доводів і просить його задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, з мотивів вказаних у запереченні, у задоволенні позову просили відмовити. Пояснили, що листок непрацездатності позивача не може бути допустимим доказом, так як, він виданий з порушенням інструкції про порядок видачі лікарняних листків, а саме в ньому відсутня гербова печатка лікувального закладу. Також пояснили, що позивачка в день звільнення знаходилася періодично в Мукачівській районній державній адміністрації та по місцю роботи в Зняцівському дошкільному навчальному закладі Зняцівської сільської ради Мукачівського району.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.
Згідно ст.12 ч.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , розглянувши справу в межах заявлених вимог і прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст.213 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 10 липня 1981 року позивачка ОСОБА_5 з серпня 1985 року працювала на посадах вихователя і завідувача Зняцівського ясла-садка, який перейменований у Зняцівський дошкільний навчальний заклад Зняцівської сільської ради Мукачівського району (а.с.14).
Відповідно до наказу завідувача Зняцівського дошкільного навчального закладу від 27 вересня 2017 року за №22 у зв"язку із скаргою від 12 вересня 2017 року від жительки с.Зняцьова ОСОБА_6 З приводу некоректної поведінки з боку вихователя ОСОБА_5, подібні порушення трудової дисципліни вихователь ОСОБА_5 вчиняла і раніше, за що відповідно до наказу від 13 вересня 2017 року за №21 до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до ст.ст.147, 149 КзаП України, на підставі рішення зборів профспілкового комітету від 25 вересня 2017 року, порушень правил внутрішнього трудового розпорядку п.2.31 та ст.30 Закону України "Про дошкільну освіту", складеного акту про відмову написання пояснювальної записки стосовно конфліктної ситуації, яка склалась 30.08.2017 відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України було звільнено позивача з роботи з 27 вересня 2017 року за систематичне невиконання обов"язків, покладених на неї трудовим договором (а.с.6).
Статтею 40 п.3 КЗпП України пердбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до листка непрацездатності серія АДМ №816916 ОСОБА_5 в період з 27 вересня 2017 року включно по 02 жовтня 2017 року перебувала на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога поліклінічного відділення Мукачівської ЦРЛ (а.с.15).
Отже, судом не може бути взято до уваги твердження представників відповідача про те, що листок непрацездатності виданий позивачу з порушенням інструкції про порядок видачі лікарняних листків, так як згідно відповіді Мукачівської центральної районної лікарні на запит суду позивачка перебувала на лікарняному з 27 вересня 2017 року по 02 жовтня 2017 року (а.с.74-77).
Тому, звільнення ОСОБА_5 під час перебування нею на лікуванні є незаконним, так як, відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Згідно до ст.43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст.5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
На підставі ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, в судовому засідання встановлено, що підстав, передбачених КЗпП України для звільнення позивачки представниками відповідача не наведено, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 звільнено без законних підстав та вона підлягає поновленню на роботі, а рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України ч.5 ст.235 КЗпП України підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі.
В судовому засіданні представники відповідача не навели жодного доказу того, що позивачка систематично не виконувала обов"язки покладені на неї трудовим договором. Згідно відповіді наданої Зняцівським дошкільним навчальним закладом Мукачівського району від 11.10.2017 року за №18 на запит адвоката Гончарова В.В., середній заробіток ОСОБА_5 у серпні 2017 року складав 4 235 грн. 37 коп, а у вересні 2017 року 4 768 грн. 82 коп., отже, за останні два місяці до звільнення з яких відпрацьовані 40 днів, середня заробітна плата ОСОБА_5 складала 9 000 грн. 19 коп., а середньоденна заробітна плата становила 225 грн. 00 коп., яка і має враховуватися при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні, який складається з 66 робочих днів (а.с.13).
Жодного доказу щодо неправельності нарахування середнього заробітку позивача, представниками відповідача суду не надано. Тому, суд бере до уваги середній заробіток позивача у розмірі 9 000 грн. 19 коп. та середньоденну заробітну плату у розмірі 225 грн. 00 коп., як такий, що сторонами не спростовується.
Отже, на користь ОСОБА_5 слід стягнути з Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27 вересня 2017 року по 29 грудня 2017 року в розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п"ятдесят ) грн. 00 коп..
Щодо стягнення витрат пов"язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 6 600 грн. 00 коп., суд приходить до висновку про часткове задовлення стягнення даних витрат, а саме, в сумі 4 800 грн. 00 коп., так як сума 1 800 грн. 00 коп., яка передбачає оплату послуг адвоката в апеляційній інстанції є передчасною.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати слід стягнути із відповідача
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст.40 ч.3, 147, 149 ч.3, 232, 235 КЗпП України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_5 інтереси якої представляє Гончаров Валентин Вікторович ? задовольнити частково.
Скасувати наказ від 27 вересня 2017 року за №22 завідувача Зняцівським дошкільним навчальним закладом Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про звільнення ОСОБА_5 з роботи та поновити останню на посаді вихователя Зняцівського дошкільного навчального закладу.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Стягнути з Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Код ЄДРПОУ- 34919760) в користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п"ятдесят ) грн. 00 коп..
Стягнути з Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Код ЄДРПОУ- 34919760) на користь Держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп..
Стягнути з Зняцівського дошкільного навчального закладу Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (Код ЄДРПОУ- 34919760) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_1 судові витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 4 800 грн. 00 коп..
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий В.О.Монич
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2017 |
Оприлюднено | 10.01.2018 |
Номер документу | 71459050 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Монич В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні