Ухвала

від 04.01.2018 по справі 504/4531/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/58/18

Номер справи місцевого суду: 504/4531/17 1-кс/504/898/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №420171613330000015 від 19 червня 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року задоволено клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5122755900:01:002:0021, загальною площею 17,35 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада, із забороною розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою.

Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_8 , в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт вищезазначеної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що арештована земельна ділянка підпадає під критерії майна визначені у ст.98 КПК України, а тому посилання прокурора та слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Зазначає, що арештована земельна ділянка перебуває у власності добросовісного набувача та не має жодного відношення до фактів та обставин, які розслідуються в рамках кримінального провадження №420171613330000015.

Крім того, захисник вважає надуманим твердження прокурора про наявність у ОСОБА_8 намірів на відчуження арештованої земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 2 ч.4 ст.170 КПК України встановлено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, а саме:

1) одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалося (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) було підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як вбачається з клопотання прокурора, на теперішній час Комінтернівською місцевої прокуратурою Одеської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №420171613330000015 від 19 червня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що посадові особи Лиманської районної державної адміністрації, зловживаючи службовим становищем, винесли розпорядження №2870/а-2012, № 2871/а-2012, № 2873/а-2012, № 2874/а-2012, № 2875/а-2012, №2876/а-2012, №2877/а-2012, №2878/а-2012 від 27.12.2012 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту). На підставі виданих розпоряджень з державної власності незаконно вибули земельні ділянки водного фонду, загальною площею 17,35 га, законним розпорядником яких є Одеська обласна державна адміністрація, внаслідок чого завдано істотної шкоди державним інтересам.

В подальшому, на підставі вказаних розпоряджень райдержадміністрації були видані державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

- держакт серії ЯМ № 373079 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0016) на земельну ділянку загальною площею 1,35 га;

- держакт серії ЯМ № 373081 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0018) на земельну ділянку загальною площею 2,00;

-держакт серії ЯМ № 373084 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0011) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_10 ;

-держакт серії ЯМ № 373086 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0012) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_11 ;

-держакт серії ЯМ № 373078 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0017) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_12 ;

-держакт серії ЯМ № 373080 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0019) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_14 ;

-держакт серії ЯМ № 373083 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0015) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_16 ;

-держакт серії ЯМ № 373085 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0013) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_9 ;

-держакт серії ЯМ № 373082 від 29.12.2012 (кадастровий номер 5122755900:01:003:0014) на земельну ділянку загальною площею 2,00 га, виданий ОСОБА_17 ..

В результаті розгляду цивільних справ №№ 504/2457/15-ц, 504/2452/15ц, 504/3922/15-ц, 504/3921/15-ц, 504/2456/15-ц, 504/2461/15-ц, 504/2453/15-ц, 504/2459/15-ц та 504/2451/15-ц за позовами прокурора, судами фактично встановлено, що вказані земельні ділянки розташовані на відстані 85-92 метрів від урізу води та відносяться до земель водного фонду.

В подальшому, на підставі договорів купівліпродажу земельних ділянок, вищезазначені земельні ділянки були відчужені на користь ОСОБА_8 та об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 5122755900:01:002:0021, загальною площею 17,35 га. Відповідно до матеріалів цивільної справи № 504/2166/17 від 06.11.2017 року ОСОБА_8 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на підставі вказаних угод, державним реєстратором ОСОБА_18 , 22.01.2016 року проведено державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельну ділянку площею 17,35 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада за ОСОБА_8 .

Оцінюючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що арештована земельна ділянка, яка була відчужена на користь ОСОБА_8 може бути предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України і відповідає критеріям майна третьої особи, на яке, відповідно до положень ч.4 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

За таких обставин доводи сторони захисту про те, що арештовані земельні ділянки не є належним об`єктом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч.4 ст.170 КПК України для задоволення клопотання та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755900:01:002:0021, загальною площею 17,35 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування, повернення майна здобутого злочинним шляхом або відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на земельну ділянку, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 стосовно незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року про арешт земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5122755900:01:002:0021, загальною площею 17,35 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада, із забороною розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4