Постанова
від 11.12.2017 по справі 808/3240/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року (12 год. 47 хв.)Справа № 808/3240/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача -Барсукова І.Г.,

відповідача -Шульковська І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ

до: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.07.2017 №0003954707, №0003964707.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що ним були надані всі необхідні документи та пояснення, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту у зв'язку із взаємовідносинами з TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес . Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення порушують права та охоронювані законом інтереси ДП ЗДАРЗ Мігремонт у сфері публічно-правових відносин, адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Cудом встановлено, що в період з 21.04.2017 по 19.05.2017 Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод Мігремонт з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2017 року, про що складено акт № 497/28-10-47- 07/07917635 від 19.05.2017.

Актом перевірки встановлено порушення вимог абз. а п. 198.1, п. 198,2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. б та абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп.1 п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 р. № 21, внаслідок чого завищено:

суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за березень 2017 року на суму 122 496 грн.;

суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) податкової декларації за березень 2017 року на суму 61317 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач надав контролюючому органу свої заперечення (вих. № 06/1658 від 01.06.2017), за наслідками розгляду яких відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку, про що складено акт № 48/28-10-47-07/07917635 від 03.07.2017 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ЗДАРЗ Мігремонт , код за ЄДРПОУ - 07917635 з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій по взаємовідносинам з TOB Промелектроніка код 24510970 та TOB Роялспейсбізнес код 37933216 за період березень 2017 р.(далі - Акт від 03.07.2017), в якому зазначені ті ж самі порушення що і в Акті перевірки № 497/28-10-47- 07/07917635 від 19.05.2017.

Не погоджуючись з висновками Акту від 03.07.2017, позивач надав свої заперечення та додаткові документи в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту, а також просив повідомити про час та місце розгляду заперечень.

07.07.2017 контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення:

№ 0003954707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122 496,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 30 624,00 грн.;

№ 0003964707, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 61 317 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень №0003954707, № 0003964707 від 07.07.2017 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 21.09.2017 № 21092/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення від 07.07.2017 №0003954707 та № 0003964707 протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що в акті перевірки контролюючий орган посилався на встановлений факт порушення позивачем податкового законодавства через нереальність одержання (придбання) товару відповідної кількості по господарським операціям з TOB Промелектроніка на суму ПДВ 92 701,35 грн. та з TOB Роялспейсбізнес на суму ПДВ 91 110,74 грн., оскільки в ланці постачання відбувся розрив і попередні підприємства-постачальники протягом 2017 року формували податковий кредит за рахунок придбання інших товарів, ніж ті, що були реалізовані TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбизнес в адресу ДП ЗДАРЗ Мігремонт .

Судом встановлено, що позивач мав фінансово - господарські операції з ТОВ "Промелектроніка" та ТОВ "Роялспейсбізнес".

12.01.2017 між ТОВ "Промелектроніка" та позивачем був укладений договір купівлі - продажу №1370/3/2017, відповідно до якого ТОВ "Промелектроніка" (Продавець) зобов'язується передати у власність Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ (Покупцю) товар в номенклатурі, кількості та по ціні, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Факт придбання товару підтверджується первинними документами, зокрема, договорами на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, картками обліку категорійних матеріальних засобів та іншими, що наявні в матеріалах справи.

17.03.2016 між ТОВ "Роялспейсбізнес" та позивачем був укладений договір поставки № 1, відповідно до якого ТОВ "Роялспейсбізнес" (Продавець) зобов'язується передати у власність Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ (Покупцю) товар в номенклатурі та по ціні, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Факт придбання товару підтверджується первинними документами, зокрема, договорами на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, картками обліку категорійних матеріальних засобів та іншими, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, право на податковий кредит виникло на підставі податкових накладних, складених та належним чином зареєстрованих цими контрагентами. Зазначене підтверджується і змістом Акту перевірки. Зокрема, відповідно до п. 2.2 Акту перевірки № 497 під час опрацювання декларації були використані дані Єдиного реєстру податкових накладних. Жодних зауважень щодо оформлення та реєстрації податкових накладних TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес Акт № 497 не містить.

Стосовно висновку про порушення ДП ЗДАРЗ Мігремонт податкового законодавства через нереальність одержання (придбання) товару відповідної кількості по господарським операціям з TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес , оскільки підприємства-постачальники протягом 2017 року формували податковий кредит за рахунок придбання інших товарів, ніж ті, що були реалізовані ДП ЗДАРЗ Мігремонт , суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність інформації про придбання у 2017 році товару, що був реалізований ДП ЗДАРЗ Мігремонт , не є підставою вважати позивача порушником податкового законодавства. З боку позивача були дотримані усі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту з ПДВ.

Більш того, покладання на позивача відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання та посилання податкового органу на недоведеність факту постачання та придбання позивачем товару у зв'язку із неможливістю встановлення походження такого товару за ланцюгом постачання за так званим розривом ланцюга постачання та формування податкового кредиту за рахунок підміни товару, протирічить принципу індивідуальної відповідальності, закріплений ст. 61 Конституції України.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Крім того, статтею 1 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що господарською операцією є дія чи подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначаючою ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути причиною реальних змін майнового стану платника податків.

Реальні зміни майнового стану позивача підтверджуються як необхідною первинною документацію (у тому числі й платіжними документами), так і подальшим рухом придбаного товару в процесі виробництва (зокрема, картками обліку категорійних матеріальних засобів та відповідними проводками у бухгалтерському обліку: Дт 281 (товари на складі) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками), Дт 64 Кт 631; Дт 23 (Виробництво) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) Дт 64 Кт 631). Підприємством були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за березень 2017 р., довідка про стан розрахунків з TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес за перевірений період та акти звірки взаєморозрахунків.

Щодо доводів контролюючого органу про відсутність у видаткових накладних реквізитів довіреностей на отримання товару, а також не зазначення ПІБ представника ДП ЗДАРЗ Мігремонт , відповідального за отримання товару, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996 передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, у відповідності до положень Закону реквізити довіреностей на отримання товару не є обов'язковим реквізитом первинного документа, при цьому у видаткових накладних, доданих до матеріалів справи, міститься особистий підпис представника ДП ЗДАРЗ Мігремонт , що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як це і передбачено Законом про бухгалтерський облік.

Стосовно посилання відповідача на відсутність ТТН суд вважає за необхідне зазначити, що при перевезенні товару власним автотранспортом у межах власної господарської діяльності оформлення товарно-транспортної накладної не є обов'язковим.

Зауваження щодо оформлення подорожніх листів також є безпідставними, оскільки на сьогодні відсутній чинний нормативно-правовий акт, який би встановлював їх форму. Наказ Держкомстату України від 17.02.98 р. № 74 Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування втратив чинність ще в 2013 році на підставі Наказу Державної служби статистики № 95 від 19.03.2013.

Після скасування подорожніх листів (як для легкових, так і вантажних автомобілів) у бухгалтерському та податковому обліку можна використовувати власне розроблений первинний документ. При цьому слід зазначити, що наявність такого реквізиту як адреса завантаження , адреса розвантаження не була передбачена навіть під час дії Наказу № 74. Зазначення в подорожніх листах маршруту Гараж - Запоріжжя не суперечить нормативно-правовим актам та є правом підприємства, оскільки при здійсненні перевезень власним транспортом в один день одна автомашина може отримувати товар у багатьох постачальників, що знаходяться на території міста.

Що стосується документального підтвердження отримання товару підприємством, то окрім наявності всіх документів, передбачених законодавством, додатковим доказом їх фактичного ввезення на територію підприємства є наступне.

Між ДП ЗДАРЗ Мігремонт та TOB Штемп укладено договір № 2580/6/2009 від 14.12.2009, відповідно до якого TOB Штемп прийняло на себе охорону об'єктів, перерахованих у дислокації.

Ввезення будь-якого товару на підприємство здійснюється за умови його проходження контролю TOB Штемп , про що робиться відмітка у Книзі обліку ввезення (внесення) ТМЦ через КПП-1, яка ведеться охоронною організацією. В даній книзі зазначається дата ввезення, час, назва та номер документу, на підставі якого здійснюється ввезення товару, найменування ТМЦ, підписи осіб, відповідальних за перевезення товару (водій, експедитор) та підпис особи, що здійснювала перевірку.

Позивачем були надані документи, які підтверджують, що весь товар, який був отриманий від TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес , пройшов додаткову перевірку охоронною організацією TOB Штемп , про що свідчать відповідні записи у Книзі обліку ввезення (внесення) ТМЦ через КПП-1.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів (паспортів) якості, то дана обставина не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ДП ЗДАРЗ Мігремонт . Згідно з Положенням про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.1995 за № 88, сертифікати та паспорти виробника не є первинними документами, що підтверджують визначення податкових зобов'язань та кредиту.

Отже, оплата товару, його фактичне отримання, оприбуткування та використання у господарській діяльності ДП ЗДАРЗ Мігремонт підтверджено належними документами.

Крім того, ДП ЗДАРЗ Мігремонт , як підприємство, що відноситься до оборонно-промислового комплексу України, здійснює перевірку і оцінку постачальників, продукції та послуг згідно:

-стандарту підприємства СТП-662-203 Керівництво з організації закупівлі продукції та послуг і оцінці постачальників , який був розроблений на підставі вимог міжнародного стандарту 150 9001:2008 Система менеджменту якості. Вимоги ;

-Наказу Державного концерну Укроборонпром від 25.02.2013 № 61 Про затвердження Порядку попередньої кваліфікації постачальника матеріально-технічних ресурсів, робіт та послуг у Державному концерні Укроборонпром та підприємствах- учасниках Концерну .

Згідно з вимогами до якості матеріалів, що постачає промисловість (напівфабрикати, комплектуючі вироби та інше) на підприємстві впроваджена процедура вхідного контролю продукції, розроблена стандартами підприємства СТП-662-214, СТП- 662-224, СТП-662-242.

При виконанні оборонних замовлень держави всі придбані ДП ЗДАРЗ Мігремонт товари та послуги проходять перевірку кількості, якості та фактичного отримання не тільки уповноваженими особами підприємства, а в обов'язковому порядку і представництвами державних замовників у відповідності до Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 р. № 1107, про що складаються відповідні акти та висновки. Без зазначених документів виконані ДП ЗДАРЗ Мігремонт роботи замовниками не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що товарність операцій та фактична поставка, оплата, оприбуткування і використання товару, отриманого від TOB Промелектроніка та TOB Роялспейсбізнес , в господарській діяльності ДП ЗДАРЗ Мігремонт підтверджена як необхідними, так і додатковими документами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинам із вищенаведеними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та понесених витрат до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності та понесення витрат, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства відповідно.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.