Рішення

від 28.12.2017 по справі 823/243/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року справа № 823/243/17

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС до головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни та головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС (далі - позивач) з адміністративним позовом до головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни (далі - відповідач 1) та головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати неправомірними дії головних державних інспекторів будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича та Безкровної Катерини Василівни в частині недотримання ними вимог статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" та процедури здійснення заходів визначених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 при здійсненні позапланової перевірки позивача - суб'єкта малого підприємництва в період з 17.01.2017 по 25.01.2017;

- визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича та головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни №9 від 25.01.2017;

- визнати протиправним акт перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ПЛЮС" дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № б/н від 25.01.2017;

- визнати протиправними та скасувати складені головними державними інспекторами будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною та Глазепою Русланом Ігоровичем протоколи про адміністративне порушення №10 від 25.01.2017, №11 від 25.01.2017, №12 від 25.01.2017, №13 від 25.01.2017, №14 від 25.01.2017 за результатами перевірки позивача в період з 17.01.2017 по 25.01.2017;

- визнати неправомірною та скасувати винесену головним державним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Русланом Ігоровичем постанову №1/1023-4.3/66 від 08.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 1440000 грн.;

- визнати неправомірною та скасувати винесену головним державним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Русланом Ігоровичем постанову №2/1023-4.3/66 від 08.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1440000 грн.;

- визнати неправомірною та скасувати винесену головним державним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Русланом Ігоровичем постанову №3/1023-4.3/66 від 08.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 72000 грн.;

- визнати неправомірною та скасувати винесену головним державним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Русланом Ігоровичем постанову №4/1023-4.3/66 від 08.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 57600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані постанови та припис є протиправними, оскільки відповідачем не зазначено, які саме будівельні роботи з будівництва стаціонарного автомобільного газозаправного пункту були здійснені позивачем без отримання дозволу на їх виконання. Позивач зазначає, що стаціонарний газозаправний прилад модульного типу на металевому каркасі є цілісним заводським виробом, його розміщення не має ознак будівництва, встановлюється він без фундаменту, а тому у відповідачів були відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Від представника відповідачів також надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. У письмових запереченнях наданих на адміністративний позов представник відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечила та зазначила, що для встановлення стаціонарного газозаправного приладу модульного типу на металевому каркасі необхідно виконати будівельні роботи щодо встановлення його на фундамент, а тому оскаржувані постанови та припис є правомірними та скасуванню не підлягають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву, якою просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку із заявленими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності всіма учасниками справи, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів та згідно із ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Судом встановлено, що відповідачами проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: Будівництво (встановлення) автомобільного газозаправочного пункту на земельній ділянці за адресою: Черкаська область, АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 25.01.2017, яким встановлено, що забудовником - товариством з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС у 2016 році проведено будівництво автомобільного газозаправочного пункту (АГЗП) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виконання будівельних робіт та монтажу АГЗП, що призвело до створення об'єкта архітектури без отримання права на виконання таких робіт (дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV-V категорії складності), чим порушено вимог п. 7.2 ДБН А.3.1-5-2016 (п.1.6 ДБН-А.3.1-5-2009) Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України Про основи містобудування , п.3 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.37, ч.8, ч.10 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.4 п.5 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п.12, п.16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

За наслідками перевірки складено припис № 9 від 25.01.2017, протоколи про адміністративне порушення №10 від 25.01.2017, №11 від 25.01.2017, №12 від 25.01.2017, №13 від 25.01.2017 та №14 від 25.01.2017 та постанови від 08.02.2017: № 1/1023-4.3/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1 440 000 грн. 00 коп.; № 2/1023-4.3/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1 440 000 грн. 00 коп.; № 3/1023-4.3/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 72 000 грн. 00 коп.; № 4/1023-4.3/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 57 600 грн. 00 коп.

Проте, позивач не погоджуючись з рішеннями прийнятими за наслідками проведеного позаплановго заходу, звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244.

Частиною 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Згідно із пунктом 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як встановлено з матеріалів справи, підставами для винесення відповідачем оскаржуваних рішень слугувало встановлення за результатами проведеної перевірки наступних порушень, а саме: що забудовником - товариством з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС у 2016 році проведено будівництво автомобільного газозаправочного пункту (АГЗП) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виконання будівельних робіт та монтажу АГЗП, що призвело до створення об'єкта архітектури без отримання права на виконання таких робіт (дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV-V категорії складності).

Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, що була чинною на момент проведення позапланової перевірки позивача, якою встановлено, що до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення. До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в редакції що була чинною на момент проведення перевірки, зазначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Виходячи з викладеного, відповідачами зроблено висновок про порушення ТОВ МАГ ПЛЮС пунктів 5, 6, 7, 8 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності у редакції, що була чинною на час проведення перевірки, відповідно до яких встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наступні правопорушення: - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осі (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону); - експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації - об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб (абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону); - незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону).

Так, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду в даній адміністративній справі було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_3 та на вирішення експерту було поставлено наступні питання: Чи є капітальною спорудою автомобільний газозаправочний пункт (модуль), за адресою: АДРЕСА_1 Встановити до якої категорії складності (згідно ДБН та правил) відноситься автомобільний газозаправочний пункт (модуль), за адресою: АДРЕСА_1 Встановити до якого класу наслідків (згідно ДБН та правил) відноситься автомобільний газозаправочний пункт (модуль), за адресою: за адресою: АДРЕСА_1

На адресу Черкаського окружного адміністративного суду від ОСОБА_3 24.11.2017 надійшов звіт про проведення будівельно-технічної експертизи автомобільного газозаправочного пункту (модулю), за адресою: АДРЕСА_1 згідно якого по першому питанню експертом зазначено, що газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-10), заводський номер 23, виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 47.0-38442274-001:2014 Стаціонарні заправники газом , що погоджені і затверджені в установленому порядку, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.10.2006 Щодо визначення капітальності будівель зазначено, що визначення терміну капітальний об'єкт будівництва у чинних будівельних нормах відсутнє та відповідно до вимог Концепції (пропозиції) щодо розміщення газового автомобільного пункту модульного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням діючих державних будівельних і санітарних норм та вимог безпеки , погодженої та схваленої в установленому порядку - не відноситься до об'єктів будівництва.

Стосовно другого та третього питання, у висновку зазначено, що улаштування газового автомобільного пункту модульного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до класу наслідків (відповідності) СС1 та до ІІ категорії складності об'єкта будівництва.

Оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-10), розташований за адресою: АДРЕСА_1 - не є об'єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, для влаштування якого не потрібно виконувати жодних додаткових будівельних робіт на території існуючої АЗС, у зв'язку з чим суд вважає, що винесені відповідачем оскаржувані постанови та припис (з підстав здійснення позивачем будівельно-монтажні роботи з встановлення газового модуля без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без здійснення авторського і технічного нагляду) - є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним акту перевірки № б/н від 25.01.2017 та про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне порушення №10 від 25.01.2017, №11 від 25.01.2017, №12 від 25.01.2017, №13 від 25.01.2017, №14 від 25.01.2017 за результатами перевірки позивача в період з 17.01.2017 по 25.01.2017 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота яких перевірялася, а тому не може бути оскаржений у суді.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 № 21-237а13.

Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки та висновки, що містяться у даному акті, фіксують тільки сам факт проведення перевірки та її результати і не містять у собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача.

Таким чином, у задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки № б/н від 25.01.2017 та про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне порушення №10 від 25.01.2017, №11 від 25.01.2017, №12 від 25.01.2017, №13 від 25.01.2017, №14 від 25.01.2017 позивачу слід відмовити.

Щодо тверджень позивача стосовно протиправності дій відповідачів, під час проведення позапланової перевірки за наслідками якої прийняті оскаржувані постанови про накладення штрафу, суд зазначає про таке.

Перевірка позивача проведена на підставі наказу № 2 від 17.01.2017 та направлення на перевірку № 8 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області.

Як визначив Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки можна поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог лише в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і припису Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича та головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни №9 від 25.01.2017.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності головного державного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича від 08.02.2017 №1/1023-4.3/66 №2/1023-4.3/66, №3/1023-4.3/66, №4/1023-4.3/66.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-ПЛЮС (ідентифікаційний код 39823721) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (р/р №31212206784002, отримувач УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код отримувача 38031150, МФО 854018) судовий збір у сумі 41 600 (сорок одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель