Ухвала

від 04.01.2018 по справі 804/1966/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

04.01.2018 Київ К/9901/4593/17 804/1966/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №804/1966/17 за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2016 №0000094801.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29.06.2017 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2017 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 без змін.

Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017.

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І. під час перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) встановила, що касаційна скарга подана з порушенням частини п'ятої цієї статті, а саме: до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору та копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Інших недоліків в оформленні касаційної скарги не виявлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 21.11.2017 зазначена касаційна скарга була залишена без руху з вищезазначених підстав з наданням скаржнику строку для усунення недоліків до 15.12.2017.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 була отримана відповідачем 29.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102921211144.

На виконання вимог ухвали від 21.11.2017 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору та, у разі відмови в задоволенні такого клопотання, скаржником порушено питання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на 30 календарних днів.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Шипуліну Т.М.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді клопотань про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, суд виходить з такого.

В обґрунтування вказаних клопотань відповідач посилається на те, що здійснення платежів податкового органу зупинено.

У підтвердження наведених обставин скаржником надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва за листопад 2017 року.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України у справі №804/1966/17.

Скаржник також не підтвердив наявність зазначених у листах Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва обставин щодо зупинення здійснення платежів станом на момент звернення до суду касаційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань про відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору.

На момент постановлення цієї ухвали Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017, зокрема, документу про сплату судового збору не надано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 121, 133, 332, пунктом 1 частини четвертої статті 169, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №804/1966/17.

2. Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №804/1966/17.

3. Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №804/1966/17 за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

4. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна