Рішення

від 14.12.2017 по справі 586/405/17

СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 586/405/17

Номер провадження по справі 2/586/683/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Середина-Буда

Середино-Будський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря Д'яченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Середина-Буда без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу №586/405/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Деснянське , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернувшись до суду з даним позовом, просять визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності в рівних частках на майновий пай у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Деснянське , що розташований у с. Нововасилівка Середино-Будського району Сумської області.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_4, яка була одним із засновників (учасників) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Деснянське . Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ

№ 767343 відомо, що ОСОБА_4 була одним із засновників (учасників) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Деснянське з розміром внеску до статутного капіталу 840 грн.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, але надали судові заяви, в яких просять суд справу розглянути без їх участі та зазначили, що позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач Зноб-Новгородська селищна рада Сумської області свого представника в судове засідання не направив, однак надіслав до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі його представника.

Третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Деснянське надіслала до суду заяву, в якій заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без участі її представника.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів - ОСОБА_4 у віці 73 роки в с. Нововасилівка Середино-Будського району Сумської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району Сумської області 24 грудня 2007 року, актовий запис №6 (а.с.14).

03 липня 2008 року у Середино-Будській державній нотаріальній конторі Сумської області позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з якими спадкове майно складалося з земельних ділянок, площа яких 3,669 га: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району, належних спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого Нововасилівською сільською радою Середино-Будського району 27 грудня 2001 року на підставі рішення 21 сесії 23 скликання Нововасилівської сільської ради від 18.07.2001 за №86 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №85, кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. Проте у вказаному свідоцтві до складу спадкового майна не включено майновий пай спадкодавця у СТОВ Деснянське . Посилання позивачів у позовній заяві на усну відповідь нотаріуса не може бути предметом дослідження у суді, у відповідних випадках нотаріусами повинно бути винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З ксерокопії листа-відповіді СТОВ Деснянське від 16.03.2017 №41 на запит позивача ОСОБА_1 (а.с.30) вбачається, що майновий пай ОСОБА_4 складається з двох частин: засновницького внеску в сумі 840 грн. та залишку майнового паю в сумі 1000,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство №2114-12 від 14.02.1992 колективне сільськогосподарське підприємство (далі - КСП) - є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва і самоврядування. За ч.2 ст.9 цього Закону пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

За абз.6 п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. За абз.1 п.4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177, до списку осіб, які мають право на майновий пай , включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, до переліку яких, зокрема, входять спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай. Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія) і затверджується зборами співвласників.

За рішенням зборів співвласників до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад, особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку. Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на підставі заяви. За п.5 Порядку дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників.

За абц.1 п.13 Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. За п.14 Порядку свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на день паювання і скоригованим на день вибуття працівника з господарства.

При вирішенні спору по суті суд враховує, що СТОВ Деснянське реорганізовано з КСП 12-й Октябрь . Так за абз.2 п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177, реорганізація підприємства - це припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства. За абц.3 цього пункту дата реорганізації підприємства - це момент оформлення роздільного акта (у разі виділення чи поділу підприємства) або оформлення передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення підприємства).

Вихід з колективного підприємства його членів з наступним створенням приватного підприємства здійснюється через паювання. Тобто паювання є основним етапом реформування КСП з метою створення умов виходу, на якому передбачається визначення реальної частки майна кожного члена підприємства в колективному надбанні. Проведення паювання починається з прийняття рішення загальними зборами колективу підприємства з цього приводу. Одночасно затверджується комісія по паюванню майна. У кожному підприємстві повинно було бути створено Положення про паювання майна, яке регулює порядок проведення розподілу майна, що належить членам КСП, при виході їх членів із підприємства. Ряд організаційних заходів при виході членів підприємства покладено на комісії по паюванню і персоніфікації майна, яка створюється загальними зборами членів підприємства, та на яку серед інших завдань покладено завдання визначити списки осіб, які мають право на отримання майнового паю, встановлює достовірність участі членів підприємства у трудовій діяльності, несе відповідальність за достовірність включення до списку осіб, які мають право на майновий пай, забезпечує одержання його у разі виходу із підприємства його членів. Паї їх власникам видаються при виході з підприємства з метою створення селянського (фермерського) господарства або забезпечення індивідуального господарювання, при зміні місця проживання тощо.

З матеріалів позову невідомо коли саме проводилося розпаювання майна колишнього КСП 12-й Октябрь , коли відбувалися збори співвласників, на яких було затверджено список осіб, що мають право на майновий пай, чи було включено до цього списку ОСОБА_4

Водночас Указом Президента України від 29.01.2001 №62/2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки було визначено завдання Міністерству аграрної політики України, обласним та районним державним адміністраціям забезпечити утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, а також здійснення таких заходів: уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих; визначення розмірів паїв колишніх членів КСП, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена КСП (майнові сертифікати); недопущення порушень майнових прав колишніх членів КСП, у тому числі права власності на паї; забезпечення неухильного виконання правонаступниками реорганізованих КСП майнових обов'язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств.

Вищенаведені положення свідчать про належну увагу з боку держави до питання розпаювання майна колишніх КСП, тому суду незрозуміло чому ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за життя не звернулася із відповідною заявою про включення її до списку осіб, які мають право на отримання майнового паю.

Відповідно до п.п.3, 4 Листа Міністерства аграрної політики України від 05.05.2001 №37-25-3-11/3923 Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Свідоцтво видається громадянину особисто або особі, яка має право на його отримання.

Для встановлення факту чи отримувала ОСОБА_4 майновий сертифікат та чи було включено дану особу до списку осіб, які мають право на майновий пай, судом було отримано деякі пояснення. Однак з листів-повідомлень Середино-Будської районної державної адміністрації Сумської області від 12.12.2017 №01-27/389 (а.с.48), СТОВ Деснянське від 12.12.2017 №301 (а.с.49), Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області від 13.12.2017 №981 (а.с.55) встановлено, що письмових доказів отримання ОСОБА_4 майнового сертифікату та включення її до списку осіб, які мають право на майновий пай, не збережено. Лише запис в установчому договорі про внесок у статутний фонд 840 грн. (7 % статутного фонду підприємства) підтверджує, що ОСОБА_4 була одним з учасників СТОВ Деснянське .

Оскільки письмові речові докази викладених вище фактів у матеріалах справи відсутні, позивачі не надали докази щодо отримання ОСОБА_4 майнового паю у СТОВ Деснянське , суд не може задовольнити позов у цій частині, тобто визнати право власності позивачів на майновий пай у цілому.

Разом з тим у матеріалах справи міститься ксерокопія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №767343, у переліку засновників(учасників) юридичної особи серед інших вказана й ОСОБА_4, розмір внеску до статутного фонду складає 840 грн. (а.с.11). Ця обставина знайшла підтвердження й в установчому договорі, ксерокопія якого також долучена до матеріалів справи (а.с.51). Таким чином той факт, що ОСОБА_4 дійсно була учасником СТОВ Деснянське та внесла до статутного фонду цього підприємства 840 грн., суд вважає доведеним.

Позивачі є спадкоємцями своєї матері ОСОБА_4, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть цієї особи НОМЕР_7 (а.с.14), ксерокопіями свідоцтв про народження позивачів та свідоцтва про шлюб позивачки (а.с.15, 18), а також ксерокопіями свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с.16-17).

Оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності померлої на майновий пай у СТОВ Деснянське , не надано жодного доказу з цього питання суд не може визнати право власності за позивачами у порядку спадкування на цей майновий пай.

Таким чином факт того, що ОСОБА_4 внесла у статутний фонд СТОВ Деснянське грошові кошти в сумі 840 грн., що є частиною її майнового паю, суд вважає доведеним та позивачі як спадкоємці за законом після смерті матері мають право на спадкування цього спадкового майна.

Так за ст. 55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації )смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.5 ст.147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходи, якщо іншій строк не встановлений статутом. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За п.14.4 Статуту СТОВ Деснянське , затвердженого установчими зборами від 09.03.2000 та зареєстрованого Середино-Будською районною державною адміністрацією Сумської області 21.03.2000, правонаступники або спадкоємці учасника ТОВ мають переважне право на вступ до ТОВ. У разі відмови правонаступника або спадкоємця учасника ТОВ від вступу до ТОВ або в разі відмови ТОВ правонаступникові в його прийнятті до ТОВ такому правонаступнику виплачується вартість частини майна ТОВ, що пропорційна частці учасника ТОВ - право попередника або спадкодавця - у майні ТОВ, а також належна йому частка прибутку, одержана ТОВ у рік відкриття спадщини або правонаступництва до моменту такої відмови. Виплата проводиться протягом трьох календарних місяців після затвердження звіту ТОВ за фінансовий рік, в якому відбулося правонаступництво (відкрилася спадщина).

За таких обставин, зважаючи на викладене вище, аналізуючи наявні у матеріалах цивільної справи докази у їх сукупності, встановлено, що позивачі не ставили вимогу отримати частку в майні СТОВ Деснянське після смерті ОСОБА_4, яка настала 23.12.2007, а суд відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Роз'яснити позивачам, що згідно з ч.3 ст.148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Оскільки під час судового розгляду справи до постановлення судового рішення у справі позивачем ОСОБА_2 не було сплачено судовий збір відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , суд вважає за необхідне стягнути з неї судовий збір у сумі 320 грн..

Керуючись ст.ст. 197, ч.2 ст.212, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 147, 148 ЦК України, ст.55 Закону України Про господарські товариства , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень на користь держави: отримувач - УДКСУ в Середино-Будському районі Сумської області, ОКПО 37630780, МФО 837013, рахунок 31213206700336, призначення платежу 22030101, код ЄДРПОУ 02886456.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області протягом 10 днів з моменту його проголошення особами, які не були присутні в судовому засіданні при проголошенні рішення, через 10 днів з моменту отримання копії рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Середино-Будський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Ч.М.Теміров