Постанова

від 14.12.2017 по справі 810/3732/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м.Київ № 810/3732/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., суддів Терлецької О.О., Головенко О.Д., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (далі - позивач або ТОВ "Елеватор Зернотрейд" ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або ДФС України ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 11.09.2017 № 149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ "Елеватор Зернотрейд";

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30.08.2017 № 6, поданої ТОВ "Елеватор Зернотрейд".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржуваним рішенням ДФС України як підставою для відмови у реєстрації зазначено шаблонне та неконкретизоване формулювання надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

Також позивач зауважує, що в порушення пп.201.16.1 п.201.1 ст. 201 ПК України у квитанції №1 та квитанції №2 до податкової накладної від 30.08.2017 № 6, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567.

Крім цього позивач зауважує, що останнім було надано до ДФС України перелік документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, пояснення та історію підприємства, які на думку позивача, були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 30.08.2017 № 6. Проте, незважаючи на наявність підтверджуючих документів та пояснень, ДФС України прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення проти позову, відповідно до яких вважає спірне рішення ДФС України обґрунтованим, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6, не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій позивача з ПрАТ "Оболонь".

У судове засідання, призначене на 14.12.2017, представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином - телефонограмами про вручення тексту повістки про виклик до суду.

Суд зазначає, що у матеріалах адміністративної справи наявне клопотання представника позивача б/н від 23.11.2017 про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.145).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3732/17 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" зареєстровано як юридична особа 19.01.2017 (ідентифікаційний код 41091430) за адресою: 09201, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Кагатна, будинок 13, та перебуває на обліку як платник податків з 20.01.2017, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.10.2017 (а.с.162) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.09.2017 за №1003043234 (а.с.175-177).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.03.2017, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість №1710124500054 від 23.02.2017 (а.с.174).

07.07.2017 між позивачем та Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області був укладений договір про визнання електронних документів №070720171, який згідно з пунктом 2 Розділу 1, надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (а.с.178-179).

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Елеватор Зернотрейд (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством Оболонь (Покупець) було укладено договір №73-ОПЯ постачання пивоварного ячменю, пунктом 1.1. Розділу 1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити наступний товар: ярий ячмінь пивоварний урож. 2017 р. Кількість товару - 1000,0 тонн (далі - Договір №73-ОПЯ від 29.08.2017, а.с.111-112).

У розділі 2 Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 сторони обумовили, що ціна за одну тонну з доставкою на ПрАТ Оболонь - 4930,00 грн., в тому числі ПДВ - 821,66 грн. Загальна сума договору становить - 4930000,00 грн., включаючи ПДВ - 821666,66 грн.

Пунктом 3.1., 3.2. та 3.4. Розділу 3 Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 визначено, що зазначений у даному договорі товар поставляється з 29.08.2017 по 31.10.2017 постачальником на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010), місце поставки: ПрАТ Оболонь м. Київ, вул. Богатирська, буд.3. Кількість товару кожної окремої партії визначається згідно показників ваги покупця. Покупець отримує товар автотранспортом постачальника.

Відповідно до пункту 3.7. Розділу 3 Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 постачальник надає наступні документи на товар: товаротранспортні накладні; рахунок, видаткові накладні; якісне посвідчення, в якому вказуються: дата оформлення документу, назва підприємства - відправника, номер вагу чи автомобіля, номер накладної, маса партії, назва підприємства отримувача, назва культури та її походження, клас зерна, сорт, тип, підтип зерна; результати аналізів по показниках якості згідно ДСТУ 3769-98 та вимог по якості ПрАТ Оболонь (при поставці з с/господарств сортове свідоцтв; акт апробації посіву ячменю); свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.

Згідно з пунктом 4.1. Розділу 4 Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахунку коштів на вказаний в п.9 рахунок постачальника за кожну фактично поставлену ним партію товару. Всі платежі покупця зараховуються постачальником згідно призначення платежу, зазначеного в платіжному документі покупця. Оплата товару повинна відбуватись не пізніше 20 банківських днів з моменту фактичної поставки кожної партії та передачі покупцю документів, перелічених в п. 3.7. даного договору.

Пунктом 8.3. Розділу 8 Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 визначено, що даний договір складений в 2 (двох) екземплярах, набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 жовтня 2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору №73-ОПЯ від 29.08.2017 ТОВ Елеватор Зернотрейд виростило на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення в с. Мусійки Іванківського району Київсько області ячмінь ярий власного врожаю 2017 року українського походження у загальній кількості 11550,00 центнерів (1155 тонн), що підтверджується Звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2017 за формою №37-сг, який подано до територіального органу Держстату (а.с.40).

Суд зазначає, що позивач поставив ПрАТ Оболонь товар, а саме: ячмінь ярий у кількості 34,44 т, на загальну суму 169789,20 грн. у тому числі ПДВ 28298,20 грн., про що свідчить видаткова накладна № 4 від 30.08.2017 (а.с.113).

Перевезення вантажу до місця призначення ПрАТ Оболонь (вантажоодержувача) здійснювалося на замовлення позивача (замовник) ТОВ Автокар-777 (автомобільний перевізник) автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.08.2017 №1/29, яка містить відмітку про отримання 30.08.2017 вантажу ПрАТ Оболонь (а.с.115).

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявна довіреність ПрАТ Оболонь №1672/1 від 30.08.2017, видана агроному ОСОБА_3, на отримання від ТОВ Елеватор Зернотрейд цінностей за Договором №73-ОПЯ від 29.08.2017, а саме: ячмінь у кількості 1300 т (а.с.114).

Судом встановлено, що після отримання товару замовником ПрАТ Оболонь було перераховано позивачу в якості оплати за ячмінь пивоварний 210589,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №20874 від 04.09.2017 на суму 100000,00 грн., №20693 від 01.09.2017 на суму 50189,20 грн. та №21082 від 05.09.2017 на суму 60400,10 грн. (а.с.116-118).

Як вбачається з матеріалів справи, у день фактичного отримання ПрАТ Оболонь від позивача товару за правилом першої події, позивачем відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України була належним чином оформлена податкова накладна №6 від 30.08.2017 на загальну суму 169789,20 грн. у тому числі ПДВ 28298,20 грн. (а.с.19).

Після надіслання вказаної податкової накладної до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 (а.с.20).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1003.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу".

Судом встановлено, що позивачем через сервіс "Електронний кабінет платника" на веб-сайті ДФС України було надіслано повідомлення №5 від 04.09.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено стосовно податкової накладної №6 від 30.08.2017, в якому викладені наступні пояснення:

ТОВ Елеватор Зернотрейд орендує земельні ділянки в Іванківському районі Київської області Мусійківська сільська рада у ТОВ Заруддя Агро ЄДРПОУ 38286596 в кількості 1556,8 га, що підтверджується довідкою з Мусійківської сільської ради від 26.04.2017 №02-21-169 та статистичною формою №4-сг Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур та договорами оренди №2/05-02-17 від 05.02.2017 та №1/05-02-17 від 05.02.2017. ТОВ Елеватор Зернотрейд протягом 2017 року купувало посів матеріалів в СК Агробізнес ЄДРПОУ 30707558, засоби захисту рослин купували в ТОВ Укравіт Агро ЄДРПОУ 38463127 та ТОВ Агро Експерт ЄДРПОУ 32010004, паливно-мастильні матеріали купували в ТОВ СВ ОЙЛ ЄДРПОУ 40805889, мінеральні добрива купували в ТОВ Промнафтохімкомплект ЄДРПОУ 31141709 та ТОВ Агрохімоіл ЄДРПОУ 39530094, орендував сільськогосподарську техніку для обробітку земель в ТОВ Заруддя Агро ЄДРПОУ 38286596 та ТОВ Фелікс Україна ЄДРПОУ 39301390 та ТОВ Украгроенерго ЄДРПОУ 39488378. Послуги по перевезенню зерна надавав ТОВ Автокар-777 ЄДРПОУ 36303499. На орендованих землях 275 га було вирощено ячмінь урожаю 2017 року в кількості 11550 ц/га, що відображено в статистичній формі №37-сг Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур . ТОВ Елеватор Зернотрейд укладений договір з ФОП ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_2 на суборенду сільськогосподарської техніки №24/07/17 від 21.07.2017. В суборенду надано комбайн для обробки врожаю 2017 року. ТОВ Елеватор Зернотрейд уклав договір продажу ячменю з ПрАТ ОБОЛОНЬ ЄДРПОУ 05391057 договір №73-ОПЯ від 29.08.2017.

На виконання договору №73-ОПЯ відвантажено 30.08.2017 30,440 тонн ячменю на загальну суму з ПДВ 169789,20 грн. ТОВ Елеватор Зернотрейд виписав податкову накладну №6 від 30.08.2017 на загальну суму з ПДВ 169789,20 грн., яка відповідає вимогам підпунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України та складена за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 №1307 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, та направив її на реєстрацію в установленому порядку (а.с.181).

До вищевказаного повідомлення позивачем були додані (прикріплені) документи (відскановані копії) у кількості 7 документів, а саме:

- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур №4-сг (а.с.183);

- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур №37-сг від 01.09.2017 (а.с.184);

- довідку Мусійківської сільської ради №02-31-169 від 26.04.2017 (а.с.185);

- договір суборенди земельної ділянки №2/05-02-17 від 05.02.2017 (а.с.186);

- договір суборенди земельної ділянки №1/05-02-17 від 05.02.2017 (а.с.187);

- договір поставки ячменю №73-ОПЯ від 29.08.2017 (а.с.188);

- акт виконаних робіт №ОУ-0000004 від 15.08.2017 (а.с.189).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів ДФС України було прийнято рішення від 11.09.2017 №149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6.

В якості підстави прийняття такого рішення ДФС України зазначено про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав до ДФС України скаргу від 15.09.2017 вих. №22, в якій просив скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 11.09.2017 №149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 на загальну суму з ПДВ 169789,20 грн. та зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.28-31).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 26.09.2017 №9901/41091430 відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України залишено скаргу від 15.09.2017 вих. №22 без задоволення, а рішення комісії ДФС від 11.09.2017 №149879/41091430 - без змін (а.с.17).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, Товариство з обмеженою відповідальністю Елеватор Зернотрейд звернулось за захистом порушених прав та інтересів із даним позовом до Київського окружного адміністративного суду з вимогою про його скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Критеріїв, який був зазначений відповідачем в квитанції від 11.07.2017 в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 23.06.2017 №31, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Переліку №567 для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, визначений такий вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 Переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такі підстави встановлені постановою Кабінетом Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

З матеріалів справи вбачається, що саме остання обставина (надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування) була зазначена ДФС України в якості підстави прийняття спірного рішення.

Така підстава для відмови у реєстрації податкової накладної за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податків документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком №567.

У свою чергу, така підстава для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно до пункту 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 566, Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно з пунктом 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Державної фіскальної служби України від 26 червня 2017 року № 450, матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС; висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні від 11.09.2017 №149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6 не зазначено, які саме документи, надані позивачем, були складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; ДФС України не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Спірним рішенням ДФС було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, ДФС України лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з Переліком №567 не надано; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови у реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що оскаржуване рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" за КВЕД ДК 009:2010 є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.10.2017 (а.с.162).

Як вбачається з матеріалів справи, реалізований позивачем ПрАТ "Оболонь" товар (ячмінь ярий) був вирощений позивачем на орендованих земельних ділянках на території Мусійківської сільської ради Іванківського району Київської області.

Судом встановлено, що 05.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Заруддя-Агро (Суборендар-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (Суборендар-2) укладено договір суборенди земельної ділянки №2/05-02-17, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що суборендар-1 передає, а суборендар-2 приймає у строкове оплатне користування (в суборенду) земельні ділянки сільськогосподарського призначення (надалі - об'єкт суборенди ), що розташовані на території Мусійківської сільської ради Іванківського району Київської області (а.с.33-34).

Згідно з пунктом 1.3. розділу 1 Договору суборенди земельної ділянки №2/05-02-17 від 05.02.2017 загальна площа об'єкту суборенди становить 723,7851 га, у тому числі рілля - 723,7851 га.

05.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Заруддя-Агро (Суборендар-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (Суборендар-2) укладено договір суборенди земельної ділянки №1/05-02-17, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що суборендар-1 передає, а суборендар-2 приймає у строкове оплатне користування (в суборенду) земельні ділянки сільськогосподарського призначення (надалі - об'єкт суборенди ), що розташовані на території Мусійківської сільської ради Іванківського району Київської області (а.с.35-36).

Відповідно до пункту 1.3. розділу 1 Договору суборенди земельної ділянки №1/05-02-17 від 05.02.2017 загальна площа об'єкту суборенди становить 833,0003 га, у тому числі рілля - 833,0003 га.

Також суд зазначає, що виконавчим комітетом Мусійківської сільської ради Іванківського району Київської області видано довідку від 26.04.2017 №02-31-169 про те, що дійсно ТОВ "Елеватор Зернотрейд" орендує землі у ТОВ Заруддя-Агро згідно договору суборенди земельної ділянки №2/05-02-17 від 05 лютого 2017 року, площею - 723,7851 га., та згідно договору суборенди земельної ділянки №1/05-02-17 від 05 лютого 2017 року, площею - 833,0003 га (а.с.32).

З метою реалізації основного виду економічної діяльності, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (покупець) та Сільськогосподарським кооперативом Агробізнес (постачальник) укладено договір поставки від 20.03.2017 №20-03-2017, відповідно до пункту 1.1. розділу 1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, надалі Товар , яка зазначена у пункті 1.2 даного договору на умовах даного договору (далі - Договір від 20.03.2017 №20-03-2017, а.с.42-43).

Пунктом 1.2. розділу 1 вищевказаного договору визначено найменування товару, його кількість і ціну, а саме, насіння ячменю Командор еліта (Код УКТЗЕД 1003100000) у кількості 60 тон, ціна за тонну без ПДВ - 4858,33 грн.

Загальна сума даного договору складає - 349800,00 грн., у тому числі ПДВ - 58300,00 грн. (пункт 1.3. розділу 1 Договору від 20.03.2017 №20-03-2017).

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 Договору від 20.03.2017 №20-03-2017 покупець здійснює оплату вартості товару у формі оплати з відстроченням платежу шляхом перерахування авансового платежу в розмірі 66000,00 грн. на банківський рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів після поставки товару на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату. Залишок у сумі 283800,00 грн. сплачується на банківський рахунок постачальника в строк до 01.09.2017 року.

Постачальник у всіх випадках здійснення покупцем попередньої оплати товару зобов'язаний здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту виникнення у продавця податкових зобов'язань згідно Податкового кодексу України (від дати отримання передплати) (пункт 2.3. розділу 2 Договору від 20.03.2017 №20-03-2017).

Пунктами 3.1. та 3.2. розділу 3 Договору від 20.03.2017 №20-03-2017 передбачено, що строк поставки товару - до 01.04.2017 року.

Постачальник за свій рахунок та своїми силами виконує завантаження товару в транспортний засіб, наданий покупцем. Поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) склад постачальника. Адреса складу постачальника - Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове.

Згідно з пунктом 3.7. розділу 3 Договору від 20.03.2017 №20-03-2017 постачальник на кожну партію товару надає рахунок на оплату, видаткову накладну, податкову накладну (в електронному вигляді), товарно-транспортну накладну.

Так, на виконання умов вищевказаного договору 21.03.2017 Сільськогосподарським кооперативом Агробізнес був поставлений позивачу товар на загальну суму 63313,80 грн. у тому числі ПДВ 10552,30 грн., а саме: насіння ячменю Командор еліта у кількості 10,86 т, що підтверджується видатковою накладною від 21.03.2017 №106 (а.с.49).

Перевезення вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження СК Агробізнес (вантажовідправник) до місця призначення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення позивача ТОВ "ТД Зернотрейд" (автомобільний перевізник) автомобілем НОМЕР_4, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.03.2017 №245, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою позивача (а.с.50).

Також 22.03.2017 СК Агробізнес позивачу був поставлений товар на загальну суму 133273,80 грн. у тому числі ПДВ 22212,30 грн., а саме: насіння ячменю Командор еліта у кількості 22,86 т, що підтверджується видатковою накладною від 22.03.2017 №116 (а.с.44).

Перевезення вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження СК Агробізнес (вантажовідправник) до місця призначення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення позивача ТОВ "ТД Зернотрейд" (автомобільний перевізник) автомобілем НОМЕР_4 та автомобілем НОМЕР_5, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.03.2017 №277 та №295, які містять відмітки про отримання вантажу відповідальною особою позивача (а.с.45-46).

Також 31.03.2017 СК Агробізнес позивачу був поставлений товар на загальну суму 19250,00 грн., у тому числі ПДВ 3208,33 грн., а саме: насіння ячменю Командор еліта у кількості 3,5 т, що підтверджується видатковою накладною від 31.03.2017 №139 (а.с.47).

Перевезення вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження СК Агробізнес (вантажовідправник) до місця призначення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення позивача ТОВ "ТД Зернотрейд" (автомобільний перевізник) автомобілем НОМЕР_6, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.03.2017 №451, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою позивача (а.с.48).

Суд зазначає, що 20.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Експерт (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (Покупець) укладено договір поставки №АЕ-194-2003/17 (далі - Договір №АЕ-194-2003/17 від 20.03.2017) (а.с.63-65).

Розділом 1 вищевказаного договору сторони визначили, що продавець передає у власність покупцеві (постачає), а покупець приймає та оплачує (купує) товари (надалі - Товар або Товари ) у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товаром за цим договором є насіння (надалі Насіння ) та/або засоби захисту рослин (надалі ЗЗР ). Орієнтовні номенклатура, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються специфікаціями у відповідних додатках до цього договору.

Пунктом 2.1. розділу 2 Договору №АЕ-194-2003/17 від 20.03.2017 передбачено, що ціни товарів визначаються у додатках-специфікаціях. Ціна товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно з законодавством України.

Згідно з пунктом 3.1. розділу 3 Договору №АЕ-194-2003/17 від 20.03.2017 основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються додатками-специфікаціями до договору з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок продавця до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок продавця після фактичного відвантаження товару, що зазначається у додатках-специфікаціях.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Договору №АЕ-194-2003/17 від 20.03.2017 товар, що постачається продавцем протягом дії цього договору, замовляється та оплачується покупцем, та відвантажується продавцем партіями (надалі - партія товару ) або їх частинами.

Зобов'язання продавця з поставки товару покупцю вважається виконаним, а право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на цей товар (пункт 4.5. розділу 4 Договору №АЕ-194-2003/17 від 20.03.2017).

Так, ТОВ Агро Експерт був поставлений позивачу товар на загальну суму 37922,40 грн., у тому числі ПДВ 6320,40 грн., а саме: Вітазим, 20 л у кількості 60 л, що підтверджується видатковою накладною від 24.03.2017 №226 (а.с.66).

Також ТОВ Агро Експерт позивачу був поставлений товар на загальну суму 59459,04 грн., у тому числі ПДВ 9909,84 грн., а саме: Оріус Універсал ES (160233, 09.05.2018) у кількості 120 л, що підтверджується видатковою накладною від 24.03.2017 №225 (а.с.68).

Перевезення вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження ТОВ Агро Експерт (вантажовідправник) до місця призначення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення позивача ТОВ "Торговий дім Зернотрейд" (автомобільний перевізник) автомобілем НОМЕР_7, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.03.2017 №109, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою позивача (а.с.67).

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю СВ ОЙЛ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (Покупець) укладено договір поставки №16, згідно з пунктом 1.1. розділу 1 якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін, а покупець прийняти у власність і оплатити нафтопродукти, іменовані надалі Товар (далі - Договір №16 від 23.03.2017) (а.с.69-70).

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. розділу 1 Договору №16 від 23.03.2017 найменування, кількість та ціна товар, зазначаються у накладних, та/або в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору поставки.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання накладної та/або акту приймання-передачі, що свідчать про одержання товару.

Пунктом 3.3. розділу 3 Договору №16 від 23.03.2017 передбачено, що асортимент, кількість кожної окремої партії товару, що поставляється, а також ціна, форма, вид оплати і терміни постачання і платежів попередньо узгоджуються сторонами в письмовій формі або усній (як буде зручніше сторонам), з наступним відображенням у рахунку на оплату.

Згідно з пунктом 5.1. розділу 5 Договору №16 від 23.03.2017 ціни на товар встановлюються у національній валюті України за 1 літр з урахуванням ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни постачальника на момент оформлення замовлення, рахунку фактури, та/або накладної.

Так, ТОВ СВ ОЙЛ позивачу був поставлений товар на загальну суму 288000,00 грн., у тому числі ПДВ 48000,00 грн., а саме: Дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у кількості 15000 л, що підтверджується видатковою накладною від 24.03.2017 №14 (а.с.71).

Постачання вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження ТОВ СВ ОЙЛ (вантажовідправник) до пункту розвантаження ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення ТОВ СВ ОЙЛ автопідприємством ТОВ Меркурій Трансторг автомобілем за реєстраційним номером НОМЕР_17 з причіпом державний номер НОМЕР_8, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 24.03.2017 №14 за формою №1-ТТН, яка містить відмітку про отримання товару відповідальною особою позивача (а.с.72).

Судом встановлено, що 17.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укравіт Агро (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (Покупець) укладено договір поставки №93-К-17 на умовах товарного кредиту, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту покупцю, визначених у цьому договорі передати у власність покупця (поставити) товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість (далі - Договір №93-К-17 від 17.05.2017) (а.с.56-57).

Пунктом 1.2. розділу 1 Договору №93-К-17 від 17.05.2017 визначено, що найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Постачальник має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно з пунктом 1.4. розділу 1 Договору №93-К-17 від 17.05.2017 факт поставки та передачі товару під постачальника до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 Договору №93-К-17 від 17.05.2017 ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) вказується сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку товару до місця його передачі покупцю (базис поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010). Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США.

17.05.2017 відповідно до Специфікації на товар, що поставляється ТОВ Укравіт Агро (Постачальник) в адресу ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (Покупець) (додаток №1 до договору поставки на умовах товарного кредиту №93-К-17 від 17.05.2017) сторони домовились про поставку товару, а саме: Квін Стар Макс, КЕ /5л/ у кількості 500,00 л на суму 147870,00 грн., у тому числі ПДВ 24645,00 грн.; Гліфовіт, РК (20л) у кількості 20,00 л на суму 1749,12 грн., у тому числі ПДВ 291,52 грн. (а.с.60).

Також сторони визначили у вищевказаній Специфікації до Договору №93-К-17 від 17.05.2017, зокрема:

1) загальну вартість товару, що постачається з цією специфікацією складає 149619,12 грн., у тому числі ПДВ 24936,52 грн.;

2) постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) за адресою м. Черкаси, вул. Енергобудівельників, 10;

3) оплата товару здійснюється на умовах: попередня оплата 30% від загальної вартості товару (еквівалент 1693,80 дол. США), що відповідає 44885,74 грн. сплачується на розрахунковий рахунок продавця до 17.05.2017. Інша частина 70% загальної вартості товару (еквівалент 3952,20 дол. США), що відповідає 104733,38 грн. сплачується на розрахунковий рахунок продавця до 31.10.2017;

4) термін відвантаження товару до 17.05.2017.

ТОВ Укравіт Агро позивачу був поставлений товар на загальну суму 138185,45 грн., у тому числі ПДВ 23030,91 грн., а саме: Вейрон, КС (1л) у кількості 17 л; Агент, СЕ (5л) у кількості 100 л; Дезарал Екстра, РР (5л) у кількості 280 л; Тандем (20 л) у кількості 100 л, що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2017 №4367 (а.с.61).

Перевезення вказаного асортименту та кількості товару з пункту навантаження ТОВ Укравіт Агро (вантажовідправник) до місця призначення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (вантажоодержувач) здійснювалося на замовлення ТОВ Укравіт Агро автомобільним перевізником ТОВ Фабрика агрохімікатів автомобілем НОМЕР_9, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 23.05.2017 №Р4367, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою позивача (а.с.62).

Також ТОВ Укравіт Агро позивачу був поставлений товар на загальну суму 252792,60 грн., у тому числі ПДВ 42132,10 грн., а саме: Авангард Р, р., мінеральне добриво (Соняшник) /20л/ у кількості 1200 л; Дезарал, КС (5л) у кількості 600 л; Авангард Р, р., мінеральне добриво (Зернові) /20л/ у кількості 560 л; Магнію сульфат гептагідрат у кількості 1350 кг, що підтверджується видатковою накладною від 06.06.2017 №4918 (а.с.58).

Вказаний асортимент та кількість товару були доставлені позивачу ТОВ "Нова Пошта" згідно експрес-накладної №59000261974584 від 07.06.2016 (а.с.59).

Судом встановлено, що 24.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Заруддя Агро (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №4/04-2017, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, належну на праві власності орендодавцеві, технічно справну та обладнану належним чином згідно Додатку №1 до договору (надалі іменується с/г техніка ) з екіпажем/персоналом, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (далі - Договір №4/04-2017 від 24.03.2017) (а.с.75-77).

Додатком №1 до вищевказаного договору сторони погодили та затвердили перелік техніки, що передається в оренду, а саме: трактор JOHN DEERE заводський номер НОМЕР_21, рік випуску 2012 р. у кількості 1; Т-150 заводський номер 498931, рік випуску 1989 р. у кількості 1; УЕСМ РОСА заводський номер 018, рік випуску 2013 р. у кількості 1 (а.с.77 зворотній бік).

Так, 24.03.2017 між ТОВ Заруддя Агро та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" складено акт прийому-передачі до договору №4/04-2017 від 24.03.2017, відповідно до якого позивачем було прийнято в оренду сільськогосподарську техніку згідно додатку №1 до договору оренди (а.с.79).

20.04.2017 між ТОВ Заруддя Агро та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" складено акт прийому-передачі до договору №4/04-2017 від 24.03.2017, відповідно до якого позивач повертає з орендного користування сільськогосподарську техніку згідно додатку №1 до договору оренди сільськогосподарської техніки №4/04-2017 від 24.03.2017 (а.с.78).

Також між ТОВ Заруддя Агро та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" було складено акт №1 наданих послуг з оренди сільськогосподарської техніки від 20.04.2017 до Договору №4/04-2017 від 24.03.2017 про те, що оренда сільськогосподарської техніки проводилася в строк з 23.03.2017 по 20.04.2017 включно (а.с.78 зворотній бік).

Судом встановлено, що 15.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроенерго (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №15/03-2017, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування належну орендодавцеві на праві власності технічно справну та обладнану належним чином сільськогосподарську техніку згідно з дод. №1 до договору (надалі іменується с/г техніка ) з екіпажем/персоналом, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (далі - Договір №15/03-2017 від 15.03.2017) (а.с.81-83).

Додатком №1 до вищевказаного договору сторони погодили та затвердили перелік техніки, що передається в оренду, а саме: трактор JOHN DEERE моделі 8360 R заводський номер НОМЕР_20, рік випуску 2014 р. у кількості 1; сівалка JOHN DEERE у кількості 1 для підготовки сівби та посіву зернових та зернобобових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив (а.с.85).

Так, 05.04.2017 між ТОВ Украгроенерго та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" складено акт прийому-передачі до договору №15/03-2017 від 15.03.2017, відповідно до якого позивачем було прийнято в оренду сільськогосподарську техніку згідно додатку №1 до договору оренди (а.с.83).

10.04.2017 між ТОВ Украгроенерго та позивачем складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №55 про те, що на підставі Договору №15/03-2017 від 15.03.2017 виконавцем (ТОВ Украгроенерго ) були виконані наступні роботи (надані такі послуги) - оренда трактора колісного JOHN DEERE 8360R, сівалка JOHN DEERE на загальну суму 114800,00 грн., у тому числі ПДВ 19133,33 грн. (а.с.86).

Крім цього, 24.04.2017 між ТОВ Украгроенерго та позивачем складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №56 про те, що на підставі Договору №15/03-2017 від 15.03.2017 виконавцем (ТОВ Украгроенерго ) були виконані наступні роботи (надані такі послуги) - оренда трактора колісного JOHN DEERE 8360R, сівалка JOHN DEERE на загальну суму 92820,00 грн., у тому числі ПДВ 15470,00 грн. (а.с.84).

Також судом встановлено, що 05.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дитятки (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №0104, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування належну орендодавцеві на праві власності технічно справну та обладнану належним чином сільськогосподарську техніку марки КЕЙС ІН FARMALL 110 JX Потужність 110 кс, 2016 року випуску, заводський номер НОМЕР_18, (надалі іменується с/г техніка ) з екіпажем/персоналом, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (далі - Договір №0104 від 05.04.2017) (а.с.87-89).

05.04.2017 між ТОВ Агрофірма Дитятки та позивачем складено акт прийому-передачі до вищевказаного договору, відповідно до якого позивачем було прийнято в оренду належним чином сільськогосподарську техніку марки КЕЙС ІН FARMALL 110 JX Потужність 110 кс, 2016 року випуску, заводський номер НОМЕР_18 (а.с.89 зворотній бік).

На виконання укладеного договору між ТОВ Агрофірма Дитятки та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" було складено акт №1 оренди сільськогосподарської техніки від 24.04.2017 до Договору №0104 від 05.04.2017 про те, що оренда КЕЙС ІН FARMALL 110 JX Потужність 110 кс, 2016 року випуску, заводський номер НОМЕР_18 (надалі іменується с/г техніка ) з екіпажем/персоналом проводиться в строк з 05.04.2017 по 24.04.2017 включно (а.с.91).

24.04.2017 між ТОВ Агрофірма Дитятки та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" складено акт прийому-передачі до договору №0104 від 05.04.2017, відповідно до якого позивач повертає з оренди належним чином сільськогосподарську техніку марки КЕЙС ІН FARMALL 110 JX Потужність 110 кс, 2016 року випуску, заводський номер НОМЕР_18 (а.с.90).

Судом встановлено, що 24.07.2017 між ФОП ОСОБА_10 (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (суборендар) укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки №24/07/17, пунктом 1.1. розділу 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, суборендодавець передає за плату суборендареві у строкове користування, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове користування належну суборендодавцеві на праві договору оренди від 07.07.2017 технічно справну та обладнану належним чином сільськогосподарську техніку марки комбайн зернозбиральний CASE IH AXIAL- FLOW 5088/ 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_10, заводський номер НОМЕР_19, державний номерний знак 24277ВА (надалі іменується с/г техніка ) з екіпажем/персоналом, та зобов'язується сплачувати суборендодавцеві орендну плату (далі - Договір №24/07/17 від 24.07.2017, а.с.107-109).

Так, між ФОП ОСОБА_10 та позивачем було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 про те, що виконавцем (ФОП ОСОБА_10.) були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0000004 від 15.08.2017 - орендна плата за комбайн CASE IH AXIAL- FLOW 5088 згідно Договору №24/07/17 від 24.07.2017 на загальну суму без ПДВ 455965,80 грн. (а.с.110).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2017 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Мусійки (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (орендар) було укладено договір оренди №1/20-03-17 (далі - Договір №1/20-03-17 від 20.03.2017) (а.с.94).

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 вищевказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування будівлю складу загальною площею 1200 м 2 (далі - Орендоване майно , або Майно ), а орендар зобов'язується прийняти означене майно та використовувати його виключно в господарській діяльності, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

20.03.2017 між СВК Мусійки та позивачем було складено акт приймання передачі до договору оренди №1/20-03-17 від 20.03.2017, згідно з яким орендодавець належним чином передав, а орендар прийняв будівлю складу загальною площею 1200 м 2 (а.с.95).

Також, 31.03.2017 представник замовника ТОВ "Елеватор Зернотрейд" та представник виконавця СВК Мусійки склали акт наданих послуг про те, що за Договором №1/20-03-17 від 20.03.2017 виконавцем були надані такі послуги - оренда складу за І квартал 2017 року, сума за яку склала 425,80 грн. (а.с.97).

Також 24.03.2017 між СВК Мусійки (орендодавець) та ТОВ "Елеватор Зернотрейд" (орендар) було укладено договір оренди №2/24-03-17 (далі - Договір №2/24-03-17 від 24.03.2017) (а.с.92).

Згідно з пунктом 1.1. розділу 1 Договору №2/24-03-17 від 24.03.2017 в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування цистерну для паливно-мастильних матеріалів загальною ємкістю 50 м 3 (далі - Орендоване майно , або Майно ), а орендар зобов'язується прийняти означене майно та використовувати його виключно в господарській діяльності, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Так, 24.03.2017 між СВК Мусійки та позивачем складено акт приймання передачі до договору оренди №2/24-03-17від 24.03.2017, відповідно до якого орендодавець належним чином передав, а орендар прийняв цистерну для паливно-мастильних матеріалів загальною ємкістю 50 м 3 (а.с.93).

Також, 31.03.2017 представник замовника ТОВ "Елеватор Зернотрейд" та представник виконавця СВК Мусійки склали акт наданих послуг про те, що за Договором №2/24-03-17 від 24.03.2017 виконавцем були надані такі послуги - оренда цистерни за І квартал 2017 року, сума за яку склала 212,90 грн. (а.с.96).

Судом встановлено, що 12.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроавіахім (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (замовник) укладено договір на авіаційно-хімічні роботи №12/06-1, пунктом 1. розділу 1 якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати авіаційно-хімічні роботи по ціні та на умовах, зазначених у таблиці, зокрема: вид авіаційно-хімічних робіт - обробка сільгоспугідь; кількість - 320 га; сума договору - 77400,00 грн. (далі - Договір №12/06-1 від 12.06.2017) (а.с.98).

Так, 16.06.2017 представник замовника ТОВ "Елеватор Зернотрейд" та представник виконавця ТОВ Дніпроавіахім склали акт надання авіаційних послуг про те, що виконавець надає замовнику послуги згідно договору №12/06-1 від 12.06.2017, а саме: обробка сільгоспугідь у кількості 320 га загальної вартості робіт (послуг) 77400,00 грн. (а.с.99).

Також суд зазначає, що 31.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Автокар-777 (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (замовник) укладено договір перевезення вантажу №АК-1474 (далі - Договір №АК-1474 від 31.03.2017) (а.с.100-102).

Пунктом 1.1. розділу 1 вищевказаного договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж, (далі іменується Вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується Вантажоодержувач ), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором або додатками до нього.

Згідно з пунктом 4.1. розділу 4 Договору №АК-1474 від 31.03.2017 вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу встановлюється в додатковій угоді до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Так, 26.07.2017 представником замовника ТОВ "Елеватор Зернотрейд" та представником виконавця ТОВ Автокар-777 було складено акт надання послуг №2174 про те, що на підставі Договору №АК-1474 від 31.03.2017 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): автоперевезення ячменю за маршрутом с. Мусійки (Київська обл.) - м. Кагарлик (Київська обл.) у кількості 103,9 т на загальну суму 34598,70 грн., у тому числі ПДВ 5766,45 грн. (а.с.103).

На підтвердження перевезення вказаного асортименту та кількості товару позивачем долучено до матеріалів справи наступні товарно-транспортні накладні:

- №1/26 від 25.07.2017 щодо перевезення ячменю у кількості 48,56 т з пункту навантаження (с. Мусійки, Іванківський район, Київської області) до пункту розвантаження (Київська область, м. Кагарлик, вул. Кагатна, буд. 13) автомобілем НОМЕР_11, причіп/напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_12, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою вантажоодержувача (а.с.104);

- №3/26 від 26.07.2017 щодо перевезення ячменю у кількості 20,36 т з пункту навантаження (с. Мусійки, Іванківський район, Київської області) до пункту розвантаження (Київська область, м. Кагарлик, вул. Кагатна, буд. 13) автомобілем НОМЕР_13, причіп/напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_14, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою вантажоодержувача (а.с.105);

- №2/26 від 25.07.2017 щодо перевезення ячменю у кількості 34,98 т з пункту навантаження (с. Мусійки, Іванківський район, Київської області) до пункту розвантаження (Київська область, м. Кагарлик, вул. Кагатна, буд. 13) автомобілем НОМЕР_15, причіп/напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_16, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою вантажоодержувача (а.с.106).

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу наявної у позивача продукції обсягам реалізації, відображеним в податковій накладній від 30.08.2017 № 6 підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які, як зазначено вище, за допомогою сервісу "Електронний кабінет платника" були надіслані позивачем Державній фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Разом з тим, ДФС України, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ "Елеватор Зернотрейд" та додані до нього документи, що підтверджують факти, викладені у повідомленні, прийнято спірне рішення від 11.09.2017 №149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування наданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ДФС України по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених у Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати у подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії ДФС України документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ПрАТ "Оболонь", та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги ТОВ " Елеватор Зернотрейд" про визнання протиправним та скасування спірного рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 11.09.2017 №149879/41091430.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 30.08.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в пункті 19 Порядку №1246.

При цьому, пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну датою її фактичного отримання ДФС України - 31.08.2017.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної фіскальної служби України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН досить жорстко обмежені у законодавчому порядку, оскільки Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ДФС України всіх документів, визначених Переліком №567 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30.08.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання ДФС України - 31.08.2017.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" від 30.08.2017 №6 датою її фактичного отримання ДФС України - 31.08.2017, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. згідно платіжного доручення №181 від 02.11.2017, оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с.2).

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, суд зазначає, що у даному випадку вимога про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у реєстрації якої було протиправно відмовлено оспорюваним рішенням, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України, яка є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 11.09.2017 № 149879/41091430 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ "Елеватор Зернотрейд".

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (ідентифікаційний код 41091430) датою її фактичного отримання ДФС України - 31.08.2017.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Зернотрейд" (ідентифікаційний код 41091430, місцезнаходження: 09201, Київська обл., Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Кагатна, будинок 13) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Терлецька О.О.

Головенко О.Д.