Ухвала

від 03.01.2018 по справі 13/147-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення суду

03.01.2018м. Дніпро№ 13/147-10

Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши заяву: Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", Дніпропетровська область, м. Тернівка про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.10 у справі:

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград

до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", Дніпропетровська область, м. Тернівка

про стягнення 2 346 460,87 грн.

Представники:

від позивача (стягувача) - не з'явився

від відповідача заявника) - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" суму основного боргу - 1 737 963,04 грн., пеню - 7 837,68 грн., 23 464,61 грн. - витрат на держмито, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.09.2010 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

18.12.2017р. до господарського суду від Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області на строк до 31.12.2018р.

Заява мотивована тим, що на даний час КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (заявник) не має можливості перерахувати зазначену суму боргу за виконавчим документом від 14.09.2010 року по справі №13/147-10. Своєчасне виконання зазначеного рішення суду призведе до зупинення господарської діяльності підприємства та невиплату заробітної плати його працівникам, що може призвести до нестабільного положення в місті Тернівка. Крім того, Комунальне підприємство "Тернівське житлово-комунального підприємство" є збитковим, що вбачається з доданого до заяви балансу підприємства.

На запит суду 26.12.2017 року з архіву передано справу для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2017року вищевказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 03.01.2018р. о 12:30.

У призначене судове засідання представники сторін не з'явились, поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву та баланс (звіт про фінансовий звіт станом на 30.09.2017р.), господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2010 у справі №13/147-10 з наступних підстав.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

Згідно ч. 1 п.11 Перехідних положень ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017 заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Крім того, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Як вбачається із змісту заяви про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, заявник посилається на важкий фінансовий стан та відсутність у нього коштів, на підтвердження заявник подав Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2017р.

Дослідивши заяву відповідача та доданий до неї баланс, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки доказів на підтвердження виняткових обставин у боржника, що ускладнюють виконання рішення суду, подано не було. При цьому, заявником не додано до матеріалів справи доказів часткового погашення заборгованості перед позивачем у період раніше наданої відстрочки виконання рішення суду.

Також боржник не надав доказів неможливості виконання рішення суду, а сам лише результат фінансової діяльності підприємства не може бути єдиною підставою для розстрочки виконання рішення. Крім того заявником (боржником) не було подано суду банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості, важкого фінансового стану.

Судом також взято до уваги те, що рішення прийнято у 2010 році та те, що борг сплачується вже дуже тривалий час. Слід також зазначити, що боржнику декілька разів надавалася відстрочка виконання рішення, а саме ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014р., 25.08.2015р. та 08.12.2016.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог чинного законодавства судове рішення у справі №13/147-10, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Отже, заявником (боржником) не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що відстрочка виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 статті 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Як свідчить з матеріалів справи, рішення по справі було ухвалено - 12.08.2010 року, тобто на даний час з дня винесення рішення минуло більше 7 - ми років, що унеможливлює задоволення даної заяви з огляду на приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України.

З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд не знаходить законних підстав для задоволення заяви КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2010р. у справі № 13/147-10.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області за наказом № 13/147-10 від 14.09.2010р. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс ухвали виготовлено - 09.01.2018р.

Суддя ОСОБА_1