Рішення

від 03.01.2018 по справі 908/2201/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/102/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2018 Справа № 908/2201/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Масліхіній О.І.

За участю представників:

представник позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги № 400 від 13.10.2017 р.;

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 315 від 09.06.2017 р.;

представник відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 315 від 09.06.2017 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2201/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 613369,60 грн.

СУТЬ СПОРУ:

03.11.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості за договором № 741013 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється дія (права) сервітуту від 25.10.2013 р. на загальну суму 613369,60 грн., із яких: основний борг становить 461669,92 грн., загальна сума 3% річних складає 30280,49 грн., загальна сума втрат від інфляції 121419,19 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2017 р. справу № 908/2201/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., порушено провадження у справі № 908/2201/17, якій присвоєно номер провадження 22/102/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 23.11.2017 р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.12.2017 р., потім до 03.01.2018 р.

У судовому засіданні 03.01.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи, починаючи з судового засідання 19.12.2017 р., здійснювався в порядку Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 р. 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , про що суд повідомив представників сторін у судовому засіданні.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 7410113 від 25.10.2013 р. про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на яку поширюється дія (права) сервітуту. Відповідач здійснив попередню оплату за договором на загальну суму 305020,00 грн., оплата залишку вартості виконаних робіт у розмірі 461669,92 грн. здійснена не була. Листом від 19.06.2015 р. відповідачу був направлений лист щодо виконання робіт по договору до якого був доданий акт приймання-передачі робіт. Останнім днем для підписання акту є 08.07.2015 р., останнім днем для розрахунку мало бути 19.08.2015 р. Акт прийому-передачі робіт відповідачем підписаний не був, вмотивована відмова від підписання акту не направлена. На суму заборгованості 461669,92 грн. позивачем нараховано 3% річних за період: 20.08.2015 р. - 25.10.2017 р., втрати від інфляції за період із вересня 2015 р. по жовтень 2017 р. Просив позов задовольнити. Позов обґрунтований ст.ст. 258, 526, 599, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 232 ГК України.

У письмовому запереченні, яке надійшло від відповідача 23.11.2017 р., зазначено про сплату відповідачем попередньої оплати в розмірі 305020,00 грн. Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі 30 банківських днів після отримання зареєстрованих договорів сервітуту та на підставі підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт. З листів позивача вбачається, що він особисто відстрочував підписання акту. Акт приймання-передачі виконаних робіт позивачем не наданий, тож відповідно до умов договору у відповідача не виникає зобов'язання прийняття виконаних робіт та проведення кінцевого розрахунку за договором, оскільки факт передачі виконаних робіт відсутній. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

19.12.2017 р. від відповідача до суду надійшло письмове клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців, рівними частинами.

У судовому засіданні 03.01.2018 р. представник відповідача підтримав подане до судового засідання письмове клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та надання строку для врегулювання між сторонами спору шляхом укладення мирової угоди.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, зазначивши, що текст мирової угоди позивачу не надходив.

Клопотання судом відхилено як процесуально необґрунтоване, відповідачем не доведено, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, не надано доказів звернення до позивача з мировою угодою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» (виконавець за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на яку поширюється дія (права) сервітуту № 741013.

Додатковою угодою № 6 від 02.03.2017 р., у зв'язку з перейменуванням замовника, сторони в тексті договору № 741013 від 25.10.2013 р. повне та скорочене найменування замовника Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго та ВАТ Запоріжжяобленерго замінили на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго та ПАТ Запоріжжяобленерго .

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства: топографо-геодезичні та земельно-кадастрові роботи в об'ємі, необхідному і достатньому для розроблення технічної документації із землеустрою, складання та затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється дія (права) сервітуту, отримання рішень про затвердження технічних документацій, підготовка договорів сервітуту, підготовка обмінних файлів, подання та отримання витягів в управлінні Держземагенства, подання договорів сервітуту на державну реєстрацію по об'єкту: Будівництво КЛ 35кВ Комунар-2 150 кВ - Набережна 35кВ в м. Запоріжжя .

Згідно п. 1.2 строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додаток 1) (п. 1.2 договору).

Вартість робіт і порядок розрахунків визначені сторонами в розділі 2 договору. Відповідно до п. 2.1 загальна вартість робіт становить 638908,27 грн., крім того ПДВ 127781,65 грн.; всього з ПДВ 766689,92 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 2), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 3), що є невід'ємною частиною договору.

Після укладення договору, по письмовому звертанню виконавця, можлива попередня оплата в розмірі 319454,13 грн., крім того ПДВ 63890,83 грн., всього з ПДВ 383344,96 грн. (що не перевищує 50% від загальної суми договору), при умові фінансової можливості замовника (п. 2.2).

Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на протязі 30 банківських днів після отримання зареєстрованих у встановленому чинним законодавством порядку договорів сервітуту та на підставі підписаного в двосторонньому порядку акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.3).

Згідно п. 8.1 договір діє з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р., але у будь-якому разі до отримання замовником зареєстрованих у встановленому чинним законодавством порядку договорів сервітуту та договорів оренди земельних ділянок, які мали бути подані на державну реєстрацію виконавцем на виконання умов договору.

Сторонами до договору вносились зміни в частині строку виконання робіт та терміну дії договору. Згідно додаткової угоди № 5 від 30.11.2016 р. початок робіт - І квартал 2014 р., їх закінчення - 30.11.2017 р., термін дії договору до 31.12.2017 р.

Відповідачем на банківський рахунок позивача перераховано 05.12.2013 р. загальну суму 305020,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Листом від 18.03.2015 р. № 25/5, адресованому відповідачу, позивач просив повідомити про можливість оплати залишку вартості робіт у розмірі 461669,92 грн. У відповідь на зазначений лист відповідач листом від 06.04.2015 р. № 05-05/5029 повідомив, що оплата по договору № 741013 від 25.10.2013 р. буде проведена після затвердження інвестиційної програми 2015 р.

Листом від 27.03.2015 р. № 27/1 позивач направив відповідачу підготовлену технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, на які поширюється особистий сервітут, зареєстровані в установленому порядку договори про встановлення строкового особистого сервітуту та інші документи. Даний лист згідно штампу вхідної кореспонденції отриманий відповідачем 27.03.2015 р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив отримання даного листа від позивача разом із 7 договорами.

Листом від 19.06.2015 р. № 46/3 позивач направив відповідачу в доповнення до раніше наданих документів підготовлену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється особистий сервітут, зареєстрований в установленому порядку договір про встановлення строкового особистого сервітуту та інші документи. Також даним листом, як вбачається з його додатків та тексту листа, відповідачу направлено два екземпляри акту приймання-передачі робіт по договору № 741013 від 25.10.2013 р. та рахунок-фактуру № СФ-0000027 від 19.06.2015 р. на суму 461669,92 грн. Даний лист згідно штампу вхідної кореспонденції отриманий відповідачем 23.06.2015 р. за вхідним № 17129/006.

Представник відповідача заперечив отримання з даним листом від позивача акту приймання-передачі робіт по договору № 741013, зазначивши, що була отримана лише технічна документація та восьмий (останній) договір. На підтвердження вказаного відповідач надав суду довідку № 008-02/370 від 18.12.2017 р., відповідно до якої 23.06.2015 р. за вхідним № 17129/006-05 в базі реєстрації вхідної документації було зареєстровано лист ТОВ Центр землеустрою та геодезії від 19.06.2015 р. № 46/3 щодо виконання робіт по дог. 741013 (меж зем. діл. ПС Набер.) ТОВ Арсенал-Сіті ).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неотримання останнім акту приймання-передачі робіт, оскільки лист позивача від 19.06.2015 р. за вих. 46/3 був отриманий відповідачем та зареєстрований за вхідним номером 17129/006-05 від 23.06.2015 р., який (вхідний номер) проставлений на листі за вих. 46/3 - екземплярі позивача. Лист за вих. 46/3 від 19.06.2015 р., який надійшов на адресу відповідача, у тому числі з іншим текстом, останній суду не надав. Матеріали справи не містять звернення відповідача до позивача стосовно відсутності зазначених у листі від 19.06.2015 р. за вих. 46/3 додатків, зокрема, актів приймання-передачі.

Акт приймання-передачі робіт по договору № 741013 від 25.10.2013 р. відповідачем підписаний не був, вмотивованої відмови від підписання акту відповідач позивачу не направив.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження реєстрації договорів сервітуту, підготовлених за договором № 741013, долучено копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до яких за 7-ма договорами проведено реєстрацію 30.12.2014 р., а за восьмим договором - 29.05.2015 р.

У письмовому повідомленні відповідача від 06.12.2017 р. за підписом начальника відділу майнових відносин та реформування власності, адресованому начальнику ВЗПІ ПАТ Запоріжжяобленерго , зазначено, що ТОВ Центр землеустрою та геодезії виконано в повному обсязі зобов'язання за договором № 741013 від 25.10.2013 р., та до фінансового відділу направлено вісім договорів про встановлення земельного сервітуту. У листі відповідача від 16.09.2015 р. за підписом заступника директора з ПРтаІ, адресованому, зокрема, начальнику фінансового відділу, зазначено про направлення оригіналів договорів сервітуту.

Таким чином, фактично роботи за договором № 741013 були виконані позивачем у 2015 році, сім договорів було направлено відповідачу 27.03.2015 р., восьмий договір - 19.06.2015 р., що не заперечується відповідачем. Неодноразове укладення сторонами додаткових угод до договору № 741013, якими змінювався строк виконання робіт, не спростовує висновків суду.

У розділі 3 договору № 741013 сторони узгодили порядок прийому і передачі робіт. Згідно п. 3.1 приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 10 банківських днів з дня одержання акту прийому передачі виконаних робіт та зареєстрованих у встановленому чинним законодавством порядку договорів сервітуту зобов'язаний підписати акт прийому-передачі виконаних робіт або направити мотивовану відмову від приймання робіт (п. 3.2). У разі мотивованої відмови замовника від підписання акту, сторони складають протокол розбіжностей (п. 3.3).

Згідно п.п. 5.2.1, 5.2.2 замовник зобов'язався: своєчасно та належним чином оформлювати акт прийому-передачі виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту його отримання від виконавця; сплачувати за виконані роботи відповідно до умов договору.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, мотивованої відмови від підписання акту приймання-передачі відповідач позивачу не надав, зареєстровані договори сервітуту на виконання умов договору № 741013 від позивача отримав.

Загальна сума договору (вартість робіт) визначена сторонами в п. 2.1 договору та становить 766689,92 грн. з ПДВ. Відповідачем за договором сплачено суму 305020,00 грн. Таким чином, заборгованість складає суму 461669,92 грн.

Відповідач доказів перерахування позивачу суми 461669,92 грн. суду не надав, наявність заборгованості не заперечив.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення суми боргу в розмірі 461669,92 грн. за договором № 741013 від 25.10.2013 р. є обґрунтованою, основаною на законі та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 30280,49 грн. 3% річних та суми 121419,19 грн. втрат від інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення 3% річних та втрат від інфляції заявлена обґрунтовано.

Позивач нараховує 3% річних за загальний період із 20.08.2015 р. до 25.10.2017 р. включно (798 дні прострочення). Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, судом встановлено, що він містить арифметичні помилки. Із відповідача на користь позивача стягується сума 30242,54 грн. 3% річних, згідно зробленого судом перерахунку. В іншій частині стягнення суми 3% річних судом відмовляється.

Втрати від інфляції позивач нараховує за загальний період із вересня 2015 р. по жовтень 2017 р. Разом з тим, при розрахунку позивачем допущені арифметичні помилки. Згідно з перерахунком суду сума втрат від інфляції за визначений позивачем період становить 138397,24 грн. Відповідно до приписів ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, із відповідача на користь позивача стягується сума 121419,19 грн. втрат від інфляції.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмове клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 вказаної постанови).

Згідно ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання судового рішення, відповідач вказує на знаходження підприємства протягом 2014-2017 років у тяжкому фінансовому стані, що, як наслідок, ускладнило виконання ним зобов'язань. Ступінь виконання зобов'язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед ПАТ Запоріжжяобленерго та політики НКРЕКП щодо встановлення нульових відсотків перерахування коштів на поточні рахунки ПАТ Запоріжжяобленерго з рахунку зі спеціальним режимом використання. За 12 місяців 2016 р. сума неотриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування нульового нормативу склала 538,9 млн.грн. У період із липня по листопад 2017 р. постановами НКРЕКП крім відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, було встановлено суми додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів із поточних рахунків ПАТ Запоріжжяобленерго . Зазначені відрахування фактично позбавляють ПАТ Запоріжжяобленерго всього прибутку від господарської діяльності. Починаючи з липня 2017 р. ПАТ Запоріжжяобленерго має заборгованість: за роботи, послуги та ТМЦ станом на 01.12.2017 р. - 72,3 млн.грн.; з оплати податків та зборів станом на 13.12.2017 р. - 205,3 млн.грн.; із заробітної плати перед працівниками за період: липень-листопад 2017 р. - 143,986 млн.грн. Відповідач має низький рівень надходжень коштів від споживачів електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Це обумовлено тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електроенергії. Станом на 15.11.2017 р. заборгованість споживачів за відпущену електроенергію склала 985 млн.грн. У зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб укладаються договори про реструктуризацію заборгованості за електроенергію, що є перенесенням термінів оплати за спожиту електроенергію. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83 затверджено Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено ПАТ «Запоріжжяобленерго» . Прийняття рішення про стягнення заборгованості без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника, та, як наслідок, може негативно вплинути на безпеку експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервність передачі та поставки енергії, на екологічну безпеку об'єктів електроенергетики, на збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо.

Докази на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідача долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані докази скрутного фінансового становища відповідача, що розцінюються судом як обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці, починаючи з січня 2018 року.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 9200,54 грн. покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 126 ГПК).

Позивачем до позовної заяви додано копії свідоцтва № 435 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4, договору про надання правової допомоги від 13.10.2017 р. № 400, відповідно до якого адвокат ОСОБА_1 здійснює за винагороду (плату) надання правової допомоги по представництву, захисту прав та законних інтересів позивача (замовник за договором) відносно стягнення заборгованості з ПАТ Запоріжжяобленерго по договору № 741013 від 23.10.2013 р., шляхом, зокрема, надання правової експертизи документів по стягненню заборгованості з ПАТ Запоріжжяобленерго , підготовки та подання від імені та в інтересах замовника позовної заяви, доповнень та уточнень до неї, клопотань, пояснень, заперечень, а також інших документів, необхідних для захисту прав та законних інтересів замовника. У п. 3.1 договору встановлений гонорар виконавця по даному договору. Згідно п. 2.2 договору здача-прийняття наданих послуг оформлюється актом. Відповідно до акту від 19.10.2017 р. здачі-прийняття наданих послуг по договору від 13.10.2017 р. № 400, до оплати належить сума 1500,00 грн., в акті зазначено яку саме правову допомогу надано замовнику (позивачу). Згідно з платіжним дорученням № 116 від 27.10.2017 р. позивач перерахував на рахунок адвоката суму 1500,00 грн. за умовами договору № 400 від 13.10.2017 р.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає заявлену суму 1500,00 грн. витрат на правову допомогу співмірною з заявленою сумою позову. Суд зауважує, що до стягнення заявлена основна сума заборгованості за договором, а також 3% річних та втрати від інфляції. Адвокат ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях господарського суду при розгляді даної справи, надано всі необхідні документи для вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи співмірність заявлених вимог, розумність та справедливість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 126, 129, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості за договором № 741013 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється дія (права) сервітуту від 25.10.2013 р. на загальну суму 613369,60 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, код ЄДРПОУ 33921191) суму 461669 (чотириста шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 92 коп. основного боргу за договором № 741013 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється дія (права) сервітуту від 25.10.2013 р., 30242 (тридцять тисяч двісті сорок дві) грн. 54 коп. - 3% річних, 121419 (сто двадцять одна тисяча чотириста дев'ятнадцять) грн. 19 коп. втрат від інфляції.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми 613331 (шістсот тринадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 65 коп. строком на чотири місяці, починаючи з січня 2018 року, шляхом стягнення щомісячно до останнього дня місяця рівними частинами по 153332 (сто п'ятдесят три тисячі триста тридцять дві) грн. 91 коп., в останній день місяця стягнення - 153332 (сто п'ятдесят три тисячі триста тридцять дві) грн. 92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр землеустрою та геодезії» (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, код ЄДРПОУ 33921191) суму 9199 (дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. судового збору, суму 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Повне рішення складено 09 січня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ярешко