Рішення

від 05.12.2017 по справі 910/17939/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/17939/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК ІНТЕРНЕТ ЛТД"

про стягнення 419 231,71 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Панасюк О. В., представник, довіреність № б/н від 11.08.2017 р.;

Від відповідача: Копилов А.Ю., представник, довіреність № б/н від 17.11.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 102 534,48 грн. основного боргу, 23 480,69 грн. інфляційної складової боргу, 5 660,21 грн. трьох відсотків річних, 65 408,93 грн. пені, 222 147,40 грн. неустойки, а також 6 288,48 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17939/17, розгляд справи призначено на 14.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 року відкладено розгляд справи до 05.12.2017 р.

У судовому засіданні 05.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник від відповідача у судовому засіданні 05.12.2017 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОК ІНТЕРНЕТ ЛТД" (рекламодавець) укладено договір, за умовами якого:

- ADMIXER (мережа ADMIXER) - це рекламна мережа, яка об'єднує сайти з метою комерційного розміщення реклами (пункт 1.1 Договору);

- рекламна компанія/компанія - це угода між виконавцем і рекламодавцем про розміщення оплаченої кількості показів реклами в мережі Інтернет, може бути у формі додатку до Договору (пункт 1.9 Договору);

- предметом договору є надання виконавцем рекламодавцю послуг з розміщення реклами в мережі Інтернет, а також умови надання зазначених послуг (пункт 2.1 Договору);

- виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг реклами в мережі Інтернет, а саме розміщення рекламних компаній рекламодавця на сайтах мережі ADMIXER, соціальних мереж, Skype відповідно до умов, узгоджених сторонами у Договорі та (або) додатках до нього (пункт 4.1 договору);

- рекламодавець зобов'язується, зокрема, оплачувати послуги виконавця в строки та в порядку, передбачені договором (пункт 5.1 договору);

- факт виконання взаємних зобов'язань сторін за Договором відображається в щомісячних актах приймання-передачі наданих послуг (або актах з іншою назвою, але відповідним змістом), який складається виконавцем у строк, узгоджений сторонами у підпункті 6 пункту 4.2 Договору, і що підписуються обома сторонами; рекламодавець зобов'язується підписати акт і надіслати його виконавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня його отримання; у разі, якщо протягом зазначеного терміну рекламодавець не надішле виконавцю підписаний рекламодавцем та скріплений його основною печаткою примірник акта або мотивовану відмову від приймання наданих послуг, послуги виконавця за такий звітний період вважаються наданими виконавцем в повному обсязі та належної якості, а також прийнятими рекламодавцем в останній день зазначеного строку незалежно від факту підписання сторонами акта за такий період (пункт 6.1 д оговору);

- нарахування за надані послуги здійснюється згідно з вартістю послуг виконавця з розміщення рекламних матеріалів, що вказані на офіційному сайті рекламної мережі ADMIXER в розділі "Вартість послуг" (пункт 7.1 договору);

- вартість рекламної компанії визначається як сума вартостей розміщення всіх профайлів рекламної компанії відповідно до вартості послуг виконавця, узгодженої сторонами; у разі необхідності сторони укладають додатки до Договору, в яких визначають вартість послуг виконавця з розміщення рекламної компанії та порядок оплати (пункт 7.3 договору);

- оплата послуг виконавця здійснюється рекламодавцем у грошовій безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у вигляді передплати на поточний рахунок виконавця, вказаний у розділі "Реквізити та підписи Сторін" Договору, чи інший поточний рахунок, вказаний виконавцем; надання послуг рекламодавцю буде здійснюватися до моменту фактичного використання авансу, якщо інше не передбачено додатками до Договору; з метою зручності здійснення платежів виконавцем на прохання рекламодавця може надати йому рахунок-фактуру на оплату; виконавець приступає до надання послуг після зарахування суми передплати на його рахунок (пункт 7.5 договору);

- у разі порушення термінів оплати, передбачених договором та (або) додатками до договору, рекламодавець сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 9.2 договору);

- за кожні 10 календарних днів прострочення платежів рекламодавець додатково сплачує виконавцю неустойку в розмірі 10% від суми боргу; сторони погоджують, що передбачені даним пунктом санкції вважаються іншим видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні частини другої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (пункт 9.3 договору);

- договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, якщо інше не передбачено Договором; закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, і від обов'язку з виконання прийнятих сторонами на себе за Договором зобов'язань; Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати Договір; число пролонгації Договору необмежене (пункт 11.1 договору).

Частиною першою статті 907 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 102 534,48 грн., що підтверджується актами надання послуг копії яких містяться у матеріалах справи.

Вказані акти надання послуг підписані уповноваженим представниками позивача та відповідача, а також скріплені печаткам підприємств.

Таким чином, послуги вважаються наданими позивачем і прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

10.06.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплатити заборгованість за надані послуги.

Проте, як станом на день подання даного позову, так і станом на день прийняття рішення у даній справі, відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, борг у сумі 102 534,48 грн. не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 102 534,48 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 9.2. договору пеню в розмірі 65 408,93 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. договору сторони встановили, що у разі порушення термінів оплати, передбачених договором та (або) додатками до договору, рекламодавець сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 65 408,93 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, 23 480,69 грн. інфляційних втрат та 5 660,21 грн. 3% річних.

Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 6.12. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховані відповідачу інфляційні втрати та три проценти річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 23 480,69 грн. інфляційних втрат та 5 660,21 грн. 3% річних, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, посилаючись на п. 9.3. договору, позивач просить суд стягнути за відповідача 222 147,40 грн. неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.3. договору, за кожні 10 календарних днів прострочення платежів рекламодавець додатково сплачує виконавцю неустойку в розмірі 10% від суми боргу; сторони погоджують, що передбачені даним пунктом санкції вважаються іншим видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні частини другої статті 546 Цивільного кодексу України.

Дослідивши вищевказаний пункт договору, суд прийшов до висновку, що неустойка, визначена п. 9.3. договору, та пеня (п. 9.2. договору), є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, тому не можуть бути застосовані у даному випадку одночасно, оскільки це приведе до застосуванням подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 222 147,40 грн. неустойки задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК ІНТЕРНЕТ ЛТД" (03065, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 42, офіс 1/6, код ЄДРПОУ 38214542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміксер ЮА" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13-Ж, корп. 2; код ЄДРПОУ 39560553) 102 534 (сто дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 48 коп. боргу, 65 408 (шістдесят п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 93 коп. пені, 5 660 (п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 21 коп. 3% річних, 23 480 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 69 коп. втрат від інфляції та 2 956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 276 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 29.12.2017 р.