Рішення від 02.01.2018 по справі 826/14323/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2018 року № 826/14323/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ФОРУМ

до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2017 року

№1867

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ФОРУМ (далі по тексту - позивач, ТОВ ТРК ФОРУМ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі по тексту - відповідач, Національна рада), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 05 жовтня 2017 року №1867 Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир (НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009, ефірне мовлення, позивні АВТОРАДІО ) .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зміна кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК ФОРУМ відбулася 13 листопада 2016 року, а відтак останній не зобов'язаний був подавати заяву та відповідні документи для переоформлення ліцензії на мовлення у порядку, визначеному статтею 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до Закону України Про телебачення і радіомовлення від 01 листопада 2016 року, оскільки останній набрав чинності лише 30 листопада 2016 року.

Заперечуючи з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, відповідач зазначив, що згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14 листопада 2016 року та 01 грудня 2016 року кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ТРК ФОРУМ значився ОСОБА_1, і лише станом на 11 липня 2017 року (день проведення позапланової перевірки) кінцевим бенефіціарним власником зазначено ОСОБА_2. При цьому, відповідач посилається на пункт 4 статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до якого позивач зобов'язаний був звернутися із заявою встановленої форми до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні на 21 листопада 2017 року.

У попереднє судове засідання з'явились представники сторін, за заявою яких у порядку, визначеному статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до судового розгляду справи. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в адміністративному позові. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У порядку частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час проведення судового засідання, представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, що стало підставою для постановлення судом 21 листопада 2017 року ухвали про перехід до розгляду справи в письмовому провадженні.

Поряд з цим, 08 грудня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про виклик свідка - провідного спеціаліста секретаріату представника Національної ради в Житомирській області ОСОБА_3, яка працює за адресою: вул. Театральна, 7, каб. 115, м. Житомир, 10014.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент подання вказаного клопотання, не було передбачено можливості сторони подати клопотання після того, як суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні за клопотанням сторін, як і строки розгляду таких клопотань.

При цьому, Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

У відповідності до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Кодекс адміністративного судочинства України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

А приписами пункту 10 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 246 Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що в описовій частині рішення зазначаються, зокрема, заяви, клопотання учасників справи.

З урахуванням зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути клопотання представника позивача на предмет його обґрунтованості та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суть клопотання представника позивача про виклик свідка - ОСОБА_3 зводиться до того, що вказана особа може повідомити суду про наявність або відсутність певної інформації в документах, які вже містяться в матеріалах справи, та яким суд надає оцінку під час постановлення рішення у даній справі,а тому у суду відсутні підстави для його задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ФОРУМ зареєстроване як юридична особа за адресою: 10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 20429745.

11 липня 2017 року посадова особа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на виконання рішення Національної ради від 01 червня 2017 року №833 та наказу Голови Національної ради від 04 липня 2017 року №5а/257, здійснила позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ФОРУМ , м. Житомир, позивні АВТОРАДИО , на предмет дотримання останнім вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Перевіркою встановлено, що 26 травня 2017 року до Національної ради надійшла заява ГО Детектор медіа (від 26.05.2017 вх. №24а/57) з проханням перевірити низку компаній на предмет дотримання ними вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , кінцевим бенефіціаром яких, згідно відомостей державного реєстру, є ОСОБА_2, серед яких є і ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир. В зв'язку з цим, а також на підставі наявних документальних свідчень, 01 червня 2017 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято Рішення №833 про призначення позапланової перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ФОРУМ , м. Житомир, ліцензія НР №00468-м від 20 лютого 2011 року, ліцензія НР №00469-м від 19 вересня 2009 року, з метою перевірки дотримання вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Під час перевірки було з'ясовано, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10 липня 2017 року кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир, є ОСОБА_2, Україна, 61171, АДРЕСА_4.

Поряд з цим, відповідно до наявних у відповідача документальних свідчень станом на 31 травня 2017 року заяви встановленого Рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення №2434 від 18 грудня 2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 року за №43/24820, зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир, не надало, чим, згідно висновків Акта позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України №2ПП/Жт/П/17, порушено вимоги статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

За вих. №13-07/17 від 13 липня 2017 року ТОВ Телерадіокомпанія ФОРУМ звернулось до Національної ради із зауваженнями-запереченнями на Акт позапланової перевірки №2ПП/Жт/П/17 від 11 липня 2017 року, в яких, серед іншого, зазначило про те, що до Національної ради 30 березня 2017 року на виконання вимог частини 2 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення було направлено відомості про структуру власності за 2016 рік. Серед інших документів був направлений Додаток №4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році . В цьому документі було зазначено, що в 2016 році змінився кінцевих бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_2. Також у запереченнях наголошувалось на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник змінився до набрання чинності пункту ґ частини 3 статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , телерадіоорганізація не зобов'язана була подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення, оскільки Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про телебачення і радіомовлення від 01 листопада 2016 року не містять обов'язку телерадіоорганізацій привести ліцензії у відповідність до Закону.

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1867 від 05 жовтня 2017 року Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир (НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009, ефірне мовлення, позивні: АВТОРАДИО ) вирішено визнати факт неподання ТОВ Телерадіокомпанія ФОРУМ , м. Житомир, заяв про переоформлення ліцензій НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009 у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; звернутися до суду із позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ Телерадіокомпанія ФОРУМ , м. Житомир, НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань відповідно до Конституції України та Закону України Про інформацію регулює Закон України Про телебачення і радіомовлення від 21 грудня 1993 року №3759-XII (далі по тексту - Закон України від 21 грудня 1993 року №3759-XII).

Так, відповідно до частини 1 статті 23 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

За приписами частини 1 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п'ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII до заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення; г) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку з переходом на суспільне телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України Про Суспільне телебачення і радіомовлення України ; ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

При цьому, у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін (частини 4 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII).

Водночас, статтею 37 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII встановлено, що Національна рада анулює ліцензію на мовлення на підставі: а) клопотання ліцензіата про анулювання ліцензії; б) рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата; в) несплати ліцензіатом ліцензійного збору у строки, встановлені відповідно до вимог цього Закону; г) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії; ґ) рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення. Також означеної статтею передбачено, що Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України; ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Так, позаплановою перевіркою позивача щодо дотримання телерадіоорганізацією законодавства України встановлено, що останній не подав заяву про переоформлення ліцензії НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009 у зв'язку із організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата (а.с. 11).

Під час розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 лютого 2017 року за вих. №14-02/17/3 ТОВ Телерадіокомпанія ФОРУМ надіслало до Національної ради (вх. № 16/688 від 15 лютого 2017 року) лист, у якому повідомило про те, що у ТОВ ТРК ФОРУМ змінився кінцевий бенефіціарний власник (контролер), ним став громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: 61171, АДРЕСА_4 (а.с.44).

Вказані обставини також підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11 липня 2017 року та станом на 20 листопада 2017 року (а.с. 50-53) і не заперечується сторонами у справі.

Щодо посилання позивача на те, що Закон України від 21 грудня 1993 року №3759-XII був доповнений нормою пункту ґ частини 3 статті 35, відповідно до якого підставою для переоформлення ліцензій на мовлення може бути зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника, на підставі Закону України Про внесення змін до Закону України Про телебачення і радіомовлення від 01 листопада 2016 року №1715-VIII та набрав чинності 30 листопада 2016 року, в той час як зміна кінцевого бенефіціарного власника у ТОВ ТРК ФОРУМ відбулася 13 листопада 2016 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача, станом на 14 листопада 2016 року у графі Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа значиться: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) засновника юридичної особи, якщо засновник юридична особа - 40317633 - ОСОБА_1 (НОМЕР_2, Україна, 04060, АДРЕСА_2).

Інформація аналогічного змісту вказана й у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача у відповідній графі станом на 01 грудня 2016 року.

Водночас, станом на 11 липня 2017 року та 20 листопада 2017 2017 року у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань у відповідній графі вказано: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) засновника юридичної особи, якщо засновник юридична особа - 40317633 - ОСОБА_2 ( НОМЕР_3, Україна, 61171, АДРЕСА_3).

Суд звертає увагу на те, що в силу приписів частини 1 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому в силу приписів частини 3 вказаної статті Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що Національній раді було чи могло бути відомо про декларацію про довірчу власність від 13 листопада 2016 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.20).

Окрім того, у додаткових поясненнях позивач самостійно вказує на те, що про такі зміни йому стало відомо лише у лютому 2017 року.

З приводу викладеного суд звертає увагу на те, що частина 4 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII зобов'язує ліцензіата у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера). До заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат має додати відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Також слід звернути увагу й на те, що у зауваженнях-запереченнях на Акт позапланової перевірки №2ПП/Жт/П/17 від 11 липня 2017 року позивач вказує на подання до Національної ради 30 березня 2017 року на виконання частини 2 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення відомостей про структуру власності за 2016 рік. Серед інших документів був направлений Додаток №4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році де зазначено, що в 2016 році змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_2 (а.с.16).

Одночасно з цим позивачем до позовної заяви додано копію відомостей про зміни у структурі власності у 2016 -31.03.2017 роках Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ФОРУМ , де в стовпчику 4 Опис змін вказано Змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_2 , у стовпчику 3 дата зміни вказано 07.02.2017 , а у стовпчику Тип правочину та документ, на підстав якого відбулася зміна - Протокол від 07.02.2017 №07/02/2017 (а.с.17).

Вказані обставини свідчать на користь висновку про те, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ ТРК ФОРУМ був змінений 07 лютого 2017 року, тобто під час дії вимог статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII щодо необхідності переоформлення ліцензії на мовлення та подачі відповідної заяви разом з документами, визначеними Законом України від 21 грудня 1993 року №3759-XII, протягом 30 робочих днів з дня виникнення підстав для таких дій.

Разом з тим, позивачем не подано до Національної ради заяви за формою, встановленою Рішенням Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 грудня 2013 року №2434, а матеріали справи не містять доказів протилежного.

Стосовно ж посилання позивача на вимоги пунктів 1, 2 частини 4 статті 17 Закону України Про державну реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд вважає за необхідно зазначити, що дотримання вимог вказаного Закону щодо документів, необхідних для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів, не є предметом даного спору та контроль за дотриманням таких вимог не належить до компетенції відповідача.

Крім наведеного, суд критично оцінює позицію ТОВ ТРК ФОРУМ про те, що кінцевий бенефіціарний власник змінився саме 13 листопада 2016 року. Така позиція суду мотивована тим, що згідно змісту Декларації про довірчу власність від 13 листопада 2016 року, копія якої додана до позовної заяви, Метью Бредлі, адреса: кабінет 102, цокольний поверх, будівля Блейк , перетин вулиць Ейр та Хатсон, м. Беліз, Беліз, заявив та підтвердив, що він володіє 10 000 акцій вартістю 1,00 гонконгський долар кожна компанії Бентлі оверсіз лімітед , утвореній у Гонконгу, зареєстрованої на його ім'я в якості номінального та довірчого власника в інтересах пана ОСОБА_2, НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2, і він зобов'язується та погоджується не передавати, не продавати та не відчужувати зазначені акції без відповідних вказівок Власника.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів того, що компанія Бентлі оверіз Лімітед є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ФОРУМ або Товариства з обмеженою відповідальністю Ліберті Файненс , а відповідно і доказів того, що вказана Декларація про довірчу власність має відношення до дати зміни кінцевого бенефіціарного власника у межах спірних відносин. Наведене спростовує твердження позивача про те, що кінцевий бенефіціарний власник змінився саме 13 листопада 2016 року.

Крім того, суд вказує на те, що на Декларації про довірчу власність від 13 листопада 2016 року, поданої позивачем разом із позовною заявою, не проставлений апостиль, як того вимагає Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 10 січня 2002 року №2933-III та яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року, а відтак суд не приймає Декларацію про довірчу власність як належний і допустимий доказ в розумінні статей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідачем порушено порядок накладення санкцій за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення суд зазначає наступне.

Згідно положень частини 1 статті 72 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

За приписами частини 2 статті 72 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.

Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

При цьому суд зазначає, що в силу приписів частини 7 вказаної статті рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Водночас згідно правил застосування штрафу, визначених частиною 8 статті 35 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII, останній може застосовуватися незалежно від застосування до порушника санкцій у вигляді попередження та виключно в разі вчинення телерадіоорганізаціями таких порушень: заклики до насильницької зміни конституційного ладу України; заклики до розв'язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті; пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження.

Однак, рішення про стягнення штрафу застосовується після оголошення попередження, в разі якщо ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки, у разі вчинення таких порушень: трансляцію програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини; трансляцію програм та передач або їх відеосюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо програма, передача або відеосюжет демонструвалися з порушенням часу демонстрування або не мали візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані, у порядку, передбаченому цим Законом; трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію"; трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу; розповсюдження і рекламу порнографічних матеріалів та предметів; пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування; 5 відсотків розміру ліцензійного збору за порушення умов ліцензії, визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї, та/або ліцензійних умов (крім вимог до організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов'язань ліцензіата) у частині програмної концепції.

Наведені норми у їх сукупності з обставинами справи та наведеними вище приписами пункту б частини 5 статті 37 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII дають підстави для висновку про те, що такий захід реагування на порушення вимог законодавства про телебачення і радіомовлення, як звернення до суду із позовом про анулювання ліцензії на мовлення, не пов'язаний послідовністю його застосування.

Суд також зважає на те, що згідно частини 4 статті 7 Закону України від 21 грудня 1993 року №3759-XII Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначені Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23 вересня 1997 року №538/97-ВР (далі по тексту - Закон України №538/97-ВР).

Стаття 13 Закону України від 23 вересня 1997 року №538/97-ВР визначає, що Національна рада здійснює нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій, а статтею 14 вказаного Закону встановлено, що Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме ліцензування телерадіомовлення.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

На підставі означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В контексті вищевикладеного суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при винесенні припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваного рішення Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК ФОРУМ , м. Житомир (НР №00468-м від 20.02.2011, НР №00469-м від 19.09.2009, ефірне мовлення, позивні: АВТОРАДІО ) аналізуються судом на предмет його правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент його прийняття та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ФОРУМ - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко