Ухвала

від 05.01.2018 по справі 815/4098/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/2518/17 815/4098/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 815/4098/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Х-ТД-ОПТ до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Х-ТД-ОПТ у липні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 30.09.2016 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 без змін.

Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області 21.08.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження.

Суддя Вищого адміністративного суду України Юрченко В.П. за результатами перевірки вказаної касаційної скарги на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) встановила, що така скарга не відповідає вимогам частини п'ятої цієї статті Кодексу (до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору). Крім того, з'ясовано, що касаційна скарга подана з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу строку без поважних підстав такого пропуску. Інших недоліків в оформленні касаційної скарги не виявлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Юрченко В.П. від 31.08.2017 касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишено без руху з вищезазначених підстав та надано скаржнику строк для усунення недоліків (надати документ про сплату судового збору та вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з наданням належних доказів, що підтверджують відповідні обставини) - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.08.2017 була отримана відповідачем 14.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102919879065.

На виконання вимог ухвали від 31.08.2017 Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області на адресу суду касаційної інстанції надіслано платіжне доручення від 20.09.2017 №342 про сплату судового збору в сумі 6614,4грн. та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Шипуліну Т.М.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, суд виходить з такого.

Як зазначено вище, суддею Вищого адміністративного суду України встановлено, що касаційна скарга у справі №815/4098/16 подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги податковий орган посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з державного бюджету об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги. На підтвердження вказаних доводів відповідач надав копію тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік, постанову від 14.12.2016 щодо відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача судового збору в сумі 1669976,1грн., копію листа Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м.Львова Львівської області від 04.01.2016, копії листів Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 10.01.2017, 28.02.2017, 03.03.2017, 06.03.2017, 10.03.2017, 14.06.2017 щодо відсутності відкритих асигнувань по КВЕД 2800 Інші видатки .

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Згідно з абзацом 2 пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 , під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №815/4098/16 фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 815/4098/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Х-ТД-ОПТ до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк