Постанова

від 22.12.2017 по справі 753/14224/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 33/796/2907/2017 Суддя у першій інстанції: ДомарєвО.В.

Категорія: ч. 1 ст.163-1 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, його представника за довіреністю ОСОБА_5, який є фахівцем в галузі права, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року щодо,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ АКС БУД , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 163-1 КупАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, ОСОБА_4визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 85 гривень на користь держави.

Цією ж постановою з ОСОБА_4 стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 320 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, та закрити провадження у справі за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт зазначає, що у ТОВ АКС БУД бухгалтерський та податковий облік вівся та ведеться у відповідності до законодавства України, а викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не відповідають дійсності та є нічим іншим, як припущенням посадової особи контролюючого органу. Дана позиція підтверджується, по-перше запереченнями на акт податкової перевірки від 28.07.2017 р., яке було направлено на адресу контролюючого органу; по-друге первинними документами (Договори, Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, оборотно-сальдова відомості по рахунку 631, картка рахунку 631 по обом договорам), які свідчать про належне ведення обліку на підприємстві та підтверджують реальність господарських операцій по взаємовідносинах з вказаним у акті контрагентом. Тому зазначене вказує на відсутність події та складу правопорушення.

Крім того, апелянт зазначає, що на день розгляду адміністративного матеріалу процес оскарження повідомлення-рішення не завершився, що виключає собою подію та склад адміністративного правопорушення, та даний факт підтверджується скаргою на ППР та отриманим від ГУ ДФС України рішенням від 15.09.2017 року №20598/6/99-99-11-01-02-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення.

Також, апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва, оскільки справа була розглянута у його відсутність, йому не направлялася і не була вручена жодна повістка про виклик до суду, вказану постанову отримав простим поштовим відправленням лише 25 жовтня 2017 року.

Так, згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дані про вручення ОСОБА_4 копії постанови судді місцевого суду у матеріалах справи відсутні.

Як зазначив у апеляційній скарзі ОСОБА_4, зі змістом оскаржуваної постанови він ознайомився 25 жовтня 2017 року, коли отримав зазначену постанову простим поштовим відправленням, тоді як подав апеляційну скаргу 01 листопада 2017 року.

У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_4 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що копію оскаржуваної постанови апелянт отримав у визначений законом строк.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 його представника за довіреністю ОСОБА_5, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, суддею при розгляді даної справи ці вимоги закону були порушені, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для прийняття об'єктивного та правильного рішення.

Так, суддею не дотримані вимоги ст. 256 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. У ньому повинна бути вказана суть правопорушення.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення № 44 від 28 липня 2017 року не відповідає зазначеним вимогам закону.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ АКС БУД посадовою особою головним державним ревізором-інспектором Блізненко В.В. встановлено, що директор ТОВ АКС БУД ОСОБА_4 вчинив правопорушення щодо порядкуведення податкового обліку, а саме порушення вимоги: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 111 750 грн., в тому числі за серпень 2015 року у сумі 111 750 гривень, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (а .с.1 ), тобто протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи, не вказано, які дії вчинені безпосередньо ОСОБА_4 при веденні податкового обліку, у чому саме з його боку полягає порушення ведення такого обліку, відсутні будь-які документи щодо його функціональних обов'язків.

При цьому, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається ,та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме діяння вчинені останнім та в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1631 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_4 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.

Відповідно до постанови від 05 жовтня 2017 року, суддя Дарницького районного суду м. Києва висновок про вчинення ОСОБА_4правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи доказам не надав, фактичні обставини справи не з'ясував, отже не виконав вимоги КУпАП та прийшов до передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, приводом для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності стали результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АКС БУД (код ЄДРПОУ 36825024) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ Горсан (код ЄДРПОУ 39791208) за період з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року, (а.с. 3-11).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Відповідно до статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Однак, визнаючи ОСОБА_4 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя у постанові як на докази його винуватості, послався на протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки. Разом з тим, поза увагою суду залишилися ті обставини, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів ознайомлення ОСОБА_4 з протоколом про адміністративне правопорушення та вручення йому копії цього протоколу, а також те, що по справі не з'ясовані й інші обставини, які мають істотне значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З долучених до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що директор ТОВ АКС БУД ОСОБА_4 з висновками Акту перевірки податкового органу не погодився, та у встановленому законодавством України порядку подав скаргу на акт перевірки від 28 липня 2017 року та повідомлення рішення , яка станом на день винесення постанови Дарницьким районним судом м. Києва, а саме на 05 жовтня 2017 року, не була розглянута.

Разом з тим, дана скарга директора ТОВ АКС БУД ОСОБА_4 розглянута 26.10.2017 року та ДФС у м. Києві було прийняте рішення про залишення без змін ППР ГУ ДФС у м. Києві від 14.08.2017 № 0005501402, а скаргу без задоволення. Однак директор ТОВ АКС БУД ОСОБА_4 подав до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, висновки судді місцевого суду провчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки на момент розгляду справи процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень тривала, тобто акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України був не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість підставибули відсутні, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_4 за відсутності інших доказів у справі.

Викладене свідчить про обґрунтованість доводів апелянта про те, що при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення суддя не виконав вимоги ст. 280КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення, а тому постанова судді Дарницькогорайонного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року підлягає скасуванню тазакриттю провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_4визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Т.В.Фрич