Рішення

від 09.01.2018 по справі 500/1402/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1402/17

Провадження № 2/500/20/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Івановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2017 року позивачі ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовними вимогами, якими просять визнати за ними в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, право власності земельну ділянку площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5, а за кожним - на 1/2 частину, мотивуючи тим, що державним нотаріусом їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності спадкодавця.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляду справи за їх відсутності, де зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 09.02.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-08-601.

Дана інформація підтверджена листом Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 9-15-0.183-793/126-17 від 13.05. 2017р.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 03.02.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Після смерті ОСОБА_5, згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5.

Відповідно до заповіту, посвідченого 09.11.2007 року секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрованого у книзі записів нотаріальних дій за №789, ОСОБА_5 заповіла земельну ділянку площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Інших спадкоємців немає.

Спадкоємцями за заповітом є позивачі.

Позивачі спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернулися до державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується копіями відповідних заяв, наявних у матеріалах справи.

На звернення позивачів до з приводу отримання свідоцтва про спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку, державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області листом за №12/02-14 від 06.01.2018р. їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що відсутній оригінал Державного акту, тобто документу, що міг би підтвердити право власності та належності спадкодавця спадкової земельної ділянки.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Як зазначають позивачі, надати оригінал правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку немає можливості, у зв'язку із його втратою.

При цьому, як вбачається із Листа Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 9-15-0.183-793/126-17 від 13.05. 2017р. земельна ділянка площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 09.02.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-08-601.

Враховуючи викладене, на думку суду відсутні сумніви щодо належності земельної ділянки площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 року

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, судом встановлено, що позивачі спадщину після померлої ОСОБА_5 прийняли шляхом подачі в установлений законом шестимісячний строк до нотаріуса заяв про прийняття спадщини, осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця немає, інших спадкоємців немає, з огляду на встановлене позивачі обґрунтовано вимагають визнання за ними права власності на спадкову власність.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_8, виданий 22.02.2000 року Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_2, виданий 13.01.2017 року органом 5119, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_9, виданий 06.12.2013 року Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: 68655,АДРЕСА_1) до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Вишнева (Кірова), 80, Ід. код 04378534) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_2, виданий 13.01.2017 року органом 5119, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, право власності на земельну ділянку площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий 09.02.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-08-601).

Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_9, виданий 06.12.2013 року Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: 68655,АДРЕСА_1) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,8082 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №853, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий 09.02.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-08-601).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А.С.Адамов