Рішення

від 21.12.2017 по справі 910/6686/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2017Справа № 910/6686/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" простягнення 6 107 772 грн 46 коп. та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" Приватного акціонерного товариства Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" про визнання договору № 2-18/03 від 18.03.2016 недійсним Представники: від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явились від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Левченко Д.Ю. - представник за довіреністю від третьої особи (відповідача за зустрічним позовом): не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" з вимогами Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 6 107 772 грн 46 коп. заборгованості за контрактом від 15.07.2011 № UE/001/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" було укладено договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, яке виникло з укладених між відповідачем та Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" контракту № UE/001/2 від 15.07.2011, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача, що ґрунтується на порушенні відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство Комунальне підприємство "Укренергомонтаж".

05.05.2016 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" та Приватного акціонерного товариства Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство КП "Укренергомонтаж" передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив", а останній в свою чергу прийняв право вимоги до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в розмірі 6170772,46 грн. основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі контракту № UE/001/2 від 15.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016 є договором факторингу і оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" не є фінансовою установою та не має ліцензії з надання фінансових послуг, а отже не може бути стороною даного договору, який на підставі статті 227 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2016 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" задоволено повністю, з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" стягнуто 6 107 772 грн 46 коп. основного боргу, 91 616 грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 24.01.2017 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, первісний позов задоволено повністю, з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" стягнуто 6 107 772 грн 46 коп. основного боргу, 91 616 грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 910/6686/16 та рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6686/16 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 справу № 910/6686/16 прийнято до свого провадження та призначено до розгляд на 14.09.2017.

13.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 розгляд справи відкладено на 17.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 розгляд справи відкладено на 13.11.2017.

24.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про поворот виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернуто заявнику без розгляду.

02.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про поворот виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 задоволено заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про поворот виконання рішення суду та видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 6 199 389 грн 05 коп. сплачених за скасованими рішенням.

Судове засідання, призначене на 13.11.2017, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд справи призначено на 21.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2017, у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, та розгляд справи по суті призначено на 21.12.2017.

Представники позивача за первісним позовом та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання 21.12.2017 з'явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених первісних позовних вимог та в повному обсязі підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги.

У судовому засіданні 21.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 між Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (підрядник за договором) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник за договором) укладено контракт "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" № UE/001/2 (далі - контракт), відповідно до умов якого замовник доручає підряднику проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж, налагодження та введення в експлуатацію визначеного об'єкту, а саме "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" (далі - об'єкт), а підрядник погоджується взяти на себе виконання вказаних робіт на умовах, визначених контрактом.

У відповідно до статті 2 контракту замовник погоджується виплатити підряднику ціну контракту з урахуванням виконання підрядником його обов'язків. Всього ціна контракту - 114 909 849 грн 33 коп., крім того ПДВ 22 981 969 грн 87 коп., всього 137 891 819 грн 20 коп., як вказано в таблиці цін № 5.

Доповненням № 4 від 15.04.2014 до контракту внесено зміни до ціни контракту, визначивши, що загальна ціна контракту становить 117 397 003 грн 88 коп., крім того ПДВ - 23 497 400 грн 78 коп., всього 140 876 404 грн 66 коп.

Ціна контракту складається з: вартості установок і запасних частин, що поставляються з країни замовника - 100 966 812 грн 79 коп. з ПДВ, як вказано в таблиці цін № 2; вартості проектних послуг - 1 331 942 грн 84 коп. з ПДВ, як вказано в таблиці цін № 3; вартості монтажних та інших послуг - 38 311 260 грн 46 коп. з ПДВ, як вказано в таблиці цін № 4.

Додаток 1 (зі змінами) до контракту регулює питання щодо умов та порядку оплати.

Відповідно до вказаного додатку 1, замовник оплачує підряднику описаним нижче чином та у вказані строки, на основі розбивки цін.

Платежі у відповідності до таблиць цін № 2, 3, 4 цього контракту без ПДВ будуть здійснюватися за рахунок кредитних коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку в українських гривнях (UAH) на рахунок підрядника.

Умовами таблиці № 4 додатку 1 до контракту передбачено, що у відношенні монтажу та інших послуг здійснюється наступні платежі:

30 % загальної суми вартості монтажних та інших послуг в якості авансового платежу протягом шістдесяти (60) днів після отримання двох оригіналів рахунку-фактури та безвідкличної гарантії на авансовий платіж на еквівалентну суму, виставлену на користь замовника по формі, наведеній в додатку 8 до контрактної угоди. Гарантія на авансовий платіж може бути скорочена пропорційно вартості робіт, виконаних підрядником, з підтвердженням факту виконаних робіт актом здачі прийняття монтажних та інших послуг, підписаного підрядником та замовником.

60 % від фактичної вартості монтажних та інших послуг, викопаних Підрядником, протягом попереднього періоду (не менше місяця), після отримання Замовником заявки Підрядника, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання наступних документів: 2 оригінали рахунку-фактури; 5 оригіналів підписаного підрядником та замовником акту здачі-прийняття виконаних монтажних та інших послуг; 5 оригіналів підписаної підрядником та замовником довідки про вартість виконаних послуг

5 % від загальної суми вартості монтажних робіт, виконаних підрядником, по факту оформлення свідоцтва про завершення робіт, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури

5 % від загальної суми вартості монтажних робіт, виконаних підрядником, по факту оформлення акту готовності об'єкту до експлуатації, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, на виконання умов контракт "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" № UE/001/2 від 15.07.2011 позивачем було виконано роботи, що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим відтисками печаток підприємств актом здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014, актом коригування № 5-1 до акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014, актом здачі-приймання монтажних та інших послуг № 6 від 24.12.2015, актом здачі-прийняття проектних послуг № У2 від 25.12.2015 та актом прийому-передачі установок та обов'язкових запасних частин, що поставляються з країни замовника № 31 від 24.12.2015.

Відповідно до акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014 підрядником замовнику надано послуги за контрактом на загальну суму 4 179 314 грн 03 коп.

В акті зазначено, що виключається з платежу у відповідності до положень додатку 1 до контракту: а) сума авансового платежу (30 %) - 1 253 794 грн 21 коп.; б) 5% - 208 965 грн 70 коп. - мають бути виплачені по факту отримання свідоцтва про завершення робіт, протягом 60 днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури; в) 5% - 208 965,70 грн. - мають бути виплачені по факту оформлення акту готовності об'єкту до експлуатації, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури. Всього по вказаному акту мато бути перераховано підряднику 2 507 588 грн 42 коп.

У подальшому 24.12.2015 підрядником та замовником було підписано акт коригування № 5-1 до акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014.

Відповідно до вказаного акту коригування сторони погодили, що підлягає перерахуванню на рахунок підрядника за надані по акту послуги, сума в розмірі 1 570 237 грн 29 коп. На підставі вказаного акту коригування відповідачу було виставлено рахунок № 70 від 19.01.2016 на оплату наданих монтажних та інших послуг в розмірі 1 570 237 грн 29 коп., який було направлено замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016.

Отже, відповідно до положень додатку 1 до контракту, замовнику у строк до 21.03.2016 мав сплатити вартість наданих по акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014, що відповідно до акту коригування, становить 1 570 237 грн 29 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 6 від 24.12.2015 підрядником було надано послуги по контракту на загальну суму 1 116 987 грн 01 коп.

В акті зазначено, що виключається з платежу у відповідності з положеннями додатку 1 до контракту: а) сума авансового платежу (30 %) - 335 096 грн 10 коп.; б) 5% - 55 849 грн 36 коп. - мають бути виплачені по факту отримання свідоцтва про завершення робіт, протягом 60 днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури; в) 5% - 55 849 грн 36 коп. - мають бути виплачені по факту оформлення акту готовності об'єкту до експлуатації, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури. Всього по вказаному акту замовником, у строк до 21.03.2016, має бути перераховано підряднику 670 192 грн 19 коп.

На підставі вказаного акту № 6 від 24.12.2015 замовнику було виставлено рахунок № 72 від 19.01.2016 на оплату наданих монтажних та інших послуг на суму 670 192 грн 19 коп., який було направлено замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016.

Відповідно до свідоцтва № 1 про завершення робіт від 29.12.2015 замовник має сплатити підряднику 2 500 507 грн 58 коп. за встановлене обладнання та обов'язкові запчастини, та 903 823 грн 76 коп. за надані монтажні та інші послуги.

На підставі вказаного свідоцтва № 1 від 29.12.2015 було виставлено рахунок № 74 від 02.02.2016 на оплату 2 500 507 грн 58 коп. та рахунок № 75 від 02.02.2016 на оплату 903 823 грн 76 коп., які були направлені замовнику листом № 545/02-16 від 02.02.2016.

Отже, відповідно до положень додатку 1 до контракту, відповідач у строк до 04.04.2016 за рахунками № 74 та № 75 мав сплатити 3 404 331 грн 34 коп.

Умовами таблиці № 3 додатку 1 до контракту передбачено, що у відношенні послуг по проектуванню здійснюються наступні платежі:

10 % загальної суми вартості проектних робіт в якості авансового платежу протягом шістдесяти (60) днів після отримання двох оригіналів рахунку-фактури та безвідкличної гарантії на авансовий платіж на еквівалентну суму, виставлену на користь замовника по формі, наведеній в додатку 8 до контрактної угоди.

90 % від загальної суми вартості проектних послуг по факту прийняття проекту менеджером проекту згідно пункту 20 ОУК протягом шістдесяти днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури та підписання замовником та підрядником акту прийому-передачі виконаних проектних послуг.

Відповідно до акту здачі-прийняття проектних послуг № У2 від 25.12.2015 підрядником було надано послуги по контракту на загальну суму 25 440 грн 00 коп.

На підставі вказаного акту № У2 від 25.12.2015 було виставлено рахунок № 73 від 19.01.2016 на оплату наданих проектних послуг на суму 25 440 грн 00 коп., який було направлено замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016.

Отже, відповідно до положень додатку 1 до контракту, відповідач у строк до 21.03.2016 мав сплатити вартість наданих по акту здачі-прийняття проектних послуг № У2 від 25.12.2015, що становить 25 440 грн 00 коп.

Умовами таблиці № 2 додатку 1 до контракту передбачено, що у відношенні установок та обов'язкових запасних частин, що поставляються з країни замовника, здійснюються наступні платежі:

10 % від загальної суми в якості авансового платежу протягом шістдесяти (60) днів по отриманню двох оригіналів рахунку-фактури та безвідкличної гарантії на авансовий платіж на еквівалентну суму, виставлену на користь замовника по формі, наведеній в додатку 8 до контрактної угоди. Гарантія на авансовий платіж може бути скорочена пропорційно вартості установок та запасних частин, що доставляються на будівельний майданчик з підтвердженням факту доставки по товаросупровідній та вантажній документації. У зв'язку з збільшенням загальної вартості установок та обов'язкових запасних частин по таблиці цін № 2 на суму 6 083 649 грн 23 коп. Замовник має додатково виплатити підряднику аванс в сумі 608 364 грн 92 коп. (включаючи ПДВ) по отриманню двох оригіналів рахунку-фактури та безвідкличної гарантії на авансовий платіж на еквівалентну суму, виставлену на користь замовника по формі, наведеній в додатку 8 до контрактної угоди.

80 % від загальної суми по факту доставки протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання наступних документів: 5 оригіналів акта прийому-передачі установок та обов'язкових запасних частин, підписаного замовником та підрядником; 5 оригіналів акту прийому-передачі установок підряднику в монтаж, підписаного замовником та підрядником; 2 оригінали рахунку-фактури підрядника; оригінал та дві копії пакувального листа, що вказує на вміст кожної упаковки; оригінал та дві копії гарантійного сертифікату виробника чи постачальника; оригінал та дві копії звіту про приймальний заводський контроль постачальника; оригінал та дві копії сертифікату походження.

Відповідно до акту прийому-передачі № 31 установок та обов'язкових запасних частин, що поставляються з країни замовника від 24.12.2015 підрядник передав, а замовник прийняв установки та обов'язкові запасні частини на загальну суму 627 209 грн 99 коп.

На підставі вказаного акту № 31 від 24.12.2015 було виставлено рахунок № 71 від 25.01.2016 на оплату устаткування та запасних частин на суму 500 571 грн 64 коп., який було направлено замовнику листом № 537/01-16 від 25.01.2016.

Отже, відповідно до положень додатку 1 до контракту, замовник у строк до 25.03.2016 мав сплатити вартість поставлених по акту № 31 від 24.12.2015, що становить 500 571 грн 64 коп.

18.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "Укренергомонтаж" (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" (новий кредитор за договором) було укладено договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 (далі - договір про відступлення), відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає права вимоги до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в розмірі 6 170 772 грн 46 коп. основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі контракту № UE/001/2 від 15.07.2011, який був укладений між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж".

У відповідності до пункту 2.2. договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що ціна договору, яку сплачує новий кредитор первісному кредитору за відступлення права вимоги становить 6 170 772 грн 46 коп.

Згідно з пунктом 3.1. договору про відступлення первісний кредитор зобов'язується після підписання цього договору передати за актом прийому-передачі новому кредитору оригінали документів, що підтверджують основне зобов'язання (контракту № UE/001/2 від 15.07.2011 "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" з додатковими угодами до нього, акти прийому-передачі. свідоцтва про завершення робіт, виставлені рахунки, листи, претензії та відповіді на них тощо), а також інші документи, що засвідчують права, які передаються за даним договором, про що сторонами складається відповідний акт, який є підставою для переходу до нового кредитора прав вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно акту прийому-передачі від 18.03.2016 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, перелік який наведений в цьому акті.

Відповідно до пункту 3.2. договору про відступлення новий кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором шляхом надсилання письмового повідомлення боржнику.

Як вбачається з листа № 2-22/03 від 22.03.2016 позивач повідомив відповідача про відступлення Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" права вимоги за контрактом № UE/001/2 від 15.07.2011 "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" за рахунками № 70 від 19.01.2016, № 71 від 25.01.2016, № 72 від 19.01.2016, № 73 від 19.01.2016, № 74 від 02.02.2016 та № 75 від 02.0.2016 на загальну суму 6 170 772 грн 46 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вбачається з позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" звернулося до суду з вимогою про стягнення з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованості у розмірі 6 170 772 грн 46 коп. за виконані роботи за контрактом № UE/001/2 від 15.07.2011 "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева", право вимоги на яку перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016.

Крім того, Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" заявлено зустрічні вимоги про визнання недійсним на підставі статті 227 Цивільного кодексу України, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" та Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж", договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню у повному обсязі, тоді як вимоги позивача за зустрічним позовом є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи попередні рішення першої та апеляційної інстанції у даній справі колегія Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили положення договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, не з'ясували правової природи цього правочину та відповідності його умов вимогам чинного законодавства.

Частина третя статті 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Норму статті 6 Цивільного кодексу України розкриває стаття 627 цього Кодексу, в якій зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Розділ І книги п'ятої Цивільного кодексу України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.

Так, відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Водночас слід зазначити, що правовідносини стосовно фінансування під відступлення права грошової вимоги урегульовано главою 73 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Як вбачається з пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги, сторони домовились, що ціна договору, яку сплачує новий кредитор первісному кредитору за відступлення права вимоги становить 6 170 772 грн 46 коп.

При цьому, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (частина 1 статті 1084 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення наведені у пункті 2.1 договору про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків.

Зі змісту умов цього договору вбачається, що Приватне акціонерне товариство КП "Укренергомонтаж"як кредитор уступило грошову вимогу до боржника - Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в обмін на грошові кошти, які новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" зобов'язалося сплатити останньому, тобто за умовами оспорюваного договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника).

Відмежування договору факторингу від інших подібних договорів, зокрема договір цесії, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин у частині третій статті 1079 Цивільного кодексу України зазначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно з визначенням термінів, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону).

За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою.

При цьому частинами 1, 2 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальності вартості фінансових активів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Згідно з частиною 1 статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу України, якою передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з наявних матеріалах справи доказів, відповідачами за зустрічним позовом не надано суду доказів в підтвердження того, що являються фінансовими установами у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", які можуть надавати фінансові послуги у формі факторингу, оскільки дані товариства не включено до Переліку фінансових установ, внесених до Державного реєстру фінансових установ.

Отже, оспорюваний договір укладено сторонами з порушенням вищевказаних вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Закону України "Про страхування", а тому, вимоги про визнання договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016 недійсним є законними та обґрунтованими.

Згідно з положеннями частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" про стягнення з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованості за контрактом "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" № UE/001/2 від 15.07.2011 у розмірі 6 107 772 грн 46 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки право вимоги позивачем набуто за недійсним правочином.

Крім того, суд зазначає, що викладені у відзиві на позовну заяву твердження Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо сплати останнім авансу на користь Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" за контрактом "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" № UE/001/2 від 15.07.2011 у розмірі 10 132 983 грн 65 коп., що є більшим за суму актів № 5, 5-1, 6, У2 та 31 та покриває їх вартість, не приймається судом до уваги, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 7 від 23.12.2011 на суму 131 074 грн 28 коп. та № 203 від 14.11.2014 на суму 7 507 350 грн 08 коп. свідчать про оплату відповідачем авансу відповідно до рахунків № 5 від 30.09.2011, № 65, № 66, № 67, № 68 та № 69 від 18.09.2014, тоді як спірними рахунками за первісним позовом є: № 70 від 19.01.2016, № 71 від 25.01.2016, № 72 від 19.01.2016, № 73 від 19.01.2016, № 74 від 02.02.2016 та № 75 від 02.0.2016.

Також, твердження відповідача щодо не доведення позивачем факту настання права вимоги до відповідача щодо стягнення грошових коштів за контрактом "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" № UE/001/2 від 15.07.2011, у зв'язку з ненаданням замовником нових рахунків на оплату взамін відкликаним, не приймаються судом до уваги, оскільки з урахуванням наведених положень укладеного сторонами договору, виходячи з факту підписання сторонами актів, строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.

За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки рахунком-фактурою не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Порядок створення, отримання та відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Слід звернути увагу на те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №37/405 від 29.09.2009.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" про стягнення з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 6 107 772 грн 46 коп. заборгованості за контрактом від 15.07.2011 № UE/001/2, відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" та Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" (87500, Донецька область місто Маріуполь, вулиця Ушакова, будинок 12, ідентифікаційний код 40330874) та Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 21-Б, нежиле приміщення 34, ідентифікаційний код 04543795).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" (87500, Донецька область місто Маріуполь, вулиця Ушакова, будинок 12, ідентифікаційний код 40330874) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25) судові витрати у розмірі 425 631 (чотириста двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять одна) грн 32 коп.

5. Стягнути з Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 21-Б, нежиле приміщення 34, ідентифікаційний код 04543795) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25) судові витрати у розмірі 3 925 (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 10.01.2018

Суддя Н.Б. Плотницька