Рішення

від 14.12.2017 по справі 917/1736/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017р. Справа № 917/1736/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1а, код ЄДРПОУ 30210582)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Кристал-Плюс" (39610, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 1-Г, код ЄДРПОУ 38468832)

про стягнення 706499,03 грн. та розірвання договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1

Суддя Ореховська О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.12.2017р. № 1-411

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 20.11.2017р.

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой", м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Солстрой" - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Кристал-Плюс", м. Кременчук (далі по тексту - ТОВ "Торгова Група "Кристал-Плюс" - відповідач) про стягнення 706 499,03 грн. та розірвання договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.10.2017р. зазначену позовну заяву прийнято судом до розгляду і порушено провадження у справі № 9171736/17. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.11.2017р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2017р. розгляд справи відкладено на 14.12.2017р. у зв"язку з неявкою в судове засідання відповідача та невиконанням ним вимог ухвали господарського суду Полтавської області від 23.10.2017р. (п. 5).

11.12.2017р. від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 15034 від 11.12.2017р.), в якому відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач стверджує, що на адресу позивача ним було поставлено щебеневої продукції в кількості 2 029,2 т, на підтвердження чого посилається на товарно-транспортні накладні (копії зазначених накладних додані до відзиву) , які, як вказує відповідач, підписані уповноваженими представниками сторін в місці поставки товару - вул. Здолбунівська , 15-а у Дарницькому районі м. Києва.

Також відповідач через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів (вх. № 15033 від 11.12.2017р. ), в якому просить суд:

- витребувати у позивача - ТОВ "Солстрой" засвідчений належним чином витяг із Журналу транспортного контролю підприємства, яке здійснює охорону - контрагента ТОВ "Солстрой" за період з 01.06.2017р. по 04.10.2017р.;

- витребувати у ТОВ "ЗБК" (підприємство - перевізник, код ЄДРПОУ 39387901) і ТОВ "Дельтаспецтех" (підприємство - перевізник, код ЄДРПОУ 40699643) копії фінансово-господарських документів (подорожних листів) на транспортні засоби, які здійснювали перевезення щебеневої продукції на адресу вул. Здолбунівська , 15-а у Дарницькому районі м. Києва за період з 01.06.2017р. по 04.10.2017р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Клопотання відповідача про витребування доказів в частині витребування доказів у ТОВ "ЗБК" (підприємство - перевізник, код ЄДРПОУ 39387901) і ТОВ "Дельтаспецтех" (підприємство - перевізник, код ЄДРПОУ 40699643) судом відхиляється з огляду на те, що докази, які просить витребувати відповідач у зазначених осіб, стосуються господарських відносин відповідача з його контрагентами (перевізниками щебеневої продукції) і не є належними доказами у даній справі.

Також судом відхиляється клопотання відповідача в частині витребування доказів у позивача - ТОВ "Солстрой", оскільки умовами договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1, зокрема п. 2.4, п. 2.5. договору, сторони визначили, що приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в пункті призначення, визначеному у п. 1.3. Договору, передача Товару здійснюється за накладною, за підписом представників Сторін. Отже, факт відвантаження щебеневої продукції позивачу, має підтверджуватися накладною, підписаною представниками позивача і відповідача. Витяг із Журналу транспортного контролю підприємства, яке здійснює охорону - контрагента ТОВ "Солстрой", за період з 01.06.2017р. по 04.10.2017р., на витребуванні якого наполягає відповідач, не підтверджує факт здійснення господарської операції ( відвантаження продукції ) позивачу і не є належним доказом у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, суд встановив:

24.05.2017р. між ТОВ "Солстрой" (позивач у справі) та ТОВ "Торгова Група "Кристал-Плюс" (відповідач у справі ) укладено договір поставки № КП 24/05-1 (далі - договір поставки) (а.с. 11-16 т. 1). Зазначений договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017р., а частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання (п. 7.1. договору поставки).

Умовами договору поставки сторони визначили, зокрема, наступне:

- у порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Торгова Група "Кристал-Плюс" (за умовами договору - Постачальник) зобов"язалось передати у власність ТОВ "Солстрой" (за умовами договору - Покупець) замовлений товар - щебенева продукція (далі - товар), що постачається, а Покупець зобов"язався приймати цю продукцію та здійснювати її оплату. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю вимірювання, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках та рахунках за підписом повноважних представників Сторін встановлюється у Додатку до договору (п. 1.1. договору поставки);

- товар постачається для "Будівництво першої черги торговельно - розважального комплексу з паркінгом за адресою: 4-ий "а" мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, будівельна адреса: вул. Здолбунівська , 15-А у Дарницькому районі м. Києва (далі - об"єкт) (п. 1.3. договору поставки);

- Постачальник, одержавши замовлення надає Покупцеві рахунок, що є підтвердженням прийняття замовлення, а покупець зобов"язаний оплатити рахунок (п. 2.1. договору поставки);

- Постачальник зобов"язаний поставити замовлений товар на об"єкт Покупця у термін не пізніше ніж 10 календарних днів із дати отримання замовлення Покупця, та попередньої оплати у термін погоджений сторонами ( п. 2.2. договору поставки);

- розрахунковий платіж, що сплачується Покупцем, становить 100% вартості Продукції, та сплачується шляхом попередньої оплати протягом 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку Постачальника ( п. 2.3. договору поставки);

- приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в пункті призначення, визначеному у п. 1.3. договору. Передача товару здійснюється за накладною, за підписом представників сторін (п. 2.4., п. 2.5. договору поставки);

- ціна на товар, що поставляється за цим договором, встановлюється у Додатку 1 до договору. Загальна вартість кожної партії товару, враховує вартість доставки товару на об"єкт та визначається сторонами в рахунках, які формує Постачальник на кожну окрему поставку (п.5.1. договору поставки) ;

- оплата за товар здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі рахунку Постачальника, наданого у відповідності до положень дійсного договору шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника (п.5.5. договору поставки) ;

- зміна ціни на продукцію, що зафіксована у Додатку до цього договору, відображається у додатковій угоді до цього договору, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін (п.5.6. договору поставки).

Сторонами були внесені зміни до Додатку № 1 до договору шляхом укладання Додаткової угоди № 1 до договору № КП 24/5-1 від 24.05.2017р. (а.с. 17).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за товар грошові кошти в сумі 960 000,00грн. згідно наступних платіжних доручень:

від 26.05.2017р. № 946 на суму 405 000,00грн. (а.с. 18 т. 1);

від 16.06.2017р. № 798 на суму 495 000,00грн. (а.с. 19 т. 1);

від 17.08.2017р. № 1490 на суму 60 000,00грн. (а.с. 20 т. 1).

Як вказує позивач, всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням відповідач здійснив поставку щебеневої продукції позивачу у кількості 1 126,671м 3 на суму 253 500,98грн., на підтвердження чого надав копії наступних видаткових накладних: від 01.06.2017р. № 01 на суму 18 531,00грн., від 09.06.2017р. № 02 на суму 5 535,00грн., від 12.06.2017р. № 03 на суму 35 516,25грн.; від 13.06.2017р. № 04 на суму 79 605,00грн.; від 14.06.2017р. № 05 на суму 82 122,76грн.; від 15.06.2017р. № 06 на суму 27 915,97грн. ; від 23.06.2017р. № 07 на суму 4 275,00грн. (а.с. 21-27 т. 1 ).

Таким чином, як зазначає позивач, загальна сума недопоставленої щебеневої продукції складає 706 499,03грн.

20.09.2017р. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія - повідомлення за № 1-438 (а.с. 28-33 т. 1) та Електронне повідомлення (а.с. 34 т. 1) про відвантаження залишку продукції, яка залишена відповідачем без виконання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 706 499,03грн. та розірвання договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач виконання умов договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1 перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати у розмірі 960 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.05.2017р. № 946 на суму 405 000,00грн. (а.с. 18 т. 1); від 16.06.2017р. № 798 на суму 495 000,00грн. (а.с. 19 т. 1) та від 17.08.2017р. № 1490 на суму 60 000,00грн. (а.с. 20 т. 1).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором здійснив поставку продукції на суму 253 500,98грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: від 01.06.2017р. № 01 на суму 18 531,00грн., від 09.06.2017р. № 02 на суму 5 535,00грн., від 12.06.2017р. № 03 на суму 35 516,25грн.; від 13.06.2017р. № 04 на суму 79 605,00грн.; від 14.06.2017р. № 05 на суму 82 122,76грн.; від 15.06.2017р. № 06 на суму 27 915,97грн. ; від 23.06.2017р. № 07 на суму 4 275,00грн. (а.с. 21-27 т. 1).

Відповідно до статей 526 та 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача виникло зобов"язання по поставці товару за договором поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору поставки позивач звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 706 499,03грн. за недопоставлену щебеневу продукцію, тим самим відмовився від поставки продукції та отримав право вимагати повернення попередньої оплати в порядку ч. 2. ст. 693 ЦК України.

У відзиві на позов (вх. № 15034 від 11.12.2017р. - а.с. 72-143 т. 1) відповідач стверджує, що на адресу відповідача було поставлено щебеневу продукцію в кількості 2 029,2 т, на підтвердження чого посилається на товарно-транспортні накладні (копії яких додані до відзиву ) , які, як вказує відповідач, підписані уповноваженими представниками сторін в місці поставки товару - вул. Здолбунівська , 15-а у Дарницькому районі м. Києва. Також відповідач надав копії актів надання транспортних послуг по перевезенню щебеневої продукції, підписаних відповідачем, як замовником транспортних послуг, та ТОВ "ЗБК" як виконавцем (перевізником) ( а.с. 75 - 138 т. 1).

Представник позивача факт отримання щебеневої продукції згідно вказаних товарно-транспортних накладних заперечує.

При дослідженні товарно-транспортних накладних, на які посилається відповідач, суд встановив, що графах "Прийняв водій/експедитор" " Здав водій/експедитор"- відсутні посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла (здала) вантаж; в графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" - відсутні посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка одержала вантаж, а також печатка вантажоодержувача. В графі "Вантажоодержувач" у всіх товарно-транспортних накладних ( а.с. 75 - 138 т. 1) визначена юридична особа - ТОВ "ТГ Кристал Плюс" ( відповідач по справі) .

Також в товарно-транспортних накладних від 12.06.2017р. № 0444449, від 15.08.2017р. № 014877, від 15.08.2017р. № 014876, від 14.08.2017р. № 627408/1, від 09.08.2017р. № 106759, від 09.08.2017р. № 106759/1, від 08.08.2017р. № 106796/1, від 07.08.2017р. № 106792/1, від 07.08.2017р. № 106791/1, від 15.06.2017р. № 044286, від 15.06.2017р. № 044290, від 15.06.2017р. № 044285, від 15.06.2017р. № 044289, від 15.06.2017р. № 044286/1, від 15.06.2017р. № 044290, від 21.07.2017р. № 014965, від 21.07.2017р. № 014966/1, від 21.07.2017р. № 014965/1, від 21.07.2017р. № 014966, від 26.07.2017р. № 015387, від 14.06.2017р. № 044276, від 14.06.2017р. № 044271, від 14.06.2017р. № 044282, від 14.06.2017р. № 044272, від 13.06.2017р. № 044255, від 13.06.2017р. № 044265 в графі "Здав (відповідальна особа вантажовідправника)" - взагалі відсутні будь-які відомості. В решті товарно-транспортних накладних не вказані посада, прізвище, ім'я, по батькові особи та/або відсутній підпис особи, яка одержала вантаж, а також відсутня печатка вантажовідправника.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997№ 363 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 вищевказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до п. 11.3- п. 11.6 вищевказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до п. 13.1 вищевказаних Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Суд встановив, що надані відповідачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам законодавства і не можуть бути належними доказами поставки позивачу товару у об'ємі, який вказує відповідач.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснивши попередню оплату за продукцію згідно договору поставки тоді як відповідач продукцію в повному обсязі не поставив і коштів не повернув, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати в сумі 706 499,03грн.

Також позивач заявлені позовні вимоги, з посиланням на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України, про розірвання договіру поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що невиконання відповідачем умов Договору є істотним порушенням договору з боку відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ч. 2 , 3 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору, передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно правого висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові у справі № 6-75 цс 13 від 18.09.2013р., однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України). Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

У даному випадку, як на підставу розірвання договору, позивач посилається лише на порушення відповідачем умов договору, що полягає у недопоставці продукції. Будь-яких інших підстав для розірвання договору, з якими закон (ч.2ст. 651 ЦК України) пов'язує можливість розірвання договору, рівно як і доказів існування таких підстав, позивач не навів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що порушення допущені відповідачем при виконанні умов договору поставки від 24.05.2017р. № КП 24/05-1 не є істотними в розумінні ст. 651 ЦК України та не можуть бути підставою для його розірвання. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Кристал-Плюс" (39610, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 1-Г, код ЄДРПОУ 38468832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1а, код ЄДРПОУ 30210582) 706 499, 03 грн. та 10 597,48 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог про розірвання договору поставки від 24.05.2017 р. № КП 24/05-1 відмовити.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Повне рішення складено 19.12.2017 р.

Суддя О.О. Ореховська