Постанова

від 09.01.2018 по справі 346/5469/17

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5469/17

Провадження № 3/346/43/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Веселов В.М.,з участю секретаря Григоришин Х.В.,

Прокурора - Данилишина В.В.

за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши адміністративну справу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2.,вул.Пстрака,2а, громадянина України, є міським головою м.Коломия, за ч.4 ст.172-6 КУпАП, громадянина України,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2017 року, складеного спеціалістом 5 відділу Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , зазначено,що особа,що притягається до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1, відповідно до положень підпункту в пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон) ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та є особою яка займає згідно статті 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. 30 жовтня 2016 року гр. ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік унікальний ідентифікатор документа - 36сd64bе-45а2-49а3-а017-7е3b13dе105а).

Національне агентство провело перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік. За результатами проведеної перевірки Національне агентство прийняло рішення від 13.10.2017р. №964 Про результати здійснення повної псгевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, міським головою міста Коломия Івано-Франківської області . За результатами повної перевірки декларації встановлено недостовірність відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 192 678,00 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб'єкт декларування при заповненні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік не дотримав вимоги пунктів 2, 5 та 5 і частини першої статті 46 Закону, а саме: у розділі 3 Об'єкти нерухомості декларації за 2015 рік: Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна.

Суб'єкт декларування при внесенні відомостей до розділу З Об'єкти нерухомості декларації зазначив житловий будинок, власником якого є член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) загальною площею 67,2 кв.м, дата набуття права 01.01.2013 рік, вартість на дату набуття невідомо .

Згідно інформації наявної в Національному агентстві, а саме витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2017 року, член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) ОСОБА_4 є власником житлового будинку загальною площею 65,0 кв.м, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 28.11.2011 рік, загальна вартість нерухомого майна - 28928,00 грн.

Таким чином, у розділі 3 Об'єкти нерухомості декларації за 2015 рік суб'єкт декларування невірно зазначив площу житлового будинку, дату набуття права, загальну вартість нерухомого майна, що не відповідає відомостям, зазначеним у цьому Державному реєстрі і є недостовірними відомостями.

У розділі 8 Корпоративні права та у розділі 9 Юридичні особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером), яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї декларації:

Згідно з пунктом 5 та 5 і частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються інші корпоративні права, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, із зазначенням найменування кожного суб'єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї.

Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення визначено термін кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Згідно інформації наявної в Національному агентстві, а саме витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2017 року № НОМЕР_1 (далі - витяг) член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) ОСОБА_4 являється одним із засновників приватного виробничо-торгового підприємства Композит , ЄДРПОУ 39809321, розмір внеску до статутного фонду - 2500,00 грн, що становить 25% від загального статутного фонду. При цьому, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні.

Водночас, суб'єкт декларування при внесені відомостей до декларації не зазначив інформацію щодо володіння членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною) ОСОБА_4 корпоративними правами приватного виробничо- торгового підприємства Композит (далі - ПВТП Композит ), ЄДРПОУ 23926094, розмір внеску до статутного фонду - 2500,00 грн, що становить 25% від загального статутного фонду.

В поясненні суб'єкт декларування зазначив, що ПВТП Композит не проводить діяльності з 2004 року, що його дружина забула вказати, про те, що вона володіє корпоративними правами ПВТП Композит .

Таким чином, у розділі 8 Корпоративні права декларації суб'єкт декларування не зазначив інформацію щодо володіння членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною) ОСОБА_4 корпоративними правами ПВТП Композит , а у розділі 9 Юридичні особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером), яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї про те, що член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) є кінцевим бенефіціарним власником ПВТП Композит , що є недостовірними відомостями.

Крім того, суб'єкт декларування при внесені відомостей до декларації шодо володіння членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною) ОСОБА_4 корпоративними правами товариства з обмеженою відповідальністю Спафіс (далі - ТОВ Спафіс ), ЄДРПОУ 25070728, зазначив розмір внеску до статутного фонду - 488750,00 грн, що становить 25% від загального статутного фонду. Згідно інформації наявної в Національному агентстві, а саме витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2017 року № НОМЕР_1 член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) ОСОБА_4 являється одним із засновників ТОВ Спафіс , ЄДРПОУ 25070728, розмір внеску до статутного фонду - 650000,00 грн, що становить 25% від загального статутного фонду.

Таким чином, у розділі 8 Корпоративні права суб'єкт декларування зазначив вартість корпоративних прав члена сім'ї суб'єкта декларування (дружини) ОСОБА_4 у ТОВ Спафіс у розмірі, що відрізняється від наявної в Національному агентстві на суму 161250,00 грн, що є недостовірними відомостями.

Крім того, суб'єкт декларування у декларації не в повному обсязі зазначив інформацію про володіння членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною) ОСОБА_4 корпоративними правами ТОВ Спафіс (25% від загального статутного фонду та становить 650000,00 грн), зазначених у попередньому розділі, а саме, не зазначив дану інформацію у розділі 9 Юридичні особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером), яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї .

Отже, за результатами повної перевірки декларації встановлено недостовірність відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 192 678,00 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зазначене є ознаками правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 172-6 КУпАП. Таким чином, на думку представника агентства,який складав даний протокол, гр.ОСОБА_1 допустив порушення вимог Закону в частині подання декларації з недостовірними відомостями. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є місце роботи ОСОБА_1 - Коломийська міська рада Івано-Франківської області, дата вчинення адміністративного правопорушення - 30.10.2016 (дата подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), дата виявлення адміністративного правопорушення - 13.10.2017 рік (рішення Національного агентства від 13.10.2017 № 964).

Суб'єктом декларування ОСОБА_1 в ході проведення повної перевірки декларації було надано письмові пояснення щодо корпоративних прав. Відповідно до письмових пояснень суб'єкт декларування зазначив, що при обранні на посаду міського голови (з 19 листопада 2010 року) всі належні йому корпоративні права, саме ТОВ Спафіс та ПВТП Композит , передав дружині. Однак,на думку перевіряючої, такі пояснення не спростовують порушення суб'єктом декларування вимог пунктів 5 та 5 і частини першої статті 46 Закону, так як об'єкт декларування до обрання на посаду міського голови міста Коломия Івано-Франківської області володів корпоративними правами ТОВ Спафіс та ПВТП Композит . Крім того, суб'єкт декларування мав можливість отримати інформацію про корпоративні права, які на момент складання та подання декларації належали члену його сім'ї (дружині) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який розміщений на сайті Міністерства юстиції України та працює в публічному доступі для отримання відомостей.

Таким чином,представник агентства стверджує,що гр.ОСОБА_1 при заповненні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік не дотримав вимоги пунктів 2, 5 та 5 і частини першої статті 46 Закону України Про запобігання корупції , внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, а саме подав недостовірні відомості в декларації за 2015 рік.

Прокурор в судовому засіданні, який представляє агентство, висловив свою думку про те,що не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Особа,що притягується до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1 та його представник вимоги протоколу в частині умисних дій заперечили. Так, в своїх поясненнях гр.ОСОБА_1 вказав,що він дійсно був засновником ,до обрання головою м.Коломия, підприємств СПАФІС та КОМПОЗИТ , однак всі права в статутному фонді та по управлінню підприємством передав своїй дружині ще 7 років тому назад. Відповідно всю інформацію по цим підприємствам міг надати виключно зі слів дружини, оскільки їй довіряє. Це саме стосується і щодо площі спірного будинку. Саме дружина мала укладений договір довічного утримання на спірний будинок і після смерті родички цей будинок був відчужений тому, відповідно пригадати його площу в деталях він не може. Вважає,що особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення № 55-06/40, не дотрималася вимог ст. 172-6 КУпАП та наявної Примітки до неї, що виключає можливість її застосування.

Допитана в судовому засіданні свідок гр.ОСОБА_4 пояснила суду,що саме вона надала своєму чоловіку інформацію про метраж спірного будинку, та про статутний внесок до підприємства Спафіс . Спірний будинок до часу заповнення декларації вже був відчужений, відповідно оригіналів документів в неї не було,метраж вказала по пам'яті з технічного паспорту. Розмір статутного внеску в підприємство Спафіс був вказаний в довідці,яку вона надала чоловіку при заповненні декларації. Щодо підприємства Композит , то вона є власником цього підприємства, однак оскільки воно не є діючим вже декілька років, відповідно вона забула повідомити про статутний внесок в цьому підприємстві.

Допитаний в судовому засіданні гр.ОСОБА_5, який є директором підприємства Спафіс , підтвердив,що саме він надав довідку про статутний фонд підприємства, яку в подальшому передав гр.ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1, його захисника, думку прокурора,свідків, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.4 ст.172-6 КУпАП зазначено,що подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В Примітці до ст. 172-6 КУпАП зазначено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

Протокол про адміністративне правопорушення № 55-06/40 був складений 22 листопада 2017 року, тобто в час коли згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив з 1 травня - 1624 грн. В такому випадку повинно бути встановлена невідповідність поданих недостовірних відомостей на суму від 162 400 грн. до 406 000 грн.

Також в протоколі було зазначено, що за результатами повної перевірки декларації встановлено недостовірність відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 192 678,00 грн., що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Сума 192 678,00 грн. визначена шляхом додавання 28 928,00 грн. (вартість житлового будинку, яка не вказана в декларації), 2500,00 грн. (розмір внеску до статутного фонду до ПВТП Композит , який не вказаний в декларації) та 161 250 грн. (різниця між вказаним в декларації розміром внеску до статутного фонду ТзОВ Спафіс та даними вказаними в Єдиному державному реєстрі).

Суд приходить до висновку,що гр.ОСОБА_1, подаючи декларацію за 2015 рік, не зазначав недостовірних відомостей, які б відрізнялися від достовірних, мотивуючи це наступним.

В декларації про вартість житлового будинку власником якого була його дружина в графі Вартість на дату набуття зазначено Невідомо , що відповідає п. 13 Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України Про запобігання корупції затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11 серпня 2016 р. № 3, де зазначено, що:

- вартість об'єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб'єкта декларування або члена його сім'ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб'єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

- якщо вартість на дату набуття об'єкта на певному праві не відома суб'єкту декларування і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку Не відомо .

В п. 23 вищевказаного Роз'яснення зазначено, що Закон не вимагає від суб'єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб'єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати Не відомо . Відповідно, спростовується висновок особи, яка складала протокол про завідомо неправдиве надання відомостей в цій частині.

Таким чином, все що стосується розбіжностей в площі житлового будинку, дати набуття права, загальної вартості майна, то дані обставини не дають підстав для висновку про наявність у ОСОБА_1 намірів та мотивів надати завідомо неправдиві відомості, оскільки такі розбіжності пов'язані були не з наявністю умислу, а з інших незалежних від особи причин.

Що стосується не зазначення в декларації інформації про належність дружині ОСОБА_1 корпоративних прав в ПВТП Композит та внесення нею 2 500 грн. до статутного фонду, то ОСОБА_1 надав пояснення, що його дружина не повідомляла його про наявність в неї корпоративних прав в ПВТП Композит , який більше 10 років не проводить жодної діяльності, що також виключає наявність умислу. В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 даний факт підтвердила.

Щодо розміру внеску до статутного фонду, то така інформація також не була відома ОСОБА_1, оскільки він на час заповнення декларації не був його засновником,всі права передав дружині, і на підставі п. 13 Роз'яснення в його діях не вбачається наявність умислу. В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили,що сума внеску становить саме 488750 грн. і дана довідка відповідає реальному факту внесення коштів до статутного фонду.

Крім того, чинне законодавство України жодним чином не зобов'язує члена сім'ї декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (в даному випадку дружина ОСОБА_1Б.), надавати останньому будь-яку конфіденційну інформацію про себе, навіть у разі необхідності заповнення декларації.

Що стосується ситуації по ТзОВ Спафіс , то ОСОБА_1 при заповненні в декларації відомостей про розмір внеску до статутного фонду керувався тією інформацією, яку надала йому дружина про внесення нею 488 750 грн. в статутний капітал товариства, що підтверджувалося довідкою виданою ТзОВ Спафіс ,копія якої представлена в судове засідання.

У п. 68 вищевказаного Роз'яснення зазначено, що якщо недостовірні відомості, які були зазначені в декларації, були надані суб'єкту декларування членом його сім'ї, то відповідальність може настати лише в тому випадку, коли суб'єкт декларування усвідомлював недостовірність таких відомостей, але попри це свідомо зазначив їх у декларації. При цьому враховується умисел на зазначення таких відомостей саме суб'єкта декларування, а не членів його сім'ї чи інших осіб, які надали інформацію для заповнення в декларації. Отже, суб'єкт декларування не може бути притягнений до відповідальності за подання в декларації недостовірних відомостей, які були надані йому членом сім'ї, якщо суб'єкту декларування не було відомо про недостовірність таких відомостей на момент подання декларації.

Таким чином, різниця між зазначеною сумою в декларації в розмірі 488 750 грн. та сумою зазначеною в Єдиному державному реєстрі в розмірі 650 000 грн. не є підтвердженням того, що особа подала завідомо неправдиві дані.

В основу порушення ОСОБА_1 вимог ст. 46 Закону України Про запобігання корупції на думку особи, що складала протокол, є те, що ОСОБА_1 мав можливість вчинити певні дії, але їх не вчинив, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного діяння.

Диспозиція ч. 4 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність саме за подання завідомо недостовірних відомостей. Особа, яка складала протокол, була ознайомлена з поясненнями ОСОБА_1 про відсутність в його діях умислу на порушення вимог чинного законодавства.

За таких обставин та, виходячи з положень ст. 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, вважаю, що відсутні законні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція, це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей. Правопорушенням, пов'язане з корупцією є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Із змісту даних визначень вбачається обов'язкова наявність корисливої мети та наслідків вчиненого, зокрема правопорушення пов'язаного з корупцією.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У п. 67 вищевказаного Роз'яснення зазначено, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання завідомо недостовірних відомостей.

Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб'єктом декларування з прямим умислом. При цьому для притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень пов'язаних з корупцією необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб'єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації.

Суб'єктивна сторона указаного правопорушення передбачає вину лише у формі умислу, тобто, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частинами 2-3 ст. 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому закон передбачає не лише диференціацію відповідальності за типовими ознаками посягання, але і її індивідуалізацію з врахуванням ознак, притаманних для конкретного правопорушення. При цьому відбувається врахування індивідуальних ознак конкретного діяння й особи, яка його вчинила, а не типові властивості.

Крім того, одним із основоположних аспектів права особи на справедливий судовий розгляд є закріплений у статті 6 Конвенції принцип правової визначеності, основу якого утворює концепція передбачуваності. Згідно з нею люди повинні мати змогу планувати свої дії із впевненістю, що знають про їх правові наслідки.

При вирішенні справи, суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та того, що усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачиться на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Крім цього, при вирішенні справи суд зазначає, що рішення по своїй суті повинно бути не тільки законним ,а і справедливим. Так, як вбачається з самої назви Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , мова йде про відмивання доходів,одержаних злочинним шляхом,фінансування тероризму та розповсюдження зброї, то в нашому випадку ,особа,що притягується до адміністративної відповідальності офіційно, максимально достовірно, чесно і прозоро вказала всі дані ,не приховуючи їх, що не дає права вішати їй ярлик корупціонера.

Оскільки судом не встановлено події і складу адміністративного правопорушення з боку гр.ОСОБА_1, що підтверджується сукупністю матеріалів по справі, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, свідків по справі, та іншими документами, наявними в справі, то відповідно до ст.247 КУпАП України провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі наведеного та ст.ст.61,62 Конституції України, Закону України Про запобігання корупції , Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України Про запобігання корупції затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11 серпня 2016 р. № 3, та керуючись ст.ст.7,9,10,33,172-6,247, 283,284,294 КУпАП , суд , -

ПОСТАНОВИВ:

У притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП відмовити із-за відсутності вини та складу адміністративного правопорушення, та відповідно до ст.247 п.1 КУпАП провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня винесення постанови.

Суддя Веселов В. М.