Рішення

від 10.01.2018 по справі 636/4289/17

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636 / 4289 / 17

2 / 636 / 368 / 2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якому просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7,0516 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначену для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_3. Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої в тому числі входить земельна ділянка площею 7,0516 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначена для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Відповідно заповіту від 04.11.2010 року, ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все що буде їй належати за законом на день її смерті та на що вона буде мати право, заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, нотаріус повідомила, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, через відсутність підтвердження прийняття спадщини Позивачем.

Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, та просила суд позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Якщо всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Суд відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез'явившихся учасників за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати Позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 (а.с. 8).

Той факт, що Позивач є рідною донькою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6 прізвище Позивача зазначено російською мовою ОСОБА_3 , замість вірного ОСОБА_3 , так само як і прізвище матері Позивача у свідоцтві про народження останньої. Крім того, у вказаному свідоцтві про народження ім'я матері Позивача зазначено ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_3 .

Позивач та її матір не звернули увагу на ту обставину, що у вказаних документах помилково зазначено різні прізвища та невірно зазначено ім'я матері.

Згідно заповіту від 04.11.2010 року, ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все що буде їй належати за законом на день її смерті та на що вона буде мати право, заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9-10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 7,0516 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначена для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 24 червня 2003 року №279 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач на час смерті спадкодавця хоча і не була зареєстрована, але фактично разом з нею проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, Позивач прийняла спадщину, адже саме постійне проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця проживання спадкодавця за адресою місця проживання спадкоємця.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Про відмову від прийняття спадщини позивач не заявляла.

ОСОБА_2 - відповідач по справі - в передбачений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 хоча і зверталася, але на спадщину у вигляді земельної ділянки площею 7,0516 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області не претендує, що підтверджується заявою, посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сущенко В.В. від 24.03.2016 року (а.с. 13).

Позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, нотаріус повідомила, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, через відсутність підтвердження прийняття спадщини Позивачем.

Отже, позивач позбавлена можливості належним чином оформити свої майнові права на успадковане майно та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Частиною 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Керуючись: ст. ст. 10, 11, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Введенка Чугуївського району Харківської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 7,0516 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначену для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -