Рішення

від 09.01.2018 по справі 814/2373/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 р. № 814/2373/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Центральна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «АТП «СОЮЗ», вул. Суворова, 6, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з липня по вересень 2017 року в загальній сумі 1691,70 грн.,,

в с т а н о в и в:

Снігурівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (надалі – УПФУ або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «АТП «СОЮЗ» (надалі – Товариство або відповідач) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з липня по вересень 2017 року в сумі 1691,70 грн.

          Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 05.12.2017, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання». Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

          Позивача просить суд про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням ПФУ виплачується пільгова пенсія колишньому працівнику Товариства. Але відповідач, в порушення приписів пунктів статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - ЗУ № 1788-ХІІ) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі – ЗУ № 1058-ІV), витрати по виплаті та доставці пенсій за липень-вересень 2017 року не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно ЗУ № 1058-ІV, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів “а” “б” – “з” статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ЗУ № 1058-IV, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Колишньому працівнику відповідача, у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 ЗУ № 1788-XII, які передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці – за списком № 2, виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі – Інструкція), підприємства – платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 і № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності ЗУ від 09.07.2003 № 1058-ІV.

          Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат за липень - вересень на загальну суму 691,70 грн. (ар. с. 16), які були отримані відповідачем, але відповідна сума не була ним сплачена.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, а саме: копії відривних талонів за липень – вересень 2017, які надані відділенням поштового зв'язку ( ар. с. 25-26).

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами «б» - «з» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ, покладається на відповідача.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 121,16 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Центральна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303, ідентифікацйний код 41250561) до Товариства з додатковою відповідальністю "АТП "СОЮЗ" (вул. Суворова, 6, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303, ідентифікаційний код 03117855) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «АТП «СОЮЗ» (вул. Суворова, 6, м. Снігурівка, Миколаївська область, 57303, ідентифікаційний код 03117855) на користь Снігурівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Центральна, 3, м. Снігурівка, Миколаївська область, 57303, ідентифікаційний код 41250561) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з липня по вересень 2017 року в сумі 1691,70 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 В.В. Птичкіна