Рішення

від 10.01.2018 по справі 814/2820/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 р. справа № 814/2820/17

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Центрального об'єднанеого управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

до відповідача: Привтаного підприємства "Поно Стройсервіс", вул. Партизанська іскра, 7, м. Миколаїв, 54025

про: стягнення заборгованості в сумі 363,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Поно Стройсервіс» (надалі – відповідач) заборгованості в сумі 363,37 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі 14.12.2017 яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи “За закінченням терміну зберігання”.

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

В Управлінні відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем (ар. с. 4) у відповідача рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 193,60 грн. Суму 0,23 грн. відповідачем було сплачено, тому залишок складає 193,37 грн.

Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі – Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Позивач рішенням від 24.04.2009 № 987/142П застосував до відповідача фінансові санкції у виді стягнення штрафу в сумі 170,00 грн. Рішення було направлено відповідачу, не оскаржено ним.

У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога № Ю-947/9 від 05.02.2014 р., яка була отримана відповідачем 17.02.2013 р. (ар. с. 7), однак залишилась непогашеною.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафу в сумі 363,37 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 ідентифікаційний номер 41250753) до привтаного підприємства "Поно Стройсервіс" (вул. Партизанська іскра, 7,Миколаїв,54025 , ідентифікаційний номер 35889862) задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Поно Стройсервіс», (вул. Партизанська іскра, 7, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 35889862, банківські реквізити невідомі) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753, банківські реквізити не відомі) заборгованість в сумі 363,37 грн. (триста шістдесят три гривні тридцять сім копійок).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                 А. О. Мороз