Рішення

від 10.01.2018 по справі 816/2229/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2229/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський дослідно-експериментальний завод" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - позивач, Управління) 12.12.2017 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський дослідно-експериментальний завод" (надалі - відповідач, ПрАТ "Полдекс") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2, за жовтень - листопад 2017 року у загальному розмірі 3826,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалами суду від 13.12.2017 відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 10 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції згаданого Закону) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції згаданого Закону) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Оскільки на дату набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України провадження у даній справі перебувало на стадії судового розгляду, а дана справа відноситься до справ незначної складності, суд продовжив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 09.01.2018 учасники справи та їх представники не з'явились.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника /а.с. 30/.

Відповідач про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином /а.с. 24-29/, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Як визначено пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

А відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, беручи до уваги достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби заслухати в судовому засіданні свідка чи експерта, суд розглянув справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ПрАТ "Полдекс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 05452830 /а.с. 7/.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2, що за жовтень - листопад 2017 року загалом становить 3826,64 грн /а.с. 31/.

Посилаючись на те, що відповідач фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за спірний період у добровільному порядку не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 названого Закону (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що нарахована відповідачу за спірний період до відшкодування сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 визначена у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2, і загалом складає 3826,64 грн /а.с. 12, 13, 16-18/. Зазначені розрахунки надіслані відповідачу за адресою місця знаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак поштові відправлення повернуті до Управління із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 11, 15/.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за жовтень - листопад 2017 року загалом у розмірі 3826,64 грн підтверджено розрахунками фактичних витрат та даними картки особового рахунку відповідача.

З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими. А відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-244, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський дослідно-експериментальний завод" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський дослідно-експериментальний завод" (код ЄДРПОУ 05452830; АДРЕСА_1, 36014) на користь Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769; вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за жовтень - листопад 2017 року загалом у розмірі 3826,64 грн (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень шістдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба