Рішення

від 11.06.2007 по справі 9/247-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.07

          Справа № 9/247-07.

За

позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Нове покоління”

До

відповідача:  приватного підприємця

ОСОБА_1

Про

стягнення: 291 грн. 44 коп.                 

СУДДЯ      ЛУЩИК М.С.

За

участю представників:

Від

позивача:      Жемчугова М.В., довіреність

від 19.04.07р.

Від

відповідача:  ОСОБА_2

Суть

спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 291 грн. 44

коп.  боргу за поставлену відповідачу

продукцію відповідно до усного договору про довгострокові поставки продуктів

харчування.

Відповідач

у відзиві на позовну заяву  просить

відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. посилаючись на те, що  відповідач розрахувався з позивачем за весь

товар, який ТОВ “Нове покоління” відвантажило відповідачу, а  Акт звірки не є доказом, що свідчить про

існування грошового зобов'язання. Крім того. відповідач вважає, що вимоги

позивача не підлягають задоволенню в зв'язку зі 

спливом строку позовної давності по даним правовідносинам.

07.06.2007

року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить  зобов'язати відповідача надати оригінали

документів для складення Акту  звірки

взаємних розрахунків між сторонами.

Суд,

розглянувши зазначене клопотання позивача визнав його необґрунтованим та таким,

що не підлягає задоволенню, оскільки вважає, що в матеріалах справи достатньо

документів, необхідних для розгляду справи по суті.

Розглянувши

матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановив, що

вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач

просить стягнути з відповідача 291 грн. 44 коп. боргу за поставлену відповідачу

продукцію протягом 2003 року  відповідно

до усного договору про довгострокові поставки продуктів харчування. В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Акт звірки взаємних

розрахунків, підписаного між сторонами 

30.06.2004 року.

Відповідно

до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється

у три роки.

Стаття

261 ЦК України передбачає перебіг позовної давності починається від дня, коли

особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,

яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або

визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли

у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно

до ст.  267 Цивільного кодексу

України  особа, яка виконала зобов'язання

після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного,

навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.  Позовна давність застосовується судом лише за

заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної

давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для

відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної

давності, порушене право підлягає захисту.

Зважаючи

на те, що правовідносини поставки між сторонами здійснювались у 2003 році, то

відповідно до ст. 692  Цивільного кодексу

України право пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання по оплаті товару у

позивача виникло у 2003 році ( після прийняття товару).

Враховуючи

вищевикладене, перебіг строку позовної давності ТОВ “Нове покоління” до

приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за договором поставки здійснювався з 2003

року та відповідно сплив у 2006 році.

На

підставі вищевикладеного суд вважає, що позивач 

звернувся до суду з даними вимогами з пропуском 3-х річного строку

позовної давності. Клопотання про його поновлення, позивач не подав, а

господарський суд не вбачає для цього підстав, 

в зв'язку з чим позовні вимоги з урахуванням ст. 267 Цивільного кодексу

України не підлягають задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 258, 260, 261, 267 Цивільного

кодексу України,  ст. ст. 49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В

задоволенні позову - відмовити.

             СУДДЯ                                                                            

М. С. ЛУЩИК