Ухвала

від 07.12.2017 по справі 817/562/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 грудня 2017 року Р і в н е №817/562/17

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Махаринця Д.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКОР ЛТД" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради доУправління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Державного реєстратора Данилевич І.Є., Державного реєстратора приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Кострикіна Володимира Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕФЕСТ КАПІТАЛ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД" про зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКОР ЛТД" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Державного реєстратора Данилевич І.Є., Державного реєстратора приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Кострикіна Володимира Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕФЕСТ КАПІТАЛ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД" про зобов'язання вчинення певних дій. З урахуванням заяви від 13.07.2017 року просив скасувати запис державного реєстратора Данилевич І.Є. №15086680 від 22.06.2016 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку №19. що розташований по вул. Степана Дем'янчука в м. Рівне за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД" (код 31894596) та скасувати запис приватного нотаріуса Кострикіна Володимира Івановича, Рівненського міського нотаріального округу, Рівненської області, на якого покладені функції державного реєстратора №15125590 від 24.06.2016 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку №19. що розташований по вул. Степана Дем'янчука в м. Рівне за Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕФЕСТ КАПІТАЛ (код 38750527).

Учасники справи в судове засідання, призначене на 07.12.2017 року не з'явились і судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що провадження у справі належить до закриття на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

У позовній заяві позивач покликається на те, що ТОВ АМІКОР ЛТД код 39988801 володіє нерухомим майном, а саме: будівля, спортивно-оздоровчого корпусу, секція 3, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Степана Дем'янчука, 39, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 831017256101, будівля знаходиться на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5610100000:01:037:0060 відомості про власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно включені в січні 2016 року.

22.06.2016 року, на вищевказаний об'єкт було зареєстровано право власності за іншою адресою (без прив'язки до кадастрового номеру земельної ділянки, без підтвердження поштової адреси, без декларації про початок будівельних робіт) реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за ТОВ АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД (код 31894596) на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку №19. що розташований по вул. Степана Дем'янчука в м. Рівне та внесено відповідний запис під №15086680.

24.06.2016 року, було укладено правочин та зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку №19, що розташований на вул. Степана Дем'янчука, в м. Рівне за ТОВ ГЕФЕСТ КАПІТАЛ .

Позивач в справі покликається на те, що представники ТОВ ГЕФЕСТ КАПІТАЛ захопили приміщення, проводять ремонтні, будівельні роботи без дозвільних документів, та не пускають до об'єкту законного власника - ТОВ АМІКОР ЛТД .

Крім того, згідно листа-відповіді Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.05.2017 року №01-11/1026 (а.с.60-61, т.1) вбачається, що згідно договору оренди від 07.03.2007 року земельній ділянці з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, наданої в оренду на 50 років ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" згідно рішення міської ради №397 від 22.11.2006 року, 10.06.2010 року присвоєно поштову адресу:м.Рівне, вул. академіка Степана Дем'янчука, 39. В 2016 році ТОВ АМІКОР ЛТД було отримано право власності на частину будівлі спортивно-оздоровчого корпусу, секція 3, загальною площею - 220,4 м2, яка розміщена на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5610100000:01:037:0060, яка згідно договору оренди належала ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод". 21.10.2008 року Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради багатоквартирному житловому будинку, що будується на земельній ділянці, яка надана в оренду строком на 5 років Рівненській міській організації Української спілки Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) (договір оренди земельної ділянки від 23.08.2006 року, дозвіл на виконання будівельних робіт від 12.04.2007 року №90), присвоєно поштову адресу: житловий будинок №1 (по проекту) - вул. академіка Степана Дем'янчука, 19. Дана земельна ділянка межує з ділянкою по вул. академіка Степана Дем'янчука, 3, та згідно графічних матеріалів частина (проектованої) будівлі, на яку присвоювалася поштова адреса: академіка Степана Дем'янчука, 19 - розміщена на земельній ділянці за адресою: вул. академіка Степана Дем'янчука, 39.

Отже, предметом спору у цій справі, як випливає зі змісту її фактичних обставин на перший погляд, є реєстраційні дії із скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за вказаною вище адресою, тобто такий спір можна було б вважати публічно-правовим.

Однак в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалося між його суб'єктами, такий висновок не можна визнати правильним.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи дають підстави вважати, що оскарженим реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право на нерухоме майно за адресою м. Рівне, вул. Степана Дем'янчука, 39, зокрема між ТОВ АМІКОР ЛТД , ТОВ ГЕФЕСТ КАПІТАЛ та ТОВ "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД".

Наведена правова ситуація дозволяє дійти такого правового висновку.

Згідно частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952), під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п.36 рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства ). На це право на суд , в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п.30 рішення у справі Наталія Михайленко проти України від 30.08.2013, заява №49069/11).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п.24-25 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006, заяви №29458/06 і №29465/04), відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Приймаючи рішення про закриття провадження у даній справі, суд також враховує, що відповідно до матеріалів Управління захисту економіки в Рівненській області, невстановлені особи внесли недостовірні відомості до офіційних документів та набули право власності на об'єкти нерухомості за адресою: м.Рівне, вул. академіка Степана Дем'янчука, 19, 39 та яке їм фактично не належить, в зв'язку з чим також наявне кримінальне провадження №12016180010005794 від 20.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що у справі, яка розглядається, первинним є спір про право власності на нерухоме майно, який не є публічно-правовим, а випливає з цивільних правовідносин, вказаний спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Суд наголошує, що в даному випадку реєстраційні дії здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані із скасуванням реєстрації права власності на нерухоме майно позивача, а відтак суд приходить до висновку про те, що дана справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 24 січня 2017 року у справі №21-1559а16.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, спірні правовідносини не підлягають розгляду Рівненським окружним адміністративним судом. Розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Тому, провадження у справі підлягає закриттю.

Одночасно суд звертає увагу на те, що рішення про закриття провадження у справі не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку іншого ніж адміністративне судочинство в залежності від суб'єктного складу часників справи.

Згідно із вимогами п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі закрити.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Махаринець Д.Є.