Постанова

від 29.11.2017 по справі 826/7614/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 листопада 2017 року 12:55 № 826/7614/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Окін Фесіліти УА до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Окін Фесіліти УА (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), згідно з уточненими позовними вимогами, про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 №0001981402, №0001991402, №0002001402.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати у спірному періоді та не допущено порушень вимог податкового законодавства, а висновки відповідача є помилковими та спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства.

В порядку частини 4 ст.122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Окін Фесіліти УА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За наслідком перевірки складено Акт № 152/26-15-14-02-02/35255193 від 11.04.2016 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.14.1.11, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.2 ст.141, пп.153.1.3, 153.1.4 п.153.1 ст.153, п.185.1 ст.185, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, - занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 312 988,00 грн., у т.ч. за 2013 р. у сумі 106 577,00 грн., за 2014 р. у сумі 206 411,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1 577 481,00 грн. за 2014 р.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.201.1, 201.6, 201.10 ст.201, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 27 367,00 грн. за березень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2013 р. та січень, червень, липень 2014 р.

Підставами для висновків Акту перевірки стали наступні, встановлені посадовими особами відповідача, обставини.

1. Заниження показників у рядку 03 декларацій інші доходи на загальну суму 1 062 300,84 грн. у зв'язку з не відображенням у їх складі кредиторської заборгованості перед нерезидентом, строк позовної давності якої минув більше трьох років (т.1 а.с.52).

2. Завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 58-61), ПОГ Всесвіт буд (т.1 а.с.61-73), ТОВ Аквахім (т.1 а.с.73-79), а також по взаємовідносинах з ПОГ Всесвіт буд та ТОВ Аквахім встановлено заниження податку на додану вартість.

3. Завищення задекларованих показників у рядку 06.3 декларацій Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПКУ показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 265 554 грн. у зв'язку з урахуванням витрат, пов'язаних з зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (договори позики від АТ Окін Груп ), т.1 а.с.80-81.

4. Завищення показників у рядку 06.4 декларації Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати за 2013 та 2014 р.р. у загальній сумі 1 588 546,71 грн. за рахунок невірного перерахунку в національну валюту тієї частини вартості товарів, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної, що діяв на дату здійснення операції з такої оплати (т.1 а.с.82-85).

На підставі вказаногоАкту перевірки податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016:

- №0001981402, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 577 481,00 грн.;

- №0001991402, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 26 347,00 грн. та за штрафними санкціями 6 587,00 грн.;

- №0002001402, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим зобов'язанням у сумі 312 988,00 грн. та за штрафними санкціями 78 247,00 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

30.12.2009 між АТ Окін Груп (Чехія) як постачальником та ТОВ Окін Фесіліти УА як клієнтом було укладено договір про надання послуг в межах холдингу Okin. Згідно з актами прийому-передачі наданих послуг, які зафіксовані в Акті перевірки, від 30.06.2010, від 31.12.2010, від 31.12.2013, від 30.06.2014, виконавець надав замовнику послуг на суму 55 471 євро, 33 125 євро, 3 180 євро та 2 996 євро відповідно. АТ Окін Груп виписано на адресу позивача рахунки: від 12.07.2010, 11.01.2011, 14.07.2011, 11.01.2012, 31.12.2012, 31.12.2013, 30.06.2014 та інші. У зазначених рахунках вказана дата сплати по рахунку - за письмовою вимогою постачальника. До матеріалів справи позивачем долучено таку вимогу щодо сплати послуг за вищевказаним договором, у якій зазначено про те, що послуги, які були надані за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, повинні бути оплачені починаючи з вересня 2016 року по січень 2019 частинами у розмірі 3200 євро кожен місяць.

Актом перевірки встановлено та позивачем не заперечується, що розрахунки за вказаними актами не проведено.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.135.5 ст.135, п.185.1 ст.185, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України та заниження доходів на загальну суму 1 062 300,84 грн. у зв'язку з не відображенням у їх складі кредиторської заборгованості перед нерезидентом, строк позовної давності якої більше чотирьох років, посилаючись та Конвенцію про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка підписана Україною 14.06.1974 та набула чинності для України 01.05.1994.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України Про міжнародне приватне право , зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину (ч.1 ст.33 зазначеного Закону).

Позовна давність, згідно з ч.1 ст.35 того ж Закону, визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин.

Статтею 8 договору про надання послуг від 30.12.2009, укладеного позивачем з Okin Group, a.s. визначено, що цей договір оформлений у Чеській Республіці, регулюється і тлумачиться відповідно до чинного законодавства Чеської Республіки.

При цьому, за п.3.1 ст.3, клієнт повинен здійснювати платежі за рахунками-фактурами постачальника після оформлення сторонами акта прийомки належним чином наданих послуг, які мають здійснюватися не пізніше трьох днів після одержання клієнтом відповідного рахунку-фактури та акта прийомки.

Пунктом 1 параграфа 629 Цивільного кодексу Чеської Республіки передбачено, що строк позовної давності становить три роки.

При цьому, за пунктом 1 параграфа 630 Цивільного кодексу Чеської Республіки, сторони можуть домовитися про більш короткий чи більш довгий строк позовної давності, який відраховується від дати, коли право могло бути реалізовано вперше, даний строк може відрізнятися від передбаченого законом, але його тривалість не може бути менше одного року та більше п'ятнадцяти років.

Листом від 30.09.2010, наданим у відповідь на лист позивача від 28.09.2010 №147/1, АТ Окін Груп погодило та підтвердило строк позовної давності - дванадцять років, який застосовуватиметься до взаємовідносин сторін за договором про надання послуг в межах холдингу ОКІН від 20.12.2009 на весь період його дії.

При цьому, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів застосуванню до спірних правовідносин не підлягає також з огляду на положення ст.6, згідно з якою ця Конвенція не застосовується до договорів, у яких зобов'язання продавця полягають в основному у виконанні роботи або наданні інших послуг.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про сплив строку позовної давності за вказаним договором та необхідністю відображення відповідної суми у складі кредиторської заборгованості перед нерезидентом.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (тут і надалі - у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

01.10.2012 між ТОВ Окін Фесіліти УА та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №01/10/2012 про надання допоміжних комерційних послуг. До вказаного договору було укладено ряд додаткових угод у період з 01.10.2012 по 01.10.2014 (першого числа кожного місяця) щодо зміни вартості послуг. На виконання умов договору виписано акти виконаних робіт: № 31/01/13 - допоміжні комерційні послуги за період січень 2013 р., № 28/02/13 - допоміжні комерційні послуги за лютий 2013 р., №31/03/13 - допоміжні комерційні послуги за березень 2013 р., №30/04/13 ь- допоміжні комерційні послуги за квітень 2013 р., №31/05/13 - допоміжні комерційні послуги за травень 2013 р., №30/06/13 - допоміжні комерційні послуги за червень 2013 р., №31/07/13 - допоміжні комерційні послуги за липень 2013 р., №31/08/13 - допоміжні комерційні послуги за серпень 2013 р., №30/09/13 - допоміжні комерційні послуги за вересень 2013 р., №31/10/13 - допоміжні комерційні послуги за жовтень 2013 р., №30/11/13 - допоміжні комерційні послуги за листопад 2013 р., №31/12/13 - допоміжні комерційні послуги за період грудень 2013 р., №31/01/14 - допоміжні комерційні послуги за січень 2014 р., №28/02/14 - допоміжні комерційні послуги за лютий 2014 р., №31/03/14 - допоміжні комерційні послуги за березень 2014 р., №30/04/14 - допоміжні комерційні послуги за квітень 2014 р., №31/05/14 - допоміжні комерційні послуги за травень 2014 р., №30/06/14 - допоміжні комерційні послуги за червень 2014 р., №31/07/14 - допоміжні комерційні послуги за липень 2014 р., №31/08/14 - допоміжні комерційні послуги за період серпень 2014 р., №30/09/14 - допоміжні комерційні послуги за вересень 2014 р., №31/10/14 - допоміжні комерційні послуги за жовтень 2014 р., №30/11/14 - допоміжні комерційні послуги за листопад 2014 р., №31/12/14 - допоміжні комерційні послуги за грудень 2014 р.

Оплата здійснена платіжними дорученнями: від 07.11.2013 № 4736 на суму 8700,00 грн., від 10.10.2013 № 4527 на суму 8100,00 грн., від 12.09.2013 № 4275 на суму 8100,00 грн., від 12.08.2013 № 4026 на суму 8600,00 грн., від 09.07.2013 № 3906 на суму 8550,00 грн., від 13.06.2013 № 3664 на суму 9024,00 грн., від 13.06.2013 № 3415 на суму 9279,00 грн., від 09.04.2013 № 3174 на суму 8100,00 грн., від 11.03.2013 № 2937 на суму 8494,80 грн., від 11.02.2013 № 2768 на суму 8100,00 грн., від 11.01.2013 № 2513 на суму 8100,00 грн., від 01.10.2014 № 2673 на суму 11400,00 грн., від 12.11.2014 № 2959 на суму 11350,00 грн., від 11.08.2014 № 2135 на суму 10900,00 грн., від 09.09.2014 № 2397 на суму 11090,00 грн., від 17.06.2014 № 1670 на суму 10900,00 грн., від 08.07.2014 № 1799 на суму 11270,00 грн., від 08.04.2014 № 1090 на суму 10900,00 грн., від 14.05.2014 № 1357 на суму 10900,00 грн., від 10.02.2014 № 576 на суму 8100,00 грн., від 07.03.2014 № 795 на суму 10900,00 грн., від 10.12.2014 № 45 на суму 9100,00 грн., від 09.01.2014 № 311 на суму 8248,00 грн., від 12.03.2014 № 3248 на суму 10900,00 грн.

Стосовно ФОП ОСОБА_2 в Акті перевірки зафіксовано наступне.

Згідно з податковою звітністю, ФОП ОСОБА_2 за 2013 р. задекларовано доходи в сумі 102 396 грн., за 2014 рік в сумі 129 510 грн., що свідчить, що єдиним покупцем було ТОВ Окін Фесіліти УА (сума взаємовідносин між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Окін Фесіліти УА за 2013 рік складає 129 510 грн., за 2014 - 129 510 грн.).

Інформація щодо наявності основних засобів відсутня, кількість працюючих - 1 особа.

До перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких не вказано, які саме комерційні послуги були надані, місце складання акта, адреси (т.1 а.с. 59-60).

Вирішуючи питання реальності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2, суд приймає до уваги наступне.

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, договір з ФОП ОСОБА_2 позивачем укладено на виконання взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг №P&G-ECS-OKIN-UA/E1-6913, укладеним з ТОВ Джонс Ленг ЛаСаль , терміном дії з 01.10.2012 по 30.09.2015, за умовами якого виконавець (ТОВ Окін Фесіліти УА ) зобов'язується надавати керуючому послуги з комплексного обслуговування (ст.1 договору), а саме з технічного обслуговування приміщень, прибирання, прймальня, забезпечення витратними матеріалами, послуги офіціанта, обслуговування кафетеріїв (згідно з додатком А до договору), а також договору про надання послуг №P&G-ECS-OKIN_UA- ОС-000069, аналогічним терміном дії та переліком послуг згідно з додатком А. Замовником - ТОВ Джонс Ленг ЛаСаль було прийнято послуги за вказаними договорами згідно з актами здачі-приймання робіт, долученими до справи, а здійснення розрахунків підтверджується банківськими виписками (т.2, а.с.122-203).

До матеріалів справи також долучено звіти про виконані послуги за договором від 01.10.2012 №01/10/2012 (укладеним між ТОВ Окін Фесіліти УА та ФОП ОСОБА_2), прийняті директором ТОВ Окін Фесіліти УА та погоджені представником ТОВ Джонс Ленг ЛаСаль . Вказані звіти не мають силу первинного документа, проте з них вбачається, які саме послуги були надані ФОП ОСОБА_2, і ці послуги узгоджуються із послугами, замовленими позивачу ТОВ Джонс Ленг ЛаСаль за вищевказаними договорами.

Разом з тим, Доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки необхідності наявності додаткових трудових ресурсів для виконання ФОП ОСОБА_2 на користь позивача послуг за договором від 01.10.2012 №01/10/2012, окрім самого підприємця, не вбачається, разом з тим обставина того, що його єдиним покупцем було ТОВ Окін Фесіліти УА не унеможливлює реального надання відповідних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та вважає безпідставними висновки відповідача в цій частині.

Між позивачем та ПОГ Всесвіт буд було укладено договори підряду:

- від 23.04.2013 №23/04/13 (декорування стіни за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Комуніст, Польовий в'їзд, 1);

- від 01.11.2013 № 25 (поточний ремонт м'якої покрівлі за адресою: ПрАТ ФМУ м.Харків, вул. Калініна, 85);

- від 28.05.2014 № 82 з (поточний ремонт м'якої покрівлі будівлі № 1 склад Н.Баварія за адресою: м.Харків, вул. Калініна, 85);

- від 18.06.2014 № 83 (поточний ремонт м'якої покрівлі ліфтових приміщень № 1 та 2-3 склад Н.Баварія за адресою: м.Харків, вул. Калініна, 85).

До вказаних договорів у якості додатків надано технічні завдання, договірні ціни, локальні кошториси, підсумкові вартості ресурсів, а також акт здачі-приймання робіт від 12.07.2013 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р., червень 2014 р. та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-2.

На виконання умов вказаних договорів виписано податкові накладні: від 12.07.2013 №21, від 08.11.2013 №11, від 22.11.2013 №35, від 02.06.2014 №1, від 10.06.2014 №11, від 24.06.2014 №25, від 30.06.2014 №33.

Оплата здійснена платіжними дорученнями: від 30.05.2014 №26 на суму 10000,00 грн.; від 12.12.2013 № 80 на суму 15000,46 грн., від 24.06.2014 № 1 на суму 13615,69 грн., від 24.06.2014 № 2 на суму 10000,00 грн., від 16.07.2014 № 1930 на суму 15999,87 грн.

Стосовно ПОГ Всесвіт буд в Акті перевірки зафіксовано наступне.

Директором та головним бухгалтером підприємства є ОСОБА_4, який згідно з АС Податковий блок , є посадовою особою у 164 суб'єктах підприємницької діяльності. Згідно з поданим додатком АМ до декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 р. балансова вартість основних фондів складає 0,0 грн. Згідно поданого балансу суб'єкта малого підприємництва за 2014 р. основні засоби складають 0,0 тис.грн. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати, у грудні 2014 р. кількість працюючих на підприємстві становить дві особи. А відтак контролюючий орган дійшов висновку про обмеженість ПОГ Всесвіт буд людськими і матеріально-технічними ресурсами, яка унеможливлює здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та покупцями (т.1 а.с. 62-63).

Також Акт перевірки посилається на вирок Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/207/15-к від 26.02.2015.

Вказаним вироком, який, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, набрав законної сили 30.03.2015, встановлено наступне.

До суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 32014060000000081 від 22.08.2014 р. щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, ст. 358 ч. 3, ч. 4, ст. 27 ч. 5, 212 ч. 2 КК України.

Відповідно до обвинувального акту на території м. Києва та Київської області створена та в період 2011-2014 рр. діяла злочинна група із відповідним розподілом злочинних ролей. Метою вказаної групи осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, стало здійснення злочинної діяльності, спрямованої на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту, пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, підробка документів, створення фіктивних підприємств для прикриття власної незаконної діяльності, використання завідомо підроблених документів, тощо.

Суть злочинної схеми полягає у наданні послуг по ухиленню від сплати податків реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, шляхом незаконного формування податкового кредиту від фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, створенні ланцюга транзитних та фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, що начебто купують товари (формують податковий кредит) одне в одного. Крім того, з метою створення уявної видимості придбання товарів (послуг) та оплати за їх постачання (надання), по рахункам підприємств проводиться перерахування безготівкових коштів з подальшим зняттям їх з рахунків підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності та поверненням в готівковому вигляді реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності за мінусом відсотків.

Крім того, досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню установлено, що послугами злочинної групи осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, суть роботи якої полягала в незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ, скористалися ПОГ Всесвіт-Буд (код ЄДР 37765684) та ТОВ Сіль Полісся-СК м. Житомир (код ЄДР 37072348).

Зокрема, ПОГ Всесвіт-Буд ХОГО Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану (код ЄДР 37765684), у ході своєї господарської діяльності, здійснювало будівництво житлових та нежитлових будівель, за що на банківський рахунок підприємства надходили безготівкові кошти від покупців, що стало підставою для виникнення у підприємства податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходу від здійснення господарської діяльності.

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, являючись службовою особою ХОГО Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану , що є засновником ПОГ Всесвіт-Буд , тобто одноосібно координуючи та контролюючи діяльність ПОГ Всесвіт-Буд , а також являючись особою, що має право підпису фінансово-господарських документів підприємства, в період 2012 року, діючи умисно, протиправно, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності і в першу чергу оподаткування, переслідуючи умисел на ухилення від сплати податків у значних розмірах, безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за наступних обставин.

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, був обізнаний про значний розмір сум податкових зобов'язань з ПДВ, сформованих в період 2012 року, та усвідомлював свій обов'язок про необхідність їх сплати до державного бюджету в кожному звітному періоді. Впродовж вказаного періоду часу, переслідуючи намір, спрямований на ухилення від сплати податків у значних розмірах, шляхом мінімізації, виниклих податкових зобов'язань з ПДВ, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, систематично, користувався злочинною схемою, запропонованою йому особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та втіленою на практиці. При цьому він достовірно знав, що його діяння носять незаконний характер, усвідомлював та передбачав суспільно-небезпечні наслідки, у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів.

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, був обізнаним, що ПП БВФ , ПП Бізнес Форс , ТОВ Транс Ліберо та ТОВ ОСОБА_1 Сервіс Груп , реквізити яких вона отримала від осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, створені з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом оформлення, з використанням їх реквізитів, первинних бухгалтерських документів, договорів та інших документів, необхідних їх контрагентам для зменшення сум своїх податкових зобов'язань

Таким чином, вироком суду у кримінальний справі, на який посилається відповідач в обґрунтування відсутності реальності операцій між позивачем та ПОГ Всесвіт буд , встановлено обставини безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість останнім за наслідком використання встановленої вироком злочинної схеми за участю інших суб'єктів господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що позивач не несе відповідальності за порушення податкової дисципліни та вимог законодавства України його контрагентом - ПОГ Всесвіт буд .

В той же час, висновки контролюючого органу про обмеженість ПОГ Всесвіт буд людськими і матеріально-технічними ресурсами, не можуть бути застосовані до господарських операцій між позивачем та вказаним підприємством з огляду на те, що вказані обставини щодо нього встановлені за даними декларації з податку на прибуток підприємств 2014 рік, балансу суб'єкта малого підприємництва за 2014 р., звіту про суми нарахованої заробітної плати у грудні 2014 р., у той час, коли досліджувані операції позивача відбувались у липні 2013 - червні 2014 р. При цьому, надані первинні документи від імені ПОГ Всесвіт буд підписані директором ОСОБА_7, натомість Акт перевірки покликається на директора ОСОБА_4

При цьому, суд приймає до уваги те, що з наявних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) вбачається прийняття виконаних ПОГ Всесвіт буд робіт (за кожним договором згідно з актом здачі-приймання) початковим замовником - ПрАТ Філіп Морріс Україна , а здійснення останнім оплати на користь позивача підтверджується банківськими виписками.

За таких обставин, суд вбачає безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача в цій частині, а реальність господарських операцій позивача та ПОГ Всесвіт буд підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

19.10.2012 між ТОВ Окін Фесіліти УА та ТОВ Аквахім було укладено договір поставки №19/10 (посилання в Акті перевірки на договір від 03.01.2014 № 36/14 є помилковим, оскільки останній укладено ТОВ Окін Фесіліти УА з іншим контрагентом - ТОВ НВП Аквахім ). До вказаного договору надано специфікації та додаткову угоду.

Оформлено видаткові накладні та відповідно податкові накладні: від 28.03.13 №7, від 20.06.2013 №8, від 26.07.2013 №9, від 30.08.2013 №8 та №9, від 21.10.2013 №9, від 02.01.2014 №1. У Акті перевірки (т1 а.с. 74) враховано також податкову накладну від 04.07.2014 №5, проте зазначена накладна виписана іншим контрагентом позивача - ТОВ НВП Аквахім ).

Оплата здійснена платіжними дорученнями: від 05.04.2013 №ОФ000000947 на суму 6 117,73 грн., від 12.07.2013 №ОФ000002003 на суму 6 556,74 грн., від 22.08.2013 №ОФ000002439 на суму 4 484,64 грн., від 17.09.2013 №ОФ000002672 на суму 22 423,20 грн., від 17.09.2013 №ОФ000002673 на суму 4 484,64 грн., від 08.11.2013 №ОФ000003216 на суму 8 969,28 грн., від 16.01.2014 №ОФ000000165 на суму 18 218,88 грн., від 29.07.2014 №ОФ000002082 на суму 8 969,28 грн.

Стосовно ТОВ Аквахім в Акті перевірки зафіксовано наступне.

Згідно бази даних АІС Податковий блок стосовно ТОВ Аквахім до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. За 2014 рік ним не подано податкову декларацію з податку на прибуток, баланс суб'єкта малого підприємництва за 2014 р. не подано. Остання податкова звітність подана за листопад 2014 з 0 показниками. Звіт про суми нарахованої заробітної плати протягом 2014 р. не подавався. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.2015. А відтак відповідач дійшов висновку про обмеженість ТОВ Аквахім людськими і матеріально-технічними ресурсами, яка унеможливлює здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та покупцями (т.1 а.с. 74-75).

Також в Акті перевірки відповідач посилається на вирок Печенізького районного суду Харківської області у справі №633/377/15-к від 22.10.2015.

Вказаним вироком, який набрав законної сили, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, 24.11.2015 встановлено наступне.

ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, 25 червня 2014 року придбав (шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнового внеску) підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю АКВАХІМ (код за ЄДР 35974638).

Обвинувачений, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, в червні 2014 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, надав згоду невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_2 , відносно якого матеріали виділено в окреме кримінальне провадження № 12015220440001176, на придбання ТОВ АКВАХІМ .

Погодившись на пропозицію невстановленої особи на ім'я ОСОБА_2 щодо придбання з метою прикриття незаконної діяльності юридичної особи без наміру здійснення статутної діяльності підприємства та виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи, на виконання попередньо обумовленого злочинного плану із невстановленою особою на ім'я ОСОБА_2 , 25 червня 2014 року, в денний період часу, ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення приватного нотаріуса, де підписав заздалегідь розроблені документи на придбання статутного капіталу ТОВ АКВАХІМ (код за ЄДР 35974638), в результаті чого виступив одноосібним засновником вказаного товариства. Крім цього, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на придбання суб'єкту господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у офісному приміщенні приватного нотаріуса підписав нову редакцію статуту ТОВ АКВАХІМ .

Суд звертає увагу, що остання поставка, як вбачається з видаткової та податкової накладних, відбулась 02.01.2014, у той час, коли вироком встановлені обставини придбання зазначеного підприємства без наміру здійснення статутної діяльності 25.06.2014.

Обставини анулювання свідоцтва платника ПДВ (яке відбулось 31.01.2015) та висновки про обмеженість ТОВ Аквахім людськими і матеріально-технічними ресурсами відношення до господарських операцій зазначеного підприємства з позивачем не мають, оскільки встановлені за інший період, а саме за 2014 рік.

Використання придбаного за договором №19/10 від 19.10.2012 позивачем у власній господарській діяльності підтверджується додатками до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), виписаними позивачем на користь ПрАТ Філіп Морріс Україна (т.3 а.с.93-118).

За таких обставин, суд вбачає безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача в цій частині, а реальність господарських операцій позивача та ТОВ Аквахім підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Актом перевірки встановлено та не заперечується позивачем, що ним було отримано від АТ Окін Груп (Чеська Республіка), який є його засновником, кредит за договорами позики №4 від 09.05.2011, №3 від 17.03.2009, №2 від 05.02.2008, №1 від 01.11.2007.

Перевіркою відображених у рядку 06.3 декларацій Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено, що на їх формування мали вплив витрати, пов'язані зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно з вимогами п.141.2 ст.141 ПК України, для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

З вказаної норми вбачається, що платник податку, який здійснює виплату процентів на користь зазначеного нерезидента, може віднести до складу витрат частину таких процентів, яка не перевищує розрахункової величини, що обчислюється таким чином:

РВ=ДП +50%*(ОП-ДП), де:

РВ - розрахункова величина,

ДП - сума доходів такого платника податку, отримана протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів,

ОП - оподатковуваний прибуток звітного періоду.

З Акту перевірки вбачається, що відповідачем для розрахунку суми, яка може бути віднесена позивачем до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента - АТ Окін Груп , використана саме така формула та, відповідно, розрахована сума, яка повинна бути відображена в декларації з податку на прибуток за 2013 р. в рядку 06.3. Така сума становить 449 345,00 грн. в той час, коли підприємством відображена сума 714 899,00 грн.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність застосування іншої формули для визначення суми, яка може бути віднесена позивачем до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, оскільки такі доводи та формули суперечать вимогам п.141.2 ст.141 ПК України.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.141.2 ст.141 ПК України та завищення показників у рядку 06.3 декларацій на загальну суму 265 554 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до пп.153.1.2 п.153.1 ст.153 ПК України, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Згідно з пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 10.08.2000 N193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N 515/4736 (далі - П(С)БО 21).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

За п.8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.

Таким чином, курсові різниці визначають за монетарними статтями балансу в іноземній валюті.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу, суд приймає до уваги те, що відповідачем не враховано доходів та витрат від курсових різниць по монетарних рахунках №502 Відсотки по позиках в іноземній валюті та №312 Поточні рахунки в іноземній валюті (при цьому жодних обставин з цього приводу чи заперечень щодо необхідності їх врахування, ані в Акті перевірки, ані в запереченнях на позов, ані в додаткових поясненнях відповідачем не зазначено), в таблицях-розрахунках курсових різниць, наведених в Акті перевірки, для перерахунку іноземної валюти в гривню відповідачем за 31.12.2013, 31.03.2014, 30.06.2014, 30.09.2014, 31.12.2014 застосовано невірні курси НБУ, а також здійснено невірний розрахунок по рахунку 506 по кредиту від нерезидента за 31.03.2014 - від суми заборгованості в євро за 31.12.2013 відповідач відняв суму заборгованості в гривнях (замість суми в євро) та отримав суму заборгованості станом на 31.03.2014 в євро, що призвело до зменшення, за його розрахунками, від'ємного значення курсових різниць.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп.153.13, 153.1.4 п.153.1 ст.153 ПК України, а саме завищення показників у рядку 06.4 декларації Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати за 2013 та 2014 р.р. у загальній сумі 1 588 546,71 грн. за рахунок невірного перерахунку в національну валюту тієї частини вартості товарів, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної, що діяв на дату здійснення операції з такої оплати.

Адміністрування податків, зборів, платежів, що включає в себе контроль за сплатою податків, відповідно до пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19 ПК України, належить до функцій контролюючих органів.

Контролюючий орган, згідно з вимогами п. 54.3.2.ст.54 ПК України, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях.

Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (за п.58.1 ст.58 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності; граничні строки сплати грошового зобов'язання; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, контроль за сплатою податків належить до функцій контролюючих органів, а саме органів державної фіскальної служби, і саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яким визначають суму зобов'язань платника податків у разі, якщо перевіркою встановлено факт заниження податкових зобов'язань. При цьому, суд перевіряє відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3 ст. 2 КАС України. У ході судового розгляду, знайшли своє підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.141.2 ст.141 ПК України, стосовно всіх інших - встановлена їх необґрунтованість та безпідставність. За таких обставин, враховуючи те, що суд не вправі перебирати на себе повноваження контролюючого органу та визначати належну до сплати суму податкових зобов'язань та, відповідно штрафних санкцій, у той час, коли оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять одразу декілька підстав для донарахування грошового зобов'язання позивачу у зв'язку із кількома встановленими порушеннями, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував доводи позивача і не довів відповідність оскаржуваних податкових повідомлень- рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 27.04.2016 №0001981402, №0001991402, №0002001402.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Окін Фесіліти УА (код ЄДРПОУ 35255193) сплачений ним судовий збір у розмірі 30 024,75 грн. (тридцять тисяч двадцять чотири гривні сімдесят п'ять коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко