Постанова

від 10.01.2018 по справі 400/188/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 400/188/17

№ провадження 22-ц/781/92/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Жушман О. М.

Доповідач Суровицька Л. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.01.2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Кіселика С.А.

секретар Бодопрост М.М.,

за участю представника ФГ Сім вітрів - адвоката Семенова Є.О. та представника позивача - адвоката Вацюка М.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Сім вітрів , в інтересах якого діє Семенов Євгеній Олексійович, на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства Сім вітрів про визнання договору оренди землі недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши докази, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Сім вітрів про визнання недійсним договору оренди землі.

Зазначав, що він є власником земельної ділянки плошею 8,42 га, що розташована на території Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. У 2010 році він передав відповідачу свою земельну ділянку в користування без укладення письмового договору, домовившись про те, що в будь-який час зможе повернути земельну ділянку не пізніше кінця 2015 року. Після смерті керівника ФГ - ОСОБА_5, на початку 2015 року він дізнався про наявність укладеного 25 жовтня 2010 року між ним та ФГ Сім вітрів письмового договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки строком на 10 років, який він не підписував та нікого не уповноважував на його підписання.

Позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 25 жовтня 2010 року, укладений від імені ОСОБА_4 з Фермерським господарством Сім вітрів на оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 25 листопада 2010 року за № 041038200163, право оренди зареєстровано Реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 1377129, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3329328 від 20 червня 2013 року. Просив зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку йому як власнику, розподілити судові витрати (а.с.2-4).

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 25 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Сім вітрів , зобов'язано ФГ Сім вітрів повернути земельну ділянку площею 8,42 га власнику - ОСОБА_4, розподілено судові витрати. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, дослідженими доказами підтверджено, що позивач не підписував спірний договір оренди землі. Доводи представника відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності є безпідставні, оскільки перебіг строку почався у 2015 році, коли позивач, отримавши копію договору, дізнався про порушення його прав (а.с.99-101).

В апеляційній скарзі ФГ Сім вітрів просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, компенсувати за рахунок позивача понесені відповідачем судові витрати. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що трирічний строк звернення позивача до суду з позовом сплинув, оскільки позивач, починаючи з 2010 року отримував орендну плату та не висловлював заперечень проти договору. Суд не врахував, що позивач мав об'єктивну можливість знати про наявність договору оренди землі (а.с.107-108).

На апеляційну скаргу письмові заперечення не подавались.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-УІІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктами 11, 13 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-УІІІ заяви с карги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону України Про оренду землі , в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 8,42 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (а.с.6,7).

Як свідчить зміст договору оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ Сім вітрів , вказана земельна ділянка передана позивачем в оренду фермерському господарству строком на десять років. Договір зареєстровано 25 листопада 2010 року за № 041038200163 у Петрівському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру (а.с.9-10). Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20 червня 2013 року (а.с.11).

Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на те, що він за усною домовленістю з головою фермерського господарства передав земельну ділянку в оренду, договір оренди землі від 25 жовтня 2010 року підписаний не ним, свою згоду та волевиявлення на укладення такої угоди та на такий строк він не давав, нікого не уповноважував на її укладення.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною 2 статті 59 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Як свідчать матеріали справи, за клопотанням представника позивача, яке підтримано позивачем, ухвалою Петрівського районного суду від 07 червня 2017 року у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис у договорі оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2010 року, укладеному між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Сім вітрів у графі Орендодавець особисто ОСОБА_4 чи іншою особою? (а.с.47-50).

Проведення експертизи доручено Кіровоградському Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Для дослідження експерту надано оригінал договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ Сім вітрів від 25 жовтня 2010 року, наданий Відділом у Петрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.44) .

Згідно висновку експерта від 24 липня 2017 року № 147, досліджуваний підпис, розташований в графі Орендодавець в договорі оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Сім вітрів в особі керівника ОСОБА_5 від 25 жовтня 2010 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с.65, 66-74).

Отже, позивач надав доказ того, що він не підписував договір оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2010 року з Фермерським господарством Сім вітрів .

Відповідачем не надані докази, які б спростовували висновок судово-почеркознавчої експертизи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого і правильного висновку про доведеність позовних вимог.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача подано письмову заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.88). Зазначено, що позивач передав земельну ділянку в оренду у 2010 році, отримував орендну плату, проте не звернувся за захистом своїх прав протягом трирічного строку, встановленого законом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення позивача, а тому суд дійшов правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд також установив, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише на початку 2015 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання ФГ Сім вітрів на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею, суд першої інстанції обґрунтовано визнав таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Перебіг строку позовної давності починається не з моменту, коли сторони домовились про тимчасове користування земельною ділянкою позивача та отримання останнім плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто укладення договору від його імені.

Про це вказано, зокрема у постанові Верховного Суду України у справі № 6-48цс15 від 22 квітня 2015 року.

Оскільки позивачу стало відомо про існування спірного договору оренди земельної ділянки лише на початку 2015 року, з позовом до суду він звернувся 15 лютого 2017 року, то строк позовної давності позивачем не пропущено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на законі, відповідає вимогам матеріального права, встановленим судом обставинам та наданим сторонами доказам .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. ст.375, 382,384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Сім вітрів" залишити без задоволення.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено - 11 січня 2018 року .

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

С.А.Кіселик